НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РІШЕННЯ
від 13.01.2022 р. № 5
Зареєстровано в міністерстві юстиції України
01 лютого 2022 р. за № 114/37450
Про затвердження Положення про провадження клірингової діяльності
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону України “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків”, Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Положення про провадження клірингової діяльності, що додається.
2. Особам, які провадять клірингову діяльність, привести свої внутрішні документи у відповідність до вимог цього рішення не пізніше шести місяців з дня набрання чинності цим рішенням.
3. Департаменту регулювання професійних учасників ринку цінних паперів (Курочкіна І.) забезпечити:
подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього рішення на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
4. Це рішення набирає чинності з 01 березня 2022 року, але не раніше дня його офіційного опублікування, крім абзаців другого – четвертого пункту 16 розділу V цього Положення, які набирають чинності з 01 січня 2024 року.
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Барамію І.
Голова Комісії
Руслан МАГОМЕДОВ
Протокол засідання Комісії
від 13 січня 2022 р. № 1
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
13 січня 2022 року № 5
ПОЛОЖЕННЯ
про провадження клірингової діяльності
I. Загальні положення
1. Це Положення встановлює порядок провадження клірингової діяльності особами, які провадять клірингову діяльність з визначення зобов’язань, та особами, які провадять клірингову діяльність центрального контрагента, у тому числі вимоги до порядку здійснення клірингу.
2. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:
гарантійний фонд – фонд, який формується з активів учасників клірингу, що надаються ними особі, яка провадить клірингову діяльність, з метою зниження ризиків, що виникають (можуть виникнути) у зв’язку з дефолтом за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, щодо валютних цінностей та/або товарними операціями (далі – контракти/правочини/операції), кліринг прав та зобов’язань за якими здійснює особа, яка провадить клірингову діяльність;
гарантійне забезпечення – маржа та внески до гарантійних фондів, що складаються з коштів, цінних паперів, інших фінансових інструментів, продукції та інших активів, інструментів (у тому числі, акредитивів) та засобів забезпечення виконання зобов’язань (у тому числі, банківських гарантій), наданих особі, яка провадить клірингову діяльність, для забезпечення виконання зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, кліринг прав та зобов’язань за якими здійснює особа, яка провадить клірингову діяльність;
дефолт – невиконання учасником клірингу зобов’язань щодо сплати (перерахування/зарахування), поставки, депонування, резервування (блокування) та/або вчинення інших дій щодо коштів, інших активів та інструментів відповідно до умов, визначених договором між учасником клірингу та особою, яка провадить клірингову діяльність, та внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність;
зобов’язання клієнта учасника клірингу – зобов’язання за контрактами/правочинами/операціями, укладеними в інтересах клієнта учасника клірингу;
індивідуальний облік – це облік, при якому права та зобов’язання кожного клієнта учасника клірингу, інформація про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукцію та інші активи, що зараховані/зарезервовані/заблоковані/надані для здійснення розрахунків, забезпечення розрахунків та/або поставки або організації проведення розрахунків та/або поставки за контрактами/правочинами/операціями, укладеними в інтересах відповідного клієнта, обліковуються відокремлено від прав та зобов’язань, інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукцію та інші активи такого учасника клірингу та інших його клієнтів;
клієнт учасника клірингу – особа, яка має прямі договірні відносини з учасником клірингу, на підставі яких учасником клірингу в інтересах цієї особи вчиняються контракти/правочини/операції, за правами та зобов’язаннями учасника клірингу, що виникають з таких контрактів/правочинів/операцій, може здійснюватися кліринг особою, яка провадить клірингову діяльність;
кліринговий рахунок учасника клірингу – рахунок, який відкривається учаснику клірингу в системі клірингового обліку особою, яка провадить клірингову діяльність, відповідно до її внутрішніх документів для обліку цією особою прав та зобов’язань учасника клірингу за контрактами/правочинами/операціями, а також інформації про наявність та рух коштів, цінних паперів, інших фінансових інструментів, продукції та інших активів, що зараховані/зарезервовані/заблоковані/надані для здійснення розрахунків, забезпечення розрахунків та/або поставки або організації проведення розрахунків та/або поставки за контрактами/правочинами/операціями учасника клірингу;
кліринговий рахунок клієнта (клієнтів) – рахунок, який відкривається учаснику клірингу в системі клірингового обліку особою, яка провадить клірингову діяльність, відповідно до її внутрішніх документів для обліку прав та зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, укладеними в інтересах клієнта (клієнтів) учасника клірингу, а також інформації про наявність та рух коштів, цінних паперів, інших фінансових інструментів, продукції та інших активів, що зараховані/зарезервовані/заблоковані/надані для здійснення розрахунків, забезпечення розрахунків та/або поставки або організації проведення розрахунків та/або поставки за контрактами/правочинами/операціями, укладеними в інтересах клієнта (клієнтів) учасника клірингу;
клірингові послуги – це послуги, що надаються особою, яка провадить клірингову діяльність, під час провадження клірингової діяльності, в тому числі здійснення клірингу, відкриття та ведення клірингових рахунків учасників клірингу, клієнтів учасників клірингу (далі – клірингові рахунки), здійснення розрахунків у системі клірингового обліку та/або організації проведення розрахунків та/або поставки, а також надання інформації та здійснення заходів щодо управління ризиками (в тому числі врегулювання дефолту);
колективний облік – це облік прав та зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, укладеними в інтересах клієнтів учасника клірингу, а також інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукцію та інші активи, що зараховані/зарезервовані/заблоковані/надані для здійснення розрахунків, забезпечення розрахунків та/або поставки або організації проведення розрахунків та/або поставки за такими контрактами/правочинами/операціями, який здійснюється на одному кліринговому рахунку клієнтів без ідентифікації та групування зобов’язань, прав, інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукцію та інші активи, що зараховані/зарезервовані/заблоковані/надані для здійснення розрахунків, забезпечення розрахунків та/або поставки або організації проведення розрахунків та/або поставки за контрактами/правочинами/операціями у розрізі окремих клієнтів;
критичні функції, системи та процеси – функції, системи та процеси, що необхідні для забезпечення можливості особи, яка провадить клірингову діяльність:
а) управляти всіма ризиками, характерними для діяльності особи, яка провадить клірингову діяльність (в тому числі виявляти такі ризики, запобігати їм та мінімізувати їх вплив);
б) забезпечувати функціонування внутрішньої системи клірингового обліку та управляти програмно-апаратними комплексами, які забезпечують її належне функціонування та захист;
в) забезпечувати безперервне надання послуг;
маржа – вид гарантійного забезпечення, що складається з високоліквідних активів, які зараховані/резервовані/заблоковані/надані особі, яка провадить клірингову діяльність, для забезпечення виконання зобов’язань, які обліковуються на клірингових рахунках учасників клірингу та клієнтів учасників клірингу (далі – зареєстровані особи);
права та зобов’язання клієнта учасника клірингу – права та зобов’язання за контрактами/правочинами/операціями, вчиненими в інтересах клієнта учасника клірингу;
пропускна здатність – це кількість контрактів/правочинів/операцій, які особа, яка провадить клірингову діяльність, здатна опрацювати за одиницю часу, враховуючи її організаційну структуру, наявних спеціалістів, обладнання, програмно-технічний комплекс, інші системи та засоби, що забезпечують надання послуг особою, яка провадить клірингову діяльність;
розпорядник клірингового рахунку – фізична особа, уповноважена учасником клірингу або особою, що має намір стати учасником клірингу, яка має право підписувати розпорядження щодо клірингового рахунку та операцій на такому кліринговому рахунку;
схильність до ризику (ризик-апетит) – рівень ризику, який особа, яка провадить клірингову діяльність, згодна прийняти з метою досягнення своїх стратегічних цілей до вжиття заходів щодо зменшення ризику;
учасник клірингу – учасник ринків капіталу або учасник торгів, який уклав з особою, яка провадить клірингову діяльність, договір про клірингове обслуговування для здійснення клірингу прав та зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, вчиненими у власних інтересах учасника клірингу та/або в інтересах його клієнтів;
учасники організованих товарних ринків – професійні учасники організованого товарного ринку та учасники торгів.
Терміни “кліринг”, “клірингова діяльність з визначення зобов’язань”, “клірингова діяльність центрального контрагента”, “клірингова установа”, “посадові особи професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків”, “професійна діяльність на організованих товарних ринках”, “професійна діяльність на ринках капіталу”, “професійні учасники організованих товарних ринків”, “професійні учасники ринків капіталу” “система клірингового обліку”, “система управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність”, “учасники ринків капіталу” вживаються у значеннях, визначених Законом України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” (надалі – Закон).
Термін “учасник торгів” вживається у значенні, визначеному Законом України “Про товарні біржі”.
Термін “кредитор” вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України.
Для цілей цього Положення поставкою (передачею) продукції, що є предметом контракту/правочину/операції, вважаються:
1) фактична поставка предмета договору;
2) передача документа, що посвідчує право власності на відповідні товари або відповідну кількість відповідних товарів;
3) інші передбачені законом способи передачі права власності на визначену кількість продукції без фізичної її поставки, включаючи номінацію, подання графіків, повідомлення щодо природного газу або електричної енергії.
3. Особа, яка провадить клірингову діяльність, для провадження клірингової діяльності укладає:
договір (договори) про здійснення клірингу з оператором (операторами) організованого ринку, якщо така особа планує здійснювати кліринг прав та зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, які укладаються на такому організованому ринку (крім випадків, якщо особою, яка провадить клірингову діяльність за контрактами/правочинами/операціями, які укладаються на певному організованому ринку, є сам оператор такого організованого ринку);
договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з Центральним депозитарієм цінних паперів (Національним банком України, якщо особа, яка провадить клірингову діяльність, провадить (має намір провадити) таку клірингову діяльність щодо прав та зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів, зберігання яких здійснюється Національним банком України відповідно до компетенції, встановленої законом), у разі провадження клірингової діяльності щодо цінних паперів (крім випадків, якщо особою, яка провадить клірингову діяльність щодо відповідних цінних паперів є Центральний депозитарій цінних паперів або Національний банк України відповідно до компетенції, встановленої законом);
договір (договори) про клірингове обслуговування з учасником (учасниками) клірингу;
інші види договорів, необхідних для провадження клірингової діяльності.
4. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна заздалегідь інформувати учасників клірингу та операторів організованих ринків про внесення змін до внутрішніх документів такої особи, яка провадить клірингову діяльність, які можуть мати вплив на таких учасників клірингу та/або операторів організованих ринків.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна розробити та опублікувати на власному вебсайті порядок проведення консультацій з учасниками клірингу та операторами організованих ринків щодо внесення змін до внутрішніх документів такої особи, яка провадить клірингову діяльність, якщо такі зміни можуть мати вплив на таких учасників клірингу та операторів організованих ринків. Проведення зазначених консультацій не повинні загрожувати безперервності надання послуг особою, яка провадить клірингову діяльність.
II. Вимоги до порядку взяття на облік учасників клірингу, клієнтів учасників клірингу особою, яка провадить клірингову діяльність
1. Особа, яка провадить клірингову діяльність, надає учаснику клірингу клірингові послуги на підставі укладеного з ним договору про клірингове обслуговування за умови взяття його на облік у порядку, встановленому цим Положенням та внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана до моменту укладання договору про клірингове обслуговування надати особі, яка має намір стати учасником клірингу, інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (окрім підпункту “д” пункту 3 частини другої цієї статті).
