МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 29.08.2016 р. N 584/20/112-16

Щодо виплати допомоги з тимчасової непрацездатності

Департамент соціального захисту постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи Міністерства соціальної політики України розглянув лист щодо відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та в межах компетенції повідомляє.

Пунктом 22 частини першої статті 20 та пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон) особам, віднесеним до категорій 1 та 2 громадян, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, надається пільга з використання чергової відпустки у зручний для них час та з отримання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік.

Пунктом 3 частини третьої статті 30 Закону передбачено для одного з батьків дитини-інваліда, інвалідність якої пов’язана з Чорнобильською катастрофою, або особи, яка їх замінює, використання чергової відпустки у зручний час, а також отримання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік.

Статтею 5 Закону України “Про відпустки” визначено, що тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Отже, всі законодавчі акти, якими передбачено надання відпусток у робочих днях, приведені у відповідність до вимог основного Закону “Про відпустки”.

Відповідно до зазначеного, а також ураховуючи те, що до введення в дію Закону України “Про відпустки” відпустки надавалися за графіком шестиденного робочого тижня й вихідний день у суботу включався до тривалості відпустки, додаткова відпустка, установлена пунктом 22 частини першої статті 20 Закону, в розрахунку на календарні дні становить 16 календарних днів.

Зазначені додаткові відпустки не віднесені Законом України “Про відпустки” до щорічних додаткових відпусток (статті 7, 8 Закону України “Про відпустки”), а визначені як пільги та компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, такі відпустки належать до інших видів відпусток, установлених законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором (частина друга статті 4 Закону України “Про відпустки”).

Ці відпустки є гарантованою державою пільгою, а тому роботодавець зобов’язаний забезпечити право працівника на відпустку впродовж календарного року.

На відміну від щорічних відпусток, зазначені відпустки не пов’язані з робочим процесом і надаються незалежно від часу роботи на підприємстві, в установі, організації, для їх отримання не потрібен мінімальний період роботи, визначений Законом України “Про відпустки” (6 місяців). Ці відпустки не продовжуються на період святкових днів та в разі тимчасової непрацездатності не діляться на частини, не переносяться на наступний рік, а також за них не провадиться виплата грошової компенсації.

Відповідно до статті 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї, зокрема, такого страхового випадку, як тимчасова непрацездатність унаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві. Така допомога надається в разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній відпустці (основній чи додатковій).

Директор Департаменту
О. Дейнега