Особа, яка провадить клірингову діяльність, також зобов’язана розмістити у вільному доступі на власному вебсайті актуальні проєкти договорів та інших документів, укладення яких є необхідним для отримання статусу учасника клірингу такої особи, яка провадить клірингову діяльність.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна, в порядку, передбаченому внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, надати особі, яка має намір стати учасником клірингу, учаснику клірингу достатню інформацію для оцінки такою особою, учасником клірингу ризиків, тарифів та витрат, пов’язаних з отриманням статусу учасника клірингу, користуванням послугами особи, яка провадить клірингову діяльність. Особі, яка має намір стати учасником клірингу, зазначена інформація надається до укладення договору про клірингове обслуговування. Отримання такої інформації повинно бути письмово підтверджено учасником клірингу.
2. Правилами провадження клірингової діяльності (далі – правила клірингу) особи, яка провадить клірингову діяльність, можуть бути передбачені різні види/категорії учасників клірингу.
Особа, яка має намір стати учасником клірингу, та учасник клірингу повинні відповідати вимогам до відповідного виду/категорії учасника клірингу, встановленим правилами клірингу та внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, з якою укладається (укладено) договір про клірингове обслуговування. Такі вимоги мають бути недискримінаційними, прозорими, об’єктивними, комерційно обґрунтованими та бути спрямованими на управління ризиками особи, яка провадить клірингову діяльність.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна забезпечувати моніторинг відповідності учасника клірингу вимогам до учасника клірингу (загальним та застосовним до виду/категорії, до якої належить учасник клірингу), встановленим правилами клірингу та внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність.
Внутрішні документи особи, яка провадить клірингову діяльність, повинні містити чіткі, недискримінаційні та прозорі правила, підстави, та процедури для призупинення, відновлення та припинення надання клірингових послуг учаснику клірингу (в тому числі щодо клієнтів учасника клірингу), який здійснив дефолт, порушив (порушує) умови договору про клірингове обслуговування, порушив (порушує) або більше не відповідає вимогам до учасника клірингу, встановленим правилами клірингу та внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна:
збирати, обробляти, зберігати інформацію для ідентифікації, моніторингу та управління ризиками, пов’язаними з клірингом прав та зобов’язань, в тому числі щодо клієнтів учасника клірингу;
отримувати інформацію про критерії, механізми управління ризиками, які застосовує учасник клірингу до своїх клієнтів для здійснення особою, яка провадить клірингову діяльність, клірингу прав та зобов’язань таких клієнтів.
Учасник клірингу не може відмовити особі, яка провадить клірингову діяльність, в наданні такої інформації.
3. Особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана ідентифікувати осіб, з якими встановлюються ділові відносини на підставі договору про клірингове обслуговування, а також осіб, що мають повноваження діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами НКЦПФР.
Така ідентифікація не є обов’язковою, якщо особа, з якою встановлюються ділові відносини на підставі договору про клірингове обслуговування, вже була раніше ідентифікована відповідно до вимог законодавства, зокрема, при укладанні особою, яка провадить клірингову діяльність, якою є Центральний депозитарій цінних паперів, депозитарного договору з депозитарною установою, яка є інвестиційною фірмою та має намір стати учасником клірингу, або при наданні особою, яка провадить клірингову діяльність, якою є оператор організованого ринку, допуску до торгів на організованому ринку.
4. Крім випадків, передбачених абзацом другим цього пункту, особа, яка провадить клірингову діяльність, при взятті на облік учасника клірингу відкриває йому у системі клірингового обліку клірингові рахунки учасника клірингу, клірингові рахунки клієнтів учасника клірингу (за заявою учасника клірингу) відповідно до правил клірингу цієї особи. На вимогу учасника клірингу, особа, яка провадить клірингову діяльність, має надати можливість такому учаснику клірингу відкрити кілька клірингових рахунків учасника клірингу, клірингових рахунків клієнта (клієнтів) учасника клірингу.
Для здійснення клірингової діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів за правочинами щодо цінних паперів, передбаченими пунктом 15 розділу III цього Положення, Центральний депозитарій цінних паперів веде систему внутрішнього обліку з використанням відповідних регістрів внутрішнього обліку в порядку, встановленому правилами клірингу Центрального депозитарію цінних паперів.
5. Особа, яка має намір стати учасником клірингу, для взяття її на облік особою, яка провадить клірингову діяльність, подає цій особі документи, визначені внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, нормативно-правовими актами НКЦПФР, а також документи та інформацію, які необхідні особі, яка провадить клірингову діяльність, для виконання зобов’язань, покладених на неї законодавством щодо особи, яка має намір стати учасником клірингу, та її клієнтів (якщо особа, яка провадить клірингову діяльність, здійснюватиме кліринг прав та зобов’язань клієнтів такого учасника клірингу).
6. Особа, яка провадить клірингову діяльність, яка взяла на облік учасника клірингу, може здійснювати колективний або індивідуальний облік клієнтів такого учасника клірингу.
Якщо клієнтом учасника клірингу є номінальний утримувач, особа, яка провадить клірингову діяльність, має право здійснювати лише індивідуальний облік такого клієнта учасника клірингу.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, бере на облік клієнтів учасника клірингу на підставі документів та інформації, наданих учасником клірингу відповідно до вимог внутрішніх документів особи, яка провадить клірингову діяльність.
7. Особа, яка провадить клірингову діяльність, при взятті на облік учасників клірингу, клієнтів учасників клірингу, присвоює цим особам в установленому нею порядку унікальний ідентифікаційний код (далі – код) та вносить інформацію про таку зареєстровану особу до реєстру зареєстрованих осіб.
Реєстр зареєстрованих осіб ведеться особою, яка провадить клірингову діяльність, у встановленому нею порядку та має містити, у тому числі:
повне або скорочене (за наявності) найменування учасника клірингу;
код учасника клірингу;
коди клієнтів учасника клірингу;
місцезнаходження учасника клірингу;
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та посаду фізичної особи, що відповідно до установчих документів має право діяти від імені учасника клірингу без довіреності;
контактну інформацію учасника клірингу;
дату взяття на облік учасника клірингу;
інформацію про виключення учасника клірингу з реєстру зареєстрованих осіб.
Унікальні ідентифікаційні коди зареєстрованих осіб присвоюються цим особам відповідно до внутрішніх документів особи, яка провадить клірингову діяльність.
8. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна забезпечувати недискримінаційні та прозорі умови доступу до своїх послуг, у тому числі щодо тарифів. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна провадити кліринг прав та зобов’язань за відповідними контрактами/правочинами/операціями у прозорий та недискримінаційний спосіб незалежно від організованого ринку, на якому вони вчинені.
Оператор організованого ринку, який отримав ліцензію на провадження клірингової діяльності з визначення зобов’язань, повинен передбачити в правилах клірингу та інших своїх внутрішніх документах, що доступ до клірингових послуг такого оператора надається лише учасникам організованого ринку, оператором якого він є, щодо контрактів/правочинів/операцій вчинених на такому організованому ринку.
Оператор організованого ринку не може відмовити учаснику організованого ринку, який має право укладати контракти/правочини/операції на організованому ринку, управління яким здійснює такий оператор, у доступі до клірингових послуг такого оператора щодо таких контрактів/правочинів/операцій.
9. Особа, яка провадить клірингову діяльність повинна встановити недискримінаційні, прозорі, об’єктивно необхідні операційні та технічні вимоги, в тому числі вимоги до управління ризиками, до операторів організованих ринків, які мають намір отримати доступ та укласти договір про здійснення клірингу з такою особою, яка провадить клірингову діяльність. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна забезпечувати моніторинг відповідності оператора організованого ринку, з яким укладений договір про здійснення клірингу, вимогам до оператора організованого ринку, встановленим правилами клірингу та внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність.
Особа, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, повинна надати попередню згоду на укладення або відмовити в наданні доступу та укладенні договору про здійснення клірингу протягом 6 місяців з моменту отримання пропозиції від оператора організованого ринку. Відмова особи, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, має бути обґрунтована та надана оператору організованого ринку в письмовій формі.
Особа, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, повинна надати доступ та укласти договір про здійснення клірингу з оператором організованого ринку протягом 3 місяців з дати попередньої згоди особи, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, на укладення договору про здійснення клірингу. Строк для надання доступу та/або укладення договору про здійснення клірингу з оператором організованого ринку може бути збільшено НКЦПФР за взаємною згодою особи, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, та оператора організованого ринку або за обґрунтованою заявою оператора організованого ринку.
10. Особа, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, відмовляє оператору організованого ринку в наданні доступу та укладенні договору про здійснення клірингу (в тому числі після надання попередньої згоди відповідно до пункту 9 цього розділу) лише якщо надання доступу спричиняє виникнення суттєвих невиправданих ризиків та виконується хоча б одна з таких умов:
надання доступу неможливе через неможливість найняти у зв’язку з відсутністю на ринку спеціалістів з необхідними знаннями, навиками та досвідом в достатній кількості для здійснення клірингу прав та зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, які укладаються на організованому ринку, управління яким здійснює оператор організованого ринку;
надання доступу неможливе у зв’язку з тим, що протягом строку, погодженого з НКЦПФР відповідно до пункту 9 цього розділу, особа, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, після здійснення всіх доступних їй заходів, не здатна адаптувати наявні програмно-технічні комплекси та/або адаптувати свою пропускну здатність для обробки нового обсягу контрактів/правочинів/операцій, в тому числі з допомогою оператора організованого ринку та з дотриманням принципу економічної доцільності;
надання доступу призведе до неможливості виконання особою, яка провадить діяльність центрального контрагента, пруденційних нормативів, визначених нормативно-правовими актами НКЦПФР;
існує несумісність правил та технічних (технологічних) рішень особи, яка провадить діяльність центрального контрагента, та оператора організованого ринку, які особа, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, та оператор організованого ринку не можуть усунути з дотриманням принципу економічної доцільності.
11. Особа, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, має право відмовити в наданні доступу та укладенні договору про здійснення клірингу з оператором організованого ринку на основі підстав, передбачених пунктом 10 цього розділу, лише якщо після здійснення всіх доступних їй заходів вона не здатна усунути ризики та підстави, передбачені пунктом 10 цього розділу. У разі відмови в наданні доступу особа, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, повинна надати письмове пояснення оператору організованого ринку щодо ризиків та підстав, які стали причиною для відмови, та чому такі ризики та підстави не можуть бути усунені. Особа, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, у разі прийняття рішення про відмову в наданні доступу та/або укладенні договору про здійснення клірингу з оператором організованого ринку має повідомити НКЦПФР з наданням копії цього рішення.
III. Вимоги до організації системи обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, та учасника клірингу
1. Особа, яка провадить клірингову діяльність, при здійсненні клірингової діяльності повинна забезпечити ведення внутрішнього обліку за допомогою системи клірингового обліку, яка складається з:
документів, які є підставою для проведення клірингу;
клірингових рахунків;
регістрів внутрішнього обліку;
звітів учасникам клірингу;
звітів операторам організованих ринків (крім випадків, якщо особою, яка провадить клірингову діяльність є оператор організованого ринку), торговому репозиторію;
звітів Центральному депозитарію цінних паперів та/або Національному банку України (далі – депозитарій) (у разі провадження клірингової діяльності щодо цінних паперів);
інших документів, які створюються під час провадження клірингової діяльності.
2. Внутрішній облік прав та зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, права та/або зобов’язання за якими допущені до клірингу, а також інформації про наявність та рух коштів, цінних паперів, інших фінансових інструментів, продукції та інших активів, що зараховані/зарезервовані/заблоковані/надані для здійснення розрахунків та/або поставки або організації проведення розрахунків та/або поставки за контрактами/правочинами/операціями здійснюється особою, яка провадить клірингову діяльність, на клірингових рахунках.
Порядок ведення клірингових рахунків встановлюється правилами клірингу особи, яка провадить клірингову діяльність.
3. Система клірингового обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, повинна забезпечувати можливість:
відокремлення прав та зобов’язань, а також інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукції та інших активів будь-якого учасника клірингу та його клієнтів від прав та зобов’язань, а також інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукції та інших активів особи, яка провадить клірингову діяльність;
відокремлення прав та зобов’язань, а також інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукції та інших активів будь-якого учасника клірингу та його клієнтів від прав та зобов’язань, а також інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукції та інших активів іншого учасника клірингу та його клієнтів;
відокремлення прав та зобов’язань, а також інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукції та інших активів учасника клірингу від прав та зобов’язань, а також інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукції та інших активів клієнтів такого учасника клірингу;
відображення зміни прав та зобов’язань щодо цінних паперів, інших фінансових інструментів, коштів, продукції та інших активів учасника клірингу на клірингових рахунках/субрахунках у системі обліку на підставі розпоряджень від учасників клірингу, розпоряджень (інформації) від особи, яка провадить клірингову діяльність, або розпоряджень (інформації) від оператора організованих ринків капіталу;
формування в порядку, встановленому внутрішніми документами такої особи або договором з учасником клірингу, виписок з системи клірингового обліку.
4. Особа, яка провадить клірингову діяльність, відкриває окремі клірингові рахунки кожному учаснику клірингу. Кліринговий рахунок учасника клірингу є окремим рахунком від рахунків клієнтів такого учасника клірингу.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна надавати можливість учаснику клірингу відкривати клірингові рахунки для клієнтів учасника клірингу:
з індивідуальним обліком;
з колективним обліком.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, може надавати можливість учаснику клірингу відкривати інші види (підвиди) клірингових рахунків, в тому числі з видами обліку, відповідно до правил клірингу такої особи, яка провадить клірингову діяльність, та з врахуванням вимог пункту 3 цього розділу. Учасник клірингу здійснює вибір виду клірингового рахунку для свого клієнта на основі письмової заяви / згоди клієнта. Учасник клірингу повинен запропонувати своєму клієнту вибір щонайменше між кліринговим рахунком з колективним або індивідуальним обліком.
5. У разі індивідуального обліку особа, яка провадить клірингову діяльність повинна забезпечити:
неможливість неттінгу та ліквідаційного неттінгу прав та зобов’язань, коштів, цінних паперів, інших фінансових інструментів, продукції та інших активів, які обліковуються на різних клірингових рахунках (крім неттінгу та ліквідаційного неттінгу прав та зобов’язань зареєстрованої особи та прав та зобов’язань її контрагента за результатами вчинення контрактів/правочинів/операцій з таким контрагентом та крім винятків, передбачених пунктом 18 розділу V цього Положення);
неможливість використання коштів, цінних паперів, інших фінансових інструментів, продукції та інших активів, що зараховані/зарезервовані/заблоковані/надані для здійснення розрахунків або організації або забезпечення проведення розрахунків за контрактами/правочинами/операціями (крім внесків до гарантійного фонду), які обліковуються на одному кліринговому рахунку, для виконання зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, що обліковуються на іншому кліринговому рахунку, крім винятків передбачених пунктом 18 розділу V цього Положення;
можливість відокремлення особою, яка провадить клірингову діяльність, в будь-який момент прав та зобов’язань, а також інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукцію та інші активи будь-якої зареєстрованої особи від прав та зобов’язань, а також інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукцію та інші активи особи, яка провадить клірингову діяльність, та будь-якої іншої зареєстрованої особи.
6. Учасник клірингу повинен:
вести внутрішній облік таким чином, щоб мати змогу відокремити в будь-який момент права та зобов’язання, інформацію про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукцію, інші активи такого учасника клірингу від прав та зобов’язань, інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, інші активи його клієнтів;
вести індивідуальний облік прав та зобов’язань, інформації про кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, продукцію, інші активи його клієнтів, в тому числі з урахуванням вимог, передбачених пунктом 5 цього розділу.
7. Учасник клірингу повинен надати інформацію своєму клієнту про вартість та ризики для такого клієнта, пов’язані з кожним видом обліку, що пропонуються особою, яка провадить клірингову діяльність, із здійсненням клірингу прав та зобов’язань такого клієнта через особу, яка провадить клірингову діяльність. Отримання такої інформації повинно бути письмово підтверджено учаснику клірингу його клієнтом.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, та учасник клірингу повинні в порядку, визначеному внутрішніми документами відповідної особи, публічно розкривати інформацію щодо:
рівня захисту, який надається клієнту при колективному або індивідуальному обліках, що пропонуються особою, яка провадить клірингову діяльність, у тому числі інформації щодо юридичних наслідків та ризиків кожного з видів обліку у разі неплатоспроможності або банкрутства учасника клірингу та/або особи, яка провадить клірингову діяльність;
вартості здійснення колективного або індивідуального обліків, що пропонуються особою, яка провадить клірингову діяльність.
8. Права та зобов’язання приймаються на облік особою, яка провадить клірингову діяльність, на підставі розпоряджень та/або документів, що містять інформацію про вчинені контракти/правочини/операції, визначених правилами клірингу цієї особи.
9. Особа, яка провадить клірингову діяльність, при провадженні клірингової діяльності повинна формувати регістри внутрішнього обліку. До регістрів внутрішнього обліку належать у тому числі, журнали, відомості оборотів за кліринговими рахунками, клірингові відомості, що формуються за даними клірингових рахунків, регістри обліку клірингового забезпечення, тощо. Регістри внутрішнього обліку формуються особою, яка провадить клірингову діяльність, у вигляді електронного документа із забезпеченням у разі необхідності виготовлення копії цього документа у вигляді паперового документа.
10. Особа, яка провадить клірингову діяльність, реєструє всі вхідні та вихідні документи, пов’язані з провадженням нею клірингової діяльності, у відповідних регістрах внутрішнього обліку таким чином, що дозволить однозначно ідентифікувати документ, відправника та/або отримувача документа, дату та час надходження/відправлення документа в системі документообігу.
11. Обсяг зарезервованих/заблокованих у системі депозитарного обліку прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах зареєстрованих осіб у депозитарних установах та цінних паперів на рахунках у цінних паперах цих депозитарних установ / зареєстрованих осіб у депозитаріях як стовідсоткове або часткове резервування цінних паперів відображається в системі клірингового обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, шляхом аналітичного обліку прав щодо цих цінних паперів на клірингових рахунках цих осіб.
12. Обсяг зарезервованих/заблокованих коштів як стовідсоткового або часткового резервування/блокування коштів відображається в системі клірингового обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, аналітичним обліком прав щодо цих коштів у якості резервування/блокування для виконання контрактів/правочинів/операцій на клірингових рахунках зареєстрованих осіб.
13. Обсяг зарахованих/зарезервованих/заблокованих/наданих активів в системі особи, яка здійснює облік, зберігання, транспортування, передачу та/або забезпечує поставку таких активів та з якою особою, яка провадить клірингову діяльність, укладено договір про взаємодію, відображається в системі клірингового обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, аналітичним обліком прав щодо цих активів на клірингових рахунках зареєстрованих осіб.
14. Кошти, що становлять гарантійне забезпечення, відображаються в системі клірингового обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, аналітичним обліком інформації про ці кошти у якості гарантійного забезпечення на відповідних клірингових рахунках зареєстрованих осіб.
15. Вимоги пунктів 1 – 5, 11 – 14 цього розділу не застосовуються до Центрального депозитарію цінних паперів при провадженні ним клірингової діяльності за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза організованим ринком капіталу, які укладаються на умовах “поставка цінних паперів проти оплати” та за якими проведення грошових розрахунків здійснюється виключно в режимі одиночних розрахунків шляхом переказу коштів обслуговуючими банками, які надають розрахункові послуги клієнтам Центрального депозитарію цінних паперів та їх депонентам, номінальним утримувачам, на підставі повідомлень Центрального депозитарію цінних паперів про необхідність переказу коштів в порядку, встановленому Національним банком України, що передбачено правилами клірингу Центрального депозитарію цінних паперів. Для здійснення клірингової діяльності за такими правочинами щодо цінних паперів, Центральний депозитарій цінних паперів веде систему внутрішнього обліку з використанням відповідних регістрів внутрішнього обліку в порядку, встановленому правилами клірингу Центрального депозитарію цінних паперів.
IV. Вимоги до порядку здійснення клірингу
1. Особа, яка провадить клірингову діяльність, здійснює кліринг тільки тих прав та зобов’язань, які допущені до клірингу в порядку і на умовах, установлених правилами клірингу такої особи. При здійсненні допуску прав та зобов’язань до клірингу особа, яка провадить клірингову діяльність, перевіряє їх на відповідність умовам допуску, передбаченим цим Положенням та правилами клірингу цієї особи.
2. Допуск прав та зобов’язань до клірингу здійснюється на підставі розпоряджень, документів та/або інформації від учасників клірингу або операторів організованих ринків, наданих особі, яка провадить клірингову діяльність, відповідно до вимог, встановлених правилами клірингу та оформленими відповідно до внутрішніх документів особи, яка провадить клірингову діяльність.
3. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна визначити в своїх правилах клірингу перелік категорій контрактів/правочинів/операцій, кліринг прав та зобов’язань за якими вона здійснює (надалі – Перелік), який має бути оприлюднено на її вебсайті. Особа, яка провадить клірингову діяльність, має право здійснювати кліринг прав та зобов’язань лише за категоріями контрактів/правочинів/операцій, які прямо вказані в Переліку.
4. Для цілей Переліку окремими категоріями контрактів/правочинів/операцій можуть бути:
розрахункові деривативні контракти;
поставні деривативні контракти;
змішані деривативні контракти;
правочини щодо цінних паперів (крім інструментів грошового ринку);
правочини щодо інструментів грошового ринку;
правочини щодо валютних цінностей;
товарні операції.
До різних категорій контрактів/правочинів/операцій відносяться також:
окремо кожен вид деривативних контрактів, визначених частиною четвертою статті 31 Закону;
товарні операції окремо за кожним з видів продукції, визначених Законом України “Про товарні біржі”.
5. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна встановити вимоги до учасника клірингу, дотримання яких є необхідним для допуску до клірингу прав та зобов’язань такого учасника клірингу або його клієнтів за окремими категоріями контрактів/правочинів/операцій. Такі вимоги серед іншого можуть включати обмеження, які передбачатимуть надання особою, яка провадить клірингову діяльність, послуг клірингу за певними категоріями контрактів/правочинів/операцій лише певним видам/категоріям учасників клірингу, встановлення лімітів щодо розміру прав та/або зобов’язань зареєстрованої особи, кліринг яких може здійснювати особа, яка провадить клірингову діяльність, для такої зареєстрованої особи.
Вимоги зазначені в абзаці першому цього пункту встановлюються внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, та повинні бути недискримінаційними, прозорими, об’єктивними, комерційно обґрунтованими, враховувати обсяги капіталу, операційну спроможність учасників клірингу, бути спрямованими на управління ризиками особи, яка провадить клірингову діяльність.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна забезпечити застосування вимог, які зазначені в абзаці першому цього пункту, та аналіз дотримання таких вимог учасниками клірингу на постійній основі.
6. Права та зобов’язання за контрактами/правочинами/операціями, стороною яких є особа, яка провадить клірингову діяльність, допускаються до клірингу такою особою з моменту виникнення таких прав та зобов’язань, якщо інше не встановлено правилами клірингу такої особи.
Особа, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, повинна визначити в своїх правилах клірингу момент, з якого така особа набуває взаємних прав та обов’язків сторін контрактів / правочинів операцій, який має наставати не пізніше моменту допуску прав та зобов’язань за такими контрактами/правочинами/операціями до клірингу.
7. Підставами для відмови у допуску до клірингу прав та зобов’язань є:
невідповідність розпоряджень, документів та/або інформації, які були подані учасником клірингу або оператором організованого ринку як підстава для допуску таких прав та зобов’язань до клірингу, правилам клірингу особи, яка провадить клірингову діяльність;
відсутність виду/категорії контракту/правочину/операції до якого належать контракт/правочин/операція, права та зобов’язання за якими подаються до клірингу, в Переліку;
наявність на момент допуску прав та зобов’язань до клірингу обмежень на вчинення або здійснення операцій за контрактом/правочином/операцією, на основі якої виникло право та/або зобов’язання, здійснення операцій з активом, що є предметом контракту/правочину/операції, на основі якої виникло право та/або зобов’язання, накладених судовим рішенням або рішенням уповноваженого законом органу чи його посадової особи, інформація про які надана особі, яка провадить клірингову діяльність, у встановленому законодавством порядку;
перевищення загального ліміту щодо розміру прав та/або зобов’язань зареєстрованої особи, кліринг яких може здійснювати особа, яка провадить клірингову діяльність, для такої зареєстрованої особи, відповідно до внутрішніх документів та договору про клірингове обслуговування;
дефолт учасника клірингу за будь-яким контрактом/правочином/операцією, кліринг прав та зобов’язань за яким здійснює така особа, яка провадить клірингову діяльність, у випадках, передбачених внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність;
інші недискримінаційні, прозорі та обґрунтовані підстави, визначені правилами клірингу особи, яка провадить клірингову діяльність, або домовленістю з учасником клірингу або з оператором організованих ринків.
8. Наслідки відмови особи, яка провадить клірингову діяльність, в допуску прав та/або зобов’язань за контрактом/правочином/операцією до клірингу визначаються відповідним договором (договором про здійснення клірингу, договором про клірингове обслуговування) та внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність.
9. Права та зобов’язання за контрактами/правочинами/операціями, що допущені до клірингу, можуть бути частково або повністю припинені за результатом клірингу.
10. Клірингова діяльність за контрактами/правочинами/операціями, вчиненими на організованому ринку, здійснюється на підставі інформації (документів), поданої оператором відповідного організованого ринку, відповідно до цього Положення, умов договору про здійснення клірингу, та внутрішніх документів особи, яка провадить клірингову діяльність.
Клірингова діяльність за контрактами/правочинами/операціями, вчиненими поза організованим ринком, здійснюється на підставі інформації, поданої учасниками клірингу, відповідно до цього Положення, умов договорів між ними та особою, яка провадить клірингову діяльність, та внутрішніх документів цієї особи.
11. Правила клірингу особи, яка провадить клірингову діяльність повинні встановлювати порядок виконання розпоряджень та/або документів, передбачати механізм фіксації початку такого виконання.
Правила клірингу особи, яка провадить клірингову діяльність мають передбачати порядок визначення моменту, з якого розпорядження та/або документи надані такій особі вважаються дійсними, законними, безвідкличними та обов’язковими для виконання, у тому числі для будь-яких третіх осіб.
12. Учасник клірингу повинен негайно інформувати особу, яка провадить клірингову діяльність, про будь-які зміни у договірних відносинах між учасником клірингу та його клієнтом, на основі яких кліринг прав та зобов’язань клієнта здійснюється особою, яка провадить клірингову діяльність, якщо такі зміни можуть вплинути на кліринг прав та зобов’язань такого клієнта, клірингові рахунки такого клієнта учасника клірингу, будь-які дії щодо них та операції за ними, а також гарантійного забезпечення наданого щодо такого клієнта (далі – Повідомлення).
Особа, яка провадить клірингову діяльність, виконує розпорядження та/або документи, отримані щодо такого клієнта учасника клірингу відповідно до їх умов, без врахування змін, викладених в Повідомленні, у разі якщо на момент допуску прав та зобов’язань до клірингу за такими розпорядженнями та/або документами особою, яка провадить клірингову діяльність, не було отримано Повідомлення, якщо інше не передбачено законодавством.
13. Особа, яка провадить клірингову діяльність, має передбачити в своїх правилах клірингу порядок здійснення ліквідаційного неттінгу (крім Центрального депозитарію цінних паперів, якщо він провадить клірингову діяльність виключно за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза організованим ринком капіталу, які укладаються на умовах “поставка цінних паперів проти оплати”, проведення грошових розрахунків здійснюється виключно в режимі одиночних розрахунків шляхом переказу коштів обслуговуючими банками, які надають розрахункові послуги клієнтам Центрального депозитарію цінних паперів та їх депонентам, номінальним утримувачам, на підставі повідомлень Центрального депозитарію цінних паперів про необхідність перерахування коштів в порядку, встановленому Національним банком України, що передбачено правилами клірингу Центрального депозитарію цінних паперів).
14. Правила клірингу та внутрішні документи особи, яка провадить клірингову діяльність, повинні визначати, порядок забезпечення особою, яка провадить клірингову діяльність, проведення грошових розрахунків за результатами клірингу за контрактом/правочином/операцією, вчиненими на організованому ринку та поза організованим ринком, якщо проводяться розрахунки за принципом “поставка проти оплати”.
15. Внутрішні документи особи, яка провадить клірингову діяльність, повинні чітко визначати зобов’язання щодо поставки активів, які бере на себе особа, яка провадить клірингову діяльність.
16. Поставка (передача) активів (інших, ніж цінні папери), що є предметом контракту/правочину/операції, вчинених на організованому ринку капіталу або на організованому товарному ринку та або поза ними, якщо проводяться розрахунки за принципом “поставка проти оплати”, здійснюється особами, які здійснюють облік, зберігання, транспортування, передачу та/або забезпечують поставку продукції, що є базовим активом деривативних контрактів та/або предметом товарних операцій, з якими особою, яка провадить клірингову діяльність, укладено договір про взаємодію на підставі інформації (документів), що подається особою, яка провадить клірингову діяльність, якщо інше не визначено внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, щодо окремих категорій та/або певних контрактів/правочинів/операцій.
17. Максимальний строк перебування внесених/зарезервованих коштів у системі клірингового обліку без їх використання у процесі клірингу (крім коштів, що використовуються як гарантійне забезпечення для проведення клірингу) становить 365 днів. Якщо на кліринговому рахунку не виконувалось жодних операцій протягом 365 днів послідовно, то особа, яка провадить клірингову діяльність, без розпорядження учасника клірингу здійснює переказ коштів, інформація про які обліковується на такому кліринговому рахунку і які не внесені/зарезервовані у системі клірингового обліку для здійснення розрахунків або організації проведення розрахунків за раніше вчиненими контрактами/правочинами/операціями, кліринг прав та зобов’язань за якими здійснює особа, яка провадить клірингову діяльність, на банківській рахунок учасника клірингу або клієнта учасника клірингу.
V. Вимоги до організації створення системи управління ризиками при провадженні клірингової діяльності
1. Система управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність, має бути задокументована в положенні про систему управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність. Положення про систему управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність, затверджується органом особи, яка провадить клірингову діяльність, відповідальним за здійснення нагляду.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна забезпечити створення політик, процедур, інструментів управління ризиками та гарантій для виявлення, оцінки, моніторингу, управління ризиками, яким піддається або може піддаватися така особа, які мають бути задокументовані в положенні про систему управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність.
Положення про систему управління ризиками та гарантій, повинно містити:
опис політик, процедур та інструментів, які використовуються для управління ризиками;
визначення видів ризиків, які виникають при провадженні клірингової діяльності;
порядок виявлення ризиків;
методології та моделі розрахунку та оцінювання ризиків;
заходи зниження ризиків, у тому числі шляхом отримання гарантійного забезпечення (у разі використання гарантійного забезпечення для зниження ризиків);
порядок та умови застосування відповідних заходів зниження ризиків;
заходи з моделювання, прогнозування процесів і майбутніх результатів діяльності особи, яка провадить клірингову діяльність, на основі аналізу інформації та оцінки ризиків;
ризик-апетит особи, яка провадить клірингову діяльність;
порядок моніторингу ефективності політик, процедур, інструментів управління ризиками та гарантій;
у разі створення гарантійного фонду:
порядок формування, розміщення та використання гарантійного фонду для забезпечення виконання зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, кліринг прав та зобов’язань за якими здійснює особа, яка провадить клірингову діяльність;
вимоги до учасників клірингу щодо формування і використання гарантійного фонду;
перелік активів, які допускаються як джерела формування гарантійного фонду;
порядок визначення розміру внесків до гарантійного фонду, часток учасників клірингу в гарантійному фонді та механізм їх оцінки, порядок їх повернення;
порядок здійснення перерахувань до гарантійного фонду;
порядок розподілу та компенсації збитків від дефолту учасника (учасників) клірингу;
порядок використання коштів гарантійного фонду для погашення заборгованості учасника клірингу у випадку дефолту;
порядок та процедури погашення заборгованості учасників клірингу за рахунок їх власних внесків до гарантійного фонду;
порядок застосування санкцій до учасників клірингу, які вчасно не здійснюють поповнення внесків до гарантійного фонду;
порядок управління та покриття дефолту, в тому числі використання гарантійного забезпечення;
порядок унесення змін до положення про систему управління ризиками та гарантій;
іншу інформацію, визначену законодавством.
2. При розробці політик, процедур, інструментів управління ризиками та гарантій особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна враховувати всі суттєві ризики, які можуть вплинути на її здатність здійснювати таку діяльність, в тому числі на можливість безперервного надання послуг, та диференціювати політики, процедури та інструменти управління ризиками відповідно до таких ризиків.
У разі здійснення особою, яка провадить клірингову діяльність, клірингу прав та зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, які передбачають поставку, політики, процедури, інструменти управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність, мають враховувати ризики, пов’язані з здійсненням і забезпеченням таких поставок.
Орган особи, яка провадить клірингову діяльність, відповідальний за здійснення нагляду має затвердити ризик-апетит для такої особи, яка провадить клірингову діяльність, порядок його визначення. Політики, процедури, інструменти управління ризиками та гарантій повинні бути розроблені з врахуванням такого ризик-апетиту.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна створити внутрішні системи та процедури, які надаватимуть можливість учасникам клірингу та, за потреби, їх клієнтам отримувати вчасну інформацію про ризики, а також співвідношення прав та зобов’язань учасників клірингу та їх клієнтів в системі клірингового обліку.
Політики, процедури, та інструменти управління ризиками та гарантій повинні враховувати ризики, які особа, яка провадить клірингову діяльність, спричиняє (може спричинити) для учасників клірингу у тому числі їх клієнтів, а також для банків, депозитарних установ, депозитаріїв, операторів організованих ринків, інших учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (надалі – клірингова інфраструктура), для функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків в цілому. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна також встановити в положенні про систему управління ризиками та гарантій вимоги, визначити інструменти, які забезпечуватимуть управління та мінімізацію ризиків, які учасники клірингу спричиняють (можуть спричинити) для особи, яка провадить клірингову діяльність.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна також визначити в положенні про систему управління ризиками та гарантій механізми, які запобігатимуть поширенню наслідків дефолту на одному ринку на інші ринки.
У разі поєднання клірингової діяльності з іншими видами діяльності, особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна забезпечити управління ризиками, які випливають з інших видів діяльності, які вона здійснює.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна дотримуватися вимог Стандартів корпоративного управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, встановлених НКЦПФР (далі – Стандарти). Операційне впровадження політик, процедур, інструментів управління ризиками та гарантій здійснюється відповідним підрозділом / посадовою особою системи внутрішнього контролю на виконання Стандартів.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна створити механізми моніторингу ефективності політик, процедур, інструментів управління ризиками та гарантій і, не рідше раз на рік, забезпечити їх аудит на основі ризик-орієнтованого підходу (в тому числі у разі якщо особа, яка провадить клірингову діяльність, вчасно не виявила ризик, який завдав збитків їй, учаснику клірингу, клієнту та/або іншому учаснику ринку капіталу та/або організованого товарного ринку), за результатами якого за потреби вчасно вносити зміни до її політик, процедур, інструментів управління ризиками та гарантій.
3. Система управління ризиками та гарантій повинна включати в себе механізми забезпечення виконання зобов’язань, допущених до клірингу, які спрямовані на зниження ризиків дефолту, а саме один або декілька з наступних механізмів:
обов’язкове стовідсоткове попереднє депонування/резервування/блокування коштів і інших активів, які є предметом контракту/правочину/операції;
часткове попереднє депонування/резервування/блокування коштів і інших активів, які є предметом контракту/правочину/операції;
отримання гарантійного забезпечення;
застосування інших механізмів, які передбачені правилами клірингу.
4. Гарантійне забезпечення у формі маржі та гарантійних фондів може включати такі активи та інструменти:
кошти;
цінні папери, в тому числі:
державні облігації України;
облігації міжнародних фінансових організацій;
депозитні сертифікати банків;
інші активи, інструменти та засоби забезпечення виконання зобов’язань з мінімальними кредитними, ринковими ризиками та, щодо активів, ризиками ліквідності.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, може інвестувати власні активи та активи, що зараховані/зарезервовані/заблоковані/надані для здійснення розрахунків, забезпечення розрахунків або організації проведення розрахунків за контрактами/правочинами/операціями, лише в активи та інструменти з мінімальними кредитними, ринковими ризиками та і ризиками ліквідності. Особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана розробити інвестиційну політику, яка враховуватиме систему управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана здійснювати щоденну переоцінку активів, інструментів та засобів, які вона використовує в рамках системи управління ризиками, з урахуванням ринкових цін, а також враховувати в системі управління ризиками та гарантій, а також у разі визначення ціни при переоцінці – ризик концентрації таких активів та можливого зниження вартості таких активів у ситуації екстремальних, але вірогідних ринкових умов.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, самостійно та від свого імені реалізує всі права за активами, які внесені на відповідні рахунки такої особи як гарантійне забезпечення. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна забезпечити наявність у неї прав безперешкодно розпоряджатися активами, які становлять гарантійне забезпечення.
У разі формування маржі та/або гарантійного фонду цінними паперами особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна забезпечити наявність у неї прав безперешкодно розпоряджатися такими цінними паперами.
Цінні папери, що становлять гарантійне забезпечення, відображаються в системі клірингового обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, аналітичним обліком прав щодо цих цінних паперів у якості гарантійного забезпечення на відповідних клірингових рахунках зареєстрованих осіб.
Формування маржі та гарантійного фонду коштами повинно здійснюватися шляхом зарахування коштів на банківський рахунок особи, яка провадить клірингову діяльність відкритий відповідно до вимог законодавства.
5. Особа, яка провадить клірингову діяльність, для здійснення клірингової діяльності без стовідсоткового попереднього депонування/резервування/блокування активів, які є предметом контракту/правочину/операції, повинна встановити обов’язок для зареєстрованих осіб щодо надання гарантійного забезпечення у вигляді маржі для контрактів/правочинів/операцій, кліринг прав та зобов’язань за якими здійснюються такою особою без стовідсоткового попереднього депонування/резервування/блокування активів, які є предметом контракту/правочину/операції.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, для здійснення клірингової діяльності без стовідсоткового попереднього депонування/резервування/блокування активів, які є предметом контракту/правочину/операції, мають право формувати гарантійні та інші фонди для покриття ризиків (в тому числі кредитних ризиків), які не покриваються гарантійним забезпеченням (маржею), в тому числі через ризик невчасного поповнення гарантійного забезпечення (сплати маржі) з боку учасників клірингу. Якщо інший порядок створення не визначений внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, такий гарантійний фонд особа, яка провадить клірингову діяльність, має право створювати за рахунок внесків учасників клірингу за такими контрактами/правочинами/договорами.
6. Особа, яка провадить клірингову діяльність, визначає модель та методологію розрахунку розміру гарантійного забезпечення, визначення активів та інструментів, які можуть використовуватися як гарантійне забезпечення, періодичності та підстав надання гарантійного забезпечення (надалі – модель гарантійного забезпечення) в положенні про систему управління ризиками та гарантій з врахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами НКЦПФР. Учасники клірингу повинні мати доступ до параметрів моделі гарантійного забезпечення для можливості відтворення розрахунків гарантійного забезпечення, яке здійснює особа, яка провадить клірингову діяльність.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна відслідковувати необхідність внесення додаткового гарантійного забезпечення відповідно до моделі гарантійного забезпечення в режимі максимально наближеному до режиму реального часу.
Модель гарантійного забезпечення повинна:
враховувати найбільш екстремальні, але вірогідні сценарії розвитку ситуацій на ринках, до яких належать контракти/правочини/операції, кліринг прав та зобов’язань за якими здійснює особа, яка провадить клірингову діяльність;
забезпечувати достатність гарантійного забезпечення для мінімізації ризиків та безперервного надання послуг особою, яка провадить клірингову діяльність, в умовах екстремальних, але вірогідних сценаріїв розвитку ситуацій на ринках;
базуватися на різних сценаріях розвитку ситуації на ринках.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна застосовувати однакові моделі гарантійного забезпечення для економічно еквівалентних контрактів/правочинів/операцій, незалежно від організованого ринку, на якому вони були вчинені. Модель гарантійного забезпечення може бути змінена для таких контрактів/правочинів/операцій лише для управління ризиками пов’язаними безпосередньо з організованим ринком, на якому вони були вчинені, та з відповідним контрактом/правочином/операцією. Особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана регулярно (за потреби на основі ризик-орієнтованого підходу) переглядати модель гарантійного забезпечення та вносити відповідні зміни до такої моделі, якщо така потреба випливає з результатів перегляду.
7. Модель гарантійного забезпечення для розрахунку маржі повинна враховувати для кожної категорії контракту/правочину/операції:
особливості ціноутворення щодо такої категорії контракту/правочину/операції, які можуть спотворювати розрахунок маржі;
ризики, що притаманні такій категорії контракту/правочину/операції та ринку, на якому такий контракт/правочин/операція вчинений;
можливість мінімізації ризиків щодо такої категорії контракту/правочину/операції за рахунок інших інструментів системи управління ризиками та гарантій;
передбачати необхідність поповнення маржі на вимогу особи, яка провадить клірингову діяльність, якщо розмір маржі, наданої учасником клірингу, перестає бути достатнім відповідно до вимог моделі гарантійного забезпечення;
ризики, що притаманні учаснику клірингу, який надає маржу;
ризики притаманні активам, що надаються в рахунок маржі;
інші ризики, які можуть негативно вплинути на можливість використання маржі особою, яка провадить клірингову діяльність, та на здатність маржі забезпечити мінімізацію ризиків для управління якими вона була надана.
8. Гарантійне забезпечення може бути індивідуальним та/або колективним, про що повинно бути зазначено у договорі про клірингове обслуговування.
Індивідуальним гарантійним забезпеченням є таке гарантійне забезпечення, відповідно до якого активи, надані зареєстрованою особою (в тому числі учасником клірингу від імені свого клієнта) в розпорядження (зараховані/зарезервовані/заблоковані) особі, яка провадить клірингову діяльність, можуть використовуватися для забезпечення виконання зобов’язань лише цієї зареєстрованої особи (за винятком випадків використання гарантійного забезпечення, що обліковується на кліринговому рахунку учасника клірингу для забезпечення виконання зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, вчиненими в інтересах клієнтів такого учасника клірингу).
Колективним гарантійним забезпеченням є таке гарантійне забезпечення, відповідно до якого активи, надані зареєстрованою особою (в тому числі учасником клірингу від імені свого клієнта) в розпорядження (зараховані/зарезервовані/заблоковані) особі, яка провадить клірингову діяльність, можуть використовуватися для задоволення вимог як цієї зареєстрованої особи, так і інших зареєстрованих осіб.
Активи зараховані/зарезервовані/заблоковані/надані для забезпечення виконання зобов’язань зареєстрованої особи, які обліковуються на кліринговому рахунку з індивідуальним обліком, не можуть бути предметом колективного гарантійного забезпечення.
Гарантійне забезпечення, яке надане учасником клірингу для забезпечення виконання зобов’язань, які обліковуються на конкретному кліринговому рахунку, не може використовуватися для забезпечення виконання зобов’язань, які обліковуються на іншому кліринговому рахунку (крім винятків, передбачених пунктом 18 цього розділу). Договором між учасником клірингу та особою, яка провадить клірингову діяльність, має бути встановлено порядок визначення клірингового рахунку (рахунків), для забезпечення виконання зобов’язань на якому (яких) надається гарантійне забезпечення.
9. Задоволення вимог, що забезпечені індивідуальним/колективним гарантійним забезпеченням, у разі дефолту учасника клірингу здійснюється особою, яка провадить клірингову діяльність, в порядку, визначеному її внутрішніми документами з урахуванням вимог цього Положення.
10. Колективне гарантійне забезпечення може використовуватися для забезпечення всіх зобов’язань та/або прав всіх клієнтів з поставки та/або отримання активів, які обліковуються на кліринговому рахунку з колективним обліком, для якого було надано таке гарантійне забезпечення, а також для забезпечення виконання зобов’язань кожного клієнта, які обліковуються на кліринговому рахунку з колективним обліком, для якого було надано таке гарантійне забезпечення. У такому випадку, під час відкриття клірингового рахунку з колективним обліком учасник клірингу (від імені клієнтів) має надати згоду на використання гарантійного забезпечення, яке надається для забезпечення виконання зобов’язань на такому кліринговому рахунку з колективним обліком, відповідно до цього пункту.
11. Гарантійні фонди створюються та формуються у порядку, визначеному внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність. Гарантійні фонди можуть створюватися за рахунок внесків учасників клірингу.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, може створювати окремі гарантійні фонди для різних видів/категорій контрактів/правочинів/операцій, кліринг зобов’язань за якими здійснює така особа, яка провадить клірингову діяльність.
12. Учасником гарантійного фонду є учасник клірингу, який здійснив внесок до гарантійного фонду.
13. Внесення активів до гарантійного фонду здійснюється на підставі договору про клірингове обслуговування, укладеного між особою, яка провадить клірингову діяльність, та учасником клірингу.
14. Припинення договору про клірингове обслуговування, укладеного з учасником клірингу, є підставою для повернення учаснику клірингу його частки в гарантійному фонді. Порядок та умови повернення активів, що вносяться до гарантійного фонду таким учасником клірингу, а також порядок визначення розміру/обсягу/вартості таких активів до повернення, встановлюються внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, які можуть передбачати часткове повернення частки в гарантійному фонді.
Договором про клірингове обслуговування може також передбачатися повернення частки в гарантійному фонді, яка була внесена у вигляді фінансових інструментів, у грошовому еквіваленті, визначеному за формулою, передбаченою положенням про систему управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність.
Договором про клірингове обслуговування може передбачатися можливість заміни активів, наданих учасником клірингу до гарантійного фонду, еквівалентними активами в порядку та відповідно до вимог внутрішніх документів особи, яка провадить клірингову діяльність.
15. Порядок використання та розпорядження доходами, отриманими за активами та інструментами, що зараховані/зарезервовані/заблоковані/надані для здійснення розрахунків, забезпечення розрахунків або організації проведення розрахунків за контрактами/правочинами/операціями, в тому числі як гарантійне забезпечення, повинен бути визначений договором про клірингове обслуговування та внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, не може використовувати активи гарантійного фонду для покриття витрат, які необхідні для адміністрування такого гарантійного фонду.
Внутрішні документи особи, яка провадить клірингову діяльність, та договір про клірингове обслуговування повинні визначати порядок реалізації прав за цінними паперами, які було надано особі, яка провадить клірингову діяльність, як гарантійне забезпечення (в тому числі, якщо такі цінні папери було перераховано на рахунок особи, яка провадить клірингову діяльність).
16. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна в рамках положення про систему управління ризиками та гарантій затвердити процедури, спрямовані на усунення дефолту учасників клірингу, в тому числі покриття збитків такого дефолту, відновлення ліквідності та поповнення активів особи, яка провадить клірингову діяльність, використаних для покриття дефолту. Особа, яка провадить клірингову діяльність, може залучати учасників клірингу та інших учасників ринків фінансових послуг та організованих товарних ринків, на яких впливають процедури, спрямовані на усунення дефолту учасників клірингу, до тестування та перегляду таких процедур.
Положення про систему управління ризиками та гарантій повинне також передбачати процедуру передачі прав та зобов’язань учасника клірингу, який є неплатоспроможним, та його клієнтів в управління іншому учаснику клірингу. Учасник клірингу зобов’язаний до моменту допуску прав та зобов’язань клієнта такого учасника клірингу до клірингу надати особі, яка провадить клірингову діяльність, інформацію про учасника клірингу, якого обрав клієнт учасника клірингу для передачі прав та зобов’язань такого клієнта згідно з цим абзацом (далі – обраний учасник клірингу). Клієнти учасника клірингу, чиї права та зобов’язання обліковуються на кліринговому рахунку з колективним обліком, повинні мати єдиного спільного обраного учасника клірингу.
У разі, якщо особа, яка провадить клірингову діяльність, не володіє інформацією щодо обраного певним клієнтом учасника клірингу або такий обраний учасник клірингу не може прийняти в управління права та зобов’язання клієнта учасника клірингу, який є неплатоспроможним, особа, яка провадить клірингову діяльність, може здійснити передачу прав та зобов’язань клієнта учасника клірингу, який є неплатоспроможним, в управління будь-якому іншому учаснику клірингу. Така передача прав та зобов’язань клієнта учасника клірингу, який є неплатоспроможним, щодо яких здійснюється індивідуальний облік здійснюється лише за згодою такого клієнта. Згода клієнта має бути отримана лише у випадку, якщо особа, яка провадить клірингову діяльність, може ідентифікувати такого клієнта. Якщо такий клієнт не надав згоду протягом строку, визначеного внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, особа, яка провадить клірингову діяльність, має право здійснити ліквідаційний неттінг щодо прав та зобов’язань такого клієнта в порядку, визначеному внутрішніми документами такої особи, а також здійснити інші дії, передбачені її внутрішніми документами.
У випадку, якщо клієнт учасника клірингу, який є неплатоспроможним, протягом строку, визначеного внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, відмовляється або ухиляється від укладення договору про подальше обслуговування такого клієнта з учасником клірингу, якому були надані в управління права та зобов’язання такого клієнта, особа, яка провадить клірингову діяльність має право здійснити ліквідаційний неттінг щодо прав та зобов’язань такого клієнта, а також здійснити інші дії, передбачені її внутрішніми документами.
17. В межах системи управління ризиками особа, яка провадить клірингову діяльність, може встановлювати додаткові обов’язки учасників клірингу пропорційно до ризиків, які створює такий учасник клірингу, у тому числі зобов’язання щодо участі у викупі прав та зобов’язань учасника клірингу у разі дефолту учасника клірингу або внесення додаткових внесків до гарантійних фондів в порядку, передбаченому внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність. Такі додаткові обов’язки мають бути прозорими, недискримінаційними та не створювати необґрунтованих обмежень в доступі учасників клірингу до послуг особи, яка провадить клірингову діяльність.
Система управління ризиками особи, яка провадить клірингову діяльність, може передбачати зобов’язання учасників клірингу здійснювати додаткові внески до гарантійного фонду у випадку дефолту учасника (учасників) клірингу понад розмір, передбачений абзацом першим цього пункту, але за умови, що особа, яка провадить клірингову діяльність, повністю використала інші інструменти управління дефолтом, в тому числі власні активи. У такому випадку учасники клірингу повинні мати можливість в будь-який момент оцінити максимальний розмір додаткових внесків, які вони можуть бути зобов’язані внести у зв’язку з дефолтом учасника клірингу.
18. У разі настання дефолту у зв’язку з невиконанням зобов’язань за контрактами/правочинами/операціями, вчиненими в інтересах клієнта учасника клірингу, для покриття зобов’язань такого клієнта учасника клірингу в процедурі дефолту можуть використовуватися активи (в тому числі гарантійне забезпечення), що обліковуються на клірингових рахунках учасника клірингу, та активи (в тому числі гарантійне забезпечення), що обліковуються на інших клірингових рахунках такого клієнта учасника клірингу.
У разі дефолту за контрактом/правочином/операцією, зобов’язання за якими забезпечуються одним гарантійним фондом, внески учасника клірингу, що допустив дефолт, до інших гарантійних фондів можуть бути використані для покриття такого дефолту.
19. Особа, яка провадить клірингову діяльність, відповідно до своїх внутрішніх документів приймає рішення щодо порядку продажу активів, які є предметом гарантійного забезпечення, умов продажу, контрагентів за договорами тощо.
20. У разі настання дефолту, особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна використати маржу, надану для забезпечення виконання зобов’язань зареєстрованої особи, щодо яких настав дефолт до використання іншого гарантійного забезпечення. Особа, яка провадить клірингову діяльність, не може використовувати маржу, надану для забезпечення виконання зобов’язань однієї зареєстрованої особи для покриття дефолту іншої зареєстрованої особи (крім винятків, передбачених пунктом 18 цього розділу, та використання маржі, наданої для забезпечення виконання зобов’язань за кліринговим рахунком з колективним обліком, для покриття дефолту за таким кліринговим рахунком з колективним обліком).
У разі, якщо маржі не достатньо для покриття дефолту, особа, яка провадить клірингову діяльність, може використати внесок учасника клірингу, який допустив дефолт, до гарантійного фонду, який забезпечує виконання зобов’язань за категорією контракту/правочину/операції, за якою учасник клірингу допустив дефолт.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, не може використовувати внески до гарантійних фондів, надані учасниками клірингу, які не допустили дефолт, до використання гарантійного забезпечення учасника клірингу, який допустив дефолт, для покриття такого дефолту.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, не може використовувати внески до гарантійних фондів, надані учасниками клірингу, які не допустили дефолт, для покриття дефолту іншого учасника клірингу до використання власних активів особи, яка провадить клірингову діяльність, які відведено для покриття дефолтів учасників клірингу відповідно до внутрішніх документів особи, яка провадить клірингову діяльність.
У разі, якщо система управління ризиками особи, яка провадить клірингову діяльність, передбачає, що маржі може бути не достатньо для врегулювання дефолту, Правила та інші внутрішні документи особи, яка провадить клірингову діяльність, мають встановлювати порядок визначення розміру власних активів особи, яка провадить клірингову діяльність, які буде відведено для покриття дефолтів учасників клірингу.
Положення про систему управління ризиками та гарантій повинне передбачати додаткові механізми врегулювання дефолту, в тому числі можливість отримання фінансової допомоги від осіб, які мають істотну участь в особі, яка провадить клірингову діяльність, якщо власних активів особи, яка провадить клірингову діяльність, які відведено для покриття дефолтів учасників клірингу, недостатньо для покриття дефолту.
У разі неможливості особи, яка провадить клірингову діяльність, самостійно врегулювати дефолт відповідно до своїх внутрішніх документів, така особа повинна невідкладно повідомити про це НКЦПФР.
21. В разі провадження Центральним депозитарієм цінних паперів клірингової діяльності з визначення зобов’язань, система управління ризиками Центрального депозитарію цінних паперів має бути створена з урахуванням не прийняття на себе ризиків невиконання або неналежного виконання зобов’язань сторонами правочинів (створення механізмів забезпечення виконання зобов’язань, допущених до клірингу) відповідно до вимог законодавства про ринки капіталу.
VI. Вимоги до провадження клірингової діяльності
1. Особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана здійснювати клірингову діяльність на умовах гарантованої конфіденційності інформації щодо вчинених зареєстрованими особами (або в їх інтересах) контактів/правочинів/операцій, належних їм цінних паперів, інших фінансових інструментів, продукції і активів, інформація щодо яких надходить до особи, яка провадить клірингову діяльність, для провадження клірингової діяльності.
Розкриття інформації, що за своїм правовим режимом належить до конфіденційної, здійснюється в порядку та з урахуванням вимог визначених законодавством.
Відомості про порушення цілісності інформації, що відноситься до конфіденційної, а також про втрати, крадіжки, несанкціоноване знищення, зміну, підроблення, копіювання інформації передаються до НКЦПФР не пізніше одного робочого дня з дня виявлення відповідного факту.
2. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна в посадових інструкціях для своїх працівників, що безпосередньо залучені до клірингової діяльності, визначити рівень компетенції, необхідний для здійснення клірингу.
3. Поєднання клірингової діяльності з іншими видами діяльності можливе у встановленому законом випадку за умови провадження таких видів діяльності окремими структурними підрозділами (крім поєднання провадження депозитаріями своєї діяльності з професійною діяльністю на ринках капіталу).
4. Особа, яка провадить клірингову діяльність, розробляє та затверджує регламент провадження клірингової діяльності. Регламент провадження клірингової діяльності повинен містити, у тому числі:
режим роботи особи, яка провадить клірингову діяльність, щодо провадження нею клірингової діяльності;
процедури виконання особою, яка провадить клірингову діяльність, клірингових операцій;
перелік та опис рахунків, що будуть використовуватися при провадженні клірингової діяльності;
порядок надходження та приймання розпоряджень, документів та інформації від учасників клірингу до особи, яка провадить клірингову діяльність;
форми та/або вимоги до вхідних та вихідних документів, які відповідно до Регламенту можуть надаватись у паперовій формі;
перелік та вартість послуг, що надаються учасникам клірингу.
5. Внутрішнє положення про систему обробки інформації, що використовується для клірингової діяльності, повинно містити, у тому числі:
перелік та опис програмного забезпечення, яке використовується особою, яка провадить клірингову діяльність, для провадження клірингової діяльності та захисту інформації;
порядок використання програмного забезпечення;
вимоги до учасників клірингу для надання їм можливості надання та отримання розпоряджень, документів та інформації через систему обробки інформації особи, яка провадить клірингову діяльність.
6. Внутрішнє положення про систему безпеки клірингової діяльності особи, яка провадить клірингову діяльність, повинно містити, у тому числі:
перелік та опис заходів щодо захисту інформації при проведенні клірингової діяльності;
правила користування засобами захисту інформації щодо клірингової діяльності;
внутрішню інструкцію щодо відновлення інформації у разі порушення цілісності інформації, а також у разі втрат, крадіжок, несанкціонованого знищення, викривлення, підроблення, копіювання інформації;
внутрішню інструкцію щодо провадження особою, яка провадить клірингову діяльність, контролю за захистом інформації при здійсненні клірингу.
7. Документи, що визначають порядок організації контролю (комплаєнсу), порядок організації та здійснення внутрішнього аудиту, положення про систему управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність, які відповідають вимогам, встановленим НКЦПФР, у тому числі Стандартам.
8. Порядок доступу до програмно-технічних засобів, оригіналів і копій паперових та електронних документів, що мають відношення до клірингової діяльності, установлюється внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, відповідно до законодавства.
Програмно-технічні засоби, які використовуються працівниками особи, яка провадить клірингову діяльність, повинні бути захищені від несанкціонованого доступу сторонніх осіб.
9. Програмне забезпечення особи, яка провадить клірингову діяльність, повинно відповідати вимогам цього Положення, вимогам щодо захисту інформації та електронного документообігу відповідно до законодавства.
10. Особа, яка провадить клірингову діяльність, забезпечує функціонування засобів захисту інформації, які мають експертний висновок про відповідність до вимог технічного захисту інформації. Стан захищеності систем обробки і зберігання інформації особи, яка провадить клірингову діяльність повинен забезпечуватись збереженням конфіденційності, доступності і цілісності інформації.
11. Особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана розробити план забезпечення безперервності та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, який передбачатиме заходи, необхідні для збереження функцій особи, яка провадить клірингову діяльність, відновлення безперервності надання послуг та/або виконання зобов’язань особи, яка провадить клірингову діяльність, у разі виникнення надзвичайних ситуацій, має визначати:
перелік функцій, систем та процесів, критичних для діяльності особи, яка провадить клірингову діяльність, в тому числі можливості особи, яка провадить клірингову діяльність, здійснювати неттінг, забезпечувати функціонування системи управління ризиками та гарантій відповідно до своїх внутрішніх документів, набувати взаємних прав та обов’язків сторін під час або після укладання (вчинення) контрактів/правочинів/операцій, кліринг прав та зобов’язань за якими здійснює особа, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента, тощо;
стратегію та план дій, за допомогою якого особа, яка провадить клірингову діяльність, зможе забезпечувати мінімальний рівень обслуговування критичних функцій, систем та процесів, в тому числі виконання та/або забезпечення розрахунків у визначені строки, не зважаючи на надзвичайну ситуацію;
максимальні строки, протягом яких виконання особою, яка провадить клірингову діяльність, її критичних функцій та функціонування її критичних систем та процесів може перериватися (але в будь-якому випадку не більше 4 годин);
порядок проведення навчальних надзвичайних ситуацій з залученням учасників клірингу, операторів організованих ринків та, за необхідності, інших учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, на яких впливають такі надзвичайні ситуації.
План забезпечення безперервності та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій повинен:
враховувати залежність особи, яка провадить клірингову діяльність, від інших суб’єктів клірингової інфраструктури, в тому числі платіжних систем, операторів організованих ринків, депозитарної системи, тощо, а також суб’єктів, які надають послуги особі, яка провадить клірингову діяльність;
враховувати функції, системи та операції особи, яка провадить клірингову діяльність, які є критичними для інших учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків;
базуватися на різних сценаріях розвитку ситуації, в тому числі можливому припиненні або перериванні роботи критичних функцій, систем або операцій, недоступності персоналу або зовнішніх надавачів послуг, недоступності інформації, необхідної особі, яка провадить клірингову діяльність, для здійснення її функцій;
базуватися на актуальному (щонайменше щорічному або оновленому після кожної надзвичайної ситуації або суттєвих змін в організаційній структурі особи) аналізі порядку здійснення клірингової діяльності (в тому числі залучення зовнішніх надавачів послуг) та клірингової інфраструктури особи, яка провадить клірингову діяльність;
враховувати наявний персонал та програмно-технічне забезпечення та можливості їх розширення;
враховувати рекомендації незалежної оцінки.
Особа, яка провадить клірингову діяльність, має забезпечити регулярний (за потреби на основі ризик-орієнтованого підходу, але щонайменше щорічний або після кожної надзвичайної ситуації або суттєвих змін в організаційній структурі особи) перегляд та стрес-тестування плану забезпечення безперервності та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, а також внесення відповідних змін до такого плану.
12. Особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана забезпечити щоденні стрес-тестування для перевірки:
достатності гарантійного забезпечення для покриття кредитних ризиків;
достатності фінансових активів в доступі особи, яка провадить клірингову діяльність, для забезпечення ліквідності, в тому числі у випадку дефолту, та можливості доступу до додаткових фінансових активів.
Сценарії та параметри для таких стрес-тестувань мають переглядатися щонайменше на щомісячній основі.
13. Особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна забезпечити постійний моніторинг та регулярні (за потреби на основі ризик-орієнтованого підходу, але щонайменше щорічні або після кожної надзвичайної ситуації або суттєвих змін в організаційній структурі особи) стрес-тестування та перегляди всіх інших систем, процедур, політик та інших інструментів, які забезпечують критичні функції, системи та процеси особи, яка провадить клірингову діяльність, а також регулярний перегляд сценаріїв та параметрів для таких стрес-тестувань.
Звіти за результатами будь-яких стрес-тестувань, передбачених цим Положенням, подаються на розгляд комітету з питань ризиків за потреби на основі ризик-орієнтованого підходу (але щонайменше щоквартально).
Процедури стрес-тестувань, передбачених цим Положенням, повинні базуватися на сценаріях екстремальних, але вірогідних ринкових умов, в тому числі на основі історичного аналізу ринків, а також враховувати порядок здійснення клірингової діяльності (в тому числі залучення зовнішніх надавачів послуг) та залежність особи, яка провадить клірингову діяльність, від інших суб’єктів клірингової інфраструктури.
14. Особа, яка провадить клірингову діяльність, має розробити та затвердити стратегію управління бізнесом, здійснювати постійний моніторинг дотримання параметрів такої стратегії та забезпечити створення механізмів управління ризиками у разі відхилення від стратегії.
15. Особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана забезпечити зберігання і доступ осіб, які згідно із законодавством мають на це право, до всіх документів та іншої інформації, передбаченої законодавством, протягом 5 років з дня їх (її) одержання або складання або іншого строку встановленого нормативно-правовими актами НКЦПФР.
16. Контроль за дотриманням вимог цього Положення здійснює НКЦПФР.
17. Вимоги пунктів 12 – 15 цього розділу не застосовуються до Центрального депозитарію цінних паперів у разі, якщо він провадить клірингову діяльність виключно за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза організованим ринком капіталу, які укладаються на умовах “поставка цінних паперів проти оплати” та за якими проведення грошових розрахунків здійснюється виключно в режимі одиночних розрахунків шляхом переказу коштів обслуговуючими банками, які надають розрахункові послуги клієнтам Центрального депозитарію цінних паперів та їх депонентам, номінальним утримувачам, на підставі повідомлень Центрального депозитарію цінних паперів про необхідність перерахування коштів в порядку, встановленому Національним банком України, що передбачено правилами клірингу Центрального депозитарію цінних паперів.
18. У разі поєднання клірингової діяльності з іншими видами діяльності у випадках, передбачених законом, особа, яка провадить клірингову діяльність, може розробляти та використовувати у своїй діяльності єдиний внутрішній документ або декілька внутрішніх документів, що регламентують питання, передбачені пунктами 4 – 7, 11 цього розділу.
VII. Особливості провадження клірингової діяльності щодо цінних паперів
1. Колективний облік повинен здійснюватися особою, яка провадить клірингову діяльність з визначення зобов’язань, за правочинами щодо цінних паперів, таким чином, щоб забезпечити можливість надання депозитарію інформації у розрізі клієнтів такого депозитарію та його депонентів щодо здійснення переказу цінних паперів за результатами клірингу прав та зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, якщо проводяться розрахунки за принципом “поставка цінних паперів проти оплати” (крім випадку провадження клірингової діяльності таким депозитарієм). Особа, яка провадить клірингову діяльність, веде виключно індивідуальний облік клієнтів учасника клірингу – емітентів при здійсненні емітентом корпоративних операцій.
2. Розпорядження, документи та/або інформація, що надаються особою, яка провадить клірингову діяльність, депозитарію (якщо особою, яка провадить клірингову діяльність, не є депозитарій) відповідно до встановленої Законом України “Про депозитарну систему України” компетенції повинні повністю розкривати зміст виконання операцій на рахунках у цінних паперах депозитарних установ у депозитарії, рахунках у цінних паперах депонентів у депозитарних установах та рахунках номінальних утримувачів у депозитарних установах. Якщо зазначені документи не містять всіх необхідних даних для здійснення операцій на зазначених рахунках, депозитарій має право вимагати надання необхідної інформації.
3. Розпорядження та/або інформація, на підставі яких здійснюються розрахунки у цінних паперах, надаються депозитарію виключно у вигляді електронного документа та оформлюються відповідно до відповідного договору про проведення розрахунків у цінних паперах особи, яка провадить клірингову діяльність, та депозитарію.
4. Особа, яка провадить клірингову діяльність, забезпечує розблокування зобов’язань та/або прав щодо цінних паперів (незалежно від місця зберігання цінних паперів) та/або коштів, що заблоковані для забезпечення виконання зобов’язань за укладеними на організованому ринку та поза ним правочинами щодо цінних паперів, якщо проводяться розрахунки за принципом “поставка цінних паперів проти оплати”, на відповідних клірингових рахунках та припиняє здійснення будь-яких операцій з такими цінними паперами та/або коштами:
до завершення операційного дня отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, але не раніше завершення усіх розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, права та зобов’язання за якими були допущені до клірингу, інформації про прийняте рішення НКЦПФР щодо анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу – депозитарної діяльності депозитарної установи (у випадку коли дата набирання чинності рішення НКЦПФР є датою його прийняття) або інформації про відкриття щодо депозитарної установи процедури щодо припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу – депозитарної діяльності депозитарної установи у зв’язку з ліквідацією її як юридичної особи за постановою господарського суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства;
до завершення операційного дня, що передує даті набрання чинності рішення НКЦПФР щодо анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу – депозитарної діяльності депозитарної установи (крім випадків, коли дата набирання чинності рішення НКЦПФР є датою його прийняття), інформація щодо якого отримана від Центрального депозитарію цінних паперів, але не раніше завершення усіх розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, права та зобов’язання за якими були допущені до клірингу;
до завершення операційного дня, наступного за днем отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, інформації про прийняте рішення НКЦПФР щодо зупинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу – депозитарної діяльності депозитарної установи, але не раніше завершення усіх розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, права та зобов’язання за якими були допущені до клірингу.
Списання зобов’язань та/або прав щодо цінних паперів та/або коштів з клірингових рахунків та порядок врахування їх в або виключення їх з складу гарантійного забезпечення здійснюються в порядку, визначеному внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність.
5. Особа, яка провадить клірингову діяльність, у день отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, але не раніше завершення усіх розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, права та зобов’язання за якими були допущені до клірингу, інформації про отримання ним від акціонерного товариства копії публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій акціонерного товариства особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій цього товариства, забезпечує розблокування зобов’язань та/або прав щодо таких акцій, що заблоковані для забезпечення виконання зобов’язань за укладеними на організованому ринку та поза ним правочинами щодо цінних паперів, якщо проводяться розрахунки за принципом “поставка цінних паперів проти оплати”, на відповідних клірингових рахунках та припиняє здійснення будь-яких операцій із зобов’язаннями та/або правами щодо таких акцій на клірингових рахунках.
Списання зобов’язань та/або прав щодо акцій з відповідних клірингових рахунків здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність відповідно до законодавства.
6. Розрахунки у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на організованому ринку капіталу та поза ним, якщо проводяться розрахунки за принципом “поставка цінних паперів проти оплати”, здійснюються депозитарієм (відповідно до компетенції, визначеної законом) на підставі інформації (документів), що подається особою, яка провадить клірингову діяльність, або інформації, що подається оператором відповідного організованого ринку, у разі провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів.
7. Особа, яка провадить клірингову діяльність, після отримання від депозитарія інформації про отримання депозитарною установою судового рішення, яке набрало законної сили, або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, права на цінні папери якого заблоковані для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, розрахунки за якими здійснює особа, яка провадить клірингову діяльність, а також у випадку, коли права на відповідні цінні папери власника обліковуються на рахунку номінального утримувача з обмеженнями, встановленими для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, розрахунки за якими здійснює особа, яка провадить клірингову діяльність, та/або обмежень на проведення операцій з цінними паперами конкретного власника в інших випадках, встановлених законодавством, на початку наступного робочого дня, у порядку, встановленому договорами, якими регламентується взаємодія між депозитарієм та особою, яка провадить клірингову діяльність, здійснює наступні дії:
надає депозитарію відповідно до компетенції щодо здійснення обліку цінних паперів, інформацію про кількість цінних паперів (у тому числі якщо кількість таких цінних паперів дорівнює нулю), щодо яких у системі клірингового обліку не встановлено обмежень для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів і щодо яких від депозитарію була отримана вищезазначена інформація;
забезпечує зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника, що були встановлені для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, розрахунки за якими здійснює/забезпечує особа, яка провадить клірингову діяльність.
8. Особа, яка провадить клірингову діяльність, після отримання від Центрального депозитарія цінних паперів інформації про отримання депозитарною установою вимоги про проведення зборів власників облігацій та необхідності встановлення обмеження стосовно відповідного власника облігацій, права на облігації якого заблоковані для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, розрахунки за якими здійснює особа, яка провадить клірингову діяльність, на початку наступного робочого дня, у порядку, встановленому договором, яким регламентується взаємодія між Центральним депозитарієм цінних паперів та особою, яка провадить клірингову діяльність, здійснює наступні дії:
надає Центральному депозитарію цінних паперів, інформацію про кількість облігацій (у тому числі якщо кількість облігацій дорівнює нулю), щодо яких у системі клірингового обліку не встановлено обмежень для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів і щодо яких від Центрального депозитарію цінних паперів була отримана вищезазначена інформація;
забезпечує зняття обмеження прав на цінні папери стосовно облігацій певного власника (щодо яких у системі клірингового обліку відсутні обмеження), що були встановлені для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, розрахунки за якими здійснює/забезпечує особа, яка провадить клірингову діяльність.
VIII. Порядок припинення особою, яка провадить клірингову діяльність, клірингової діяльності
1. Особа, яка провадить клірингову діяльність, у разі прийняття її уповноваженим органом рішення про припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу – клірингової діяльності або припинення як юридичної особи до дати подання органу ліцензування заяви про анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу – клірингової діяльності (далі – Ліцензія) зобов’язана здійснити всі необхідні дії щодо завершення провадження клірингової діяльності відповідно до укладених договорів, внутрішніх документів особи, яка провадить клірингову діяльність, законодавства, у тому числі цього Положення.
2. Датою початку процедури припинення провадження клірингової діяльності є дата:
визначена рішенням уповноваженого органу особи, яка провадить клірингову діяльність, про припинення провадження клірингової діяльності, або рішенням про припинення як юридичної особи, у тому числі внаслідок припинення особи, яка провадить клірингову діяльність, як юридичної особи шляхом приєднання її до іншої юридичної особи;
набрання чинності рішенням НКЦПФР про анулювання Ліцензії, крім випадку анулювання Ліцензії за відповідною заявою ліцензіата.
У випадку добровільного припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу – клірингової діяльності не пізніше 5 робочих днів особа, яка провадить клірингову діяльність, повинна повідомити НКЦПФР про прийняте рішення з вказівкою на дату початку процедури припинення провадження клірингової діяльності та дату припинення провадження клірингової діяльності, із наданням плану-графіка припинення діяльності особи, яка провадить клірингову діяльність.
З дати набрання чинності рішення НКЦПФР про анулювання Ліцензії особа, яка припиняє провадити клірингову діяльність не може укладати нові договори, крім тих, які необхідні для припинення провадження її діяльності, якщо інше не передбачено цим розділом.
З дня, наступного за датою набрання чинності рішення НКЦПФР про анулювання Ліцензії, особа, яка припиняє провадити клірингову діяльність, зобов’язана припинити провадження клірингової діяльності та може здійснювати лише дії, визначені цим розділом.
3. Не пізніше 5 робочих днів з дати початку процедури припинення провадження клірингової діяльності особа, яка провадить клірингову діяльність, зобов’язана розмістити на офіційному вебсайті повідомлення про початок процедури припинення провадження клірингової діяльності на ринках капіталу – клірингової діяльності, план-графік дій під час процедури припинення провадження клірингової діяльності, та повідомити у спосіб, визначений відповідним договором, про початок припинення професійної діяльності осіб, з якими укладені відповідні договори, зокрема:
Центральний депозитарій цінних паперів, у разі укладання з ним договору про проведення розрахунків у цінних паперах;
Національний банк України, у разі укладання з ним договору про проведення розрахунків у цінних паперах та/або договір щодо відкриття рахунку для здійснення розрахунків у системі клірингового обліку та/або організації проведення розрахунків;
оператора (операторів) організованого ринку, у разі укладання з ним договору (договорів) про здійснення клірингу;
учасників клірингу, з якими укладено договір (договори) про клірингове обслуговування – про необхідність закриття клірингових рахунків, що обслуговуються відповідно до цих договорів, та припинення надання клірингових послуг.
4. З дня наступного за датою початку процедури припинення провадження клірингової діяльності до дати припинення діяльності, особа, яка провадить клірингову діяльність має:
припинити допуск прав та зобов’язань до клірингу;
здійснювати виконання зобов’язань, що виникли в результаті клірингу прав та зобов’язань, які були допущені до клірингу до дати початку процедури припинення провадження клірингової діяльності. У разі, якщо дата виконання прав та зобов’язань, які були допущені до клірингу до або в дату початку припинення провадження клірингової діяльності, або дата виконання зобов’язань, що виникли в результаті клірингу прав та зобов’язань, які були допущені до клірингу до або в дату початку процедури припинення провадження клірингової діяльності настає пізніше, ніж дата припинення діяльності, визначена відповідно до цього Положення та внутрішніх документів особи, яка провадить клірингову діяльність, особа, яка провадить клірингову діяльність може визначити особливий порядок припинення та/або виконання таких прав та зобов’язань, в тому числі шляхом ліквідаційного неттінгу відповідно до своїх правил клірингу;
здійснювати розрахунки у системі клірингового обліку та/або організовувати проведення розрахунків, у тому числі шляхом підготовки документів (інформації) для проведення розрахунків та їх направлення відповідним установам, що проводять розрахунки;
повертати учасникам клірингу невикористане гарантійне забезпечення та інші активи, які належать зареєстрованим особам та знаходяться в володінні та/або управлінні особи, яка провадить клірингову діяльність, після завершення розрахунків;
припиняти/розривати договори, укладені відповідно до вимог цього Положення;
закривати всі клірингові рахунки в порядку встановленому внутрішніми документами такої особи, яка провадить клірингову діяльність, та відповідними договорами;
здійснювати інші дії, передбачені внутрішніми документами особи, яка провадить клірингову діяльність, для забезпечення припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу – клірингової діяльності.
5. Датою припинення діяльності вважається день, який наступає не пізніше ніж через 60 календарних днів після дати початку процедури припинення діяльності. Якщо усі клірингові рахунки було закрито раніше ніж через 60 календарних днів з дати початку процедуриприпинення провадження клірингової діяльності, датою припинення діяльності може вважатися дата, наступна за датою закриття останнього клірингового рахунку.
Дату припинення діяльності може бути перенесено на більш пізній термін за рішенням НКЦПФР на основі обґрунтованої заяви особи, яка провадить клірингову діяльність.
6. Не пізніше 5 робочих днів після дати припинення діяльності особа, яка припинила провадити клірингову діяльність, має подати до НКЦПФР заяву на анулювання Ліцензії, та документи, визначені Порядком видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, затвердженим рішенням НКЦПФР від 21 жовтня 2021 року № 982, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2021 року за № 1563/37185.
Директор департаменту методології
регулювання професійних учасників
ринку цінних паперів
І. Курочкіна