НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 18.02.2022 р. № 14-0004/15863
Банкам України
(головам та членам правління банків, керівникам підрозділів Compliance)
Про окремі питання під час поширення банками України реклами у сфері фінансових послуг
Відповідно до законодавства України банки України (далі – банки, банк) мають право поширювати рекламу про їх діяльність у сфері банківських (фінансових) послуг (далі – фінансові послуги) та про фінансові послуги, що надаються банками.
Згідно зі статтею 21 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон про фінансові послуги) Національний банк України (далі – Національний банк) здійснює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу (в частині реклами у сфері фінансових послуг). Статтею 5 Закону України “Про споживче кредитування” (далі – Закон про кредитування) передбачено, що Національний банк у сфері споживчого кредитування здійснює зокрема контроль за додержанням законодавства про рекламу.
У зв’язку з виявленням за результатами безвиїзного нагляду за дотриманням банками вимог законодавства України про рекламу у сфері фінансових послуг випадків неповного або не у належний спосіб врахування банками зазначених вимог, Національний банк звертає увагу банків на наступне.
Відповідно до пункту 6 розділу I Положення про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку від 28 листопада 2019 року № 141 (зі змінами) (далі – Постанова № 141), банк здійснює інформування клієнта в частині поширення реклами з урахуванням вимог законодавства про рекламу, споживче кредитування та про регулювання діяльності з надання фінансових послуг.
Статтею 1 Закону України “Про рекламу” (далі – Закон про рекламу) встановлено, що рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Одними з основних принципів реклами є її точність і достовірність (стаття 7 Закону про рекламу).
Закон України “Про банки і банківську діяльність” забороняє банкам поширювати у будь-якій формі рекламу, що містить неправдиву інформацію про їх діяльність у сфері банківських послуг, та надає Національному банку право застосувати заходи впливу до банків, які порушують цю вимогу (стаття 54).
Частиною першою статті 11 Закону про фінансові послуги також заборонено фінансовим установам та іншим особам від їх імені та/або за дорученням (далі – розповсюджувач реклами) у будь-якій формі та у будь-який спосіб поширювати недобросовісну рекламу про їх діяльність у сфері фінансових послуг, фінансові послуги, які ними надаються, умови отримання таких послуг.
Законами про фінансові послуги та про рекламу визначено, яка реклама у сфері фінансових послуг вважається недобросовісною (статті 11 та 24 відповідно). Додатково Постанова № 141 дає визначення поняттям неповної та неправдивої інформації про діяльність банку у сфері банківських послуг, встановлює вимоги до реклами послуги з надання споживчого кредиту та послуги залучення банківського вкладу (депозиту), а також встановлює ознаки, що ускладнюють візуальне сприйняття інформації.
Реклама банку з інформацією про надання послуги споживчого кредиту також повинна викладатись із дотриманням:
вимог статті 7 Закону про кредитування, зокрема стандартна інформація (максимальна сума, на яку може бути виданий кредит; реальна річна процентна ставка; максимальний строк, на який видається кредит; у разі надання кредиту для придбання товарів (послуг) у формі оплати з відстроченням або з розстроченням платежу – розмір першого внеску) повинна бути зрозумілою і точною, викладатися однаковим шрифтом та відображатися в основному тексті реклами. Також у рекламі щодо надання споживчого кредиту забороняється зазначати, що споживчий кредит може надаватися без документального підтвердження кредитоспроможності споживача (позичальника) або що кредит є безпроцентним чи надається під нуль процентів, іншу аналогічну за змістом та сутністю інформацію;
вимог пункту 14 розділу I Постанови № 141, зокрема із зазначенням істотних характеристик послуги з надання споживчого кредиту (максимальна сума / ліміт кредиту, гривень; строк кредитування, днів/місяців/років; реальна річна процентна ставка, відсотків річних).
Реклама банку з інформацією про надання послуги залучення банківського вкладу (депозиту) також повинна викладатись із дотриманням:
вимог частини третьої статті 24 Закону про рекламу;
вимог пункту 141 розділу I Постанови № 141, зокрема із зазначенням істотних характеристик послуги залучення вкладу (процентна ставка, відсотків річних; строк вкладу (депозиту), днів/місяців/років; мінімальна сума вкладу (депозиту), гривень; валюта вкладу (депозиту), гривня / іноземна валюта / банківські метали).
При цьому зауважуємо, що пункти 14 та 141 розділу I Постанови № 141 не поширюються на категорійну рекламу (коли поширюється інформація про можливість отримання в банку окремої послуги/продукту без зазначення умов такої послуги/продукту) та іміджеву рекламу [коли поширюється інформація безпосередньо про банк та/або його знак для товарів і послуг (торговельна марка)] банку.
Також наголошуємо на необхідності при поширенні реклами фінансових послуг дотримуватися вимог пунктів 3, 6 – 8, 13 розділу I Постанови № 141 щодо надання повної, правдивої інформації про послугу, використання інформації третіх осіб (результатів досліджень, рейтингів, класифікацій або інших аналогічних за змістом даних) та використання приміток для уточнення інформації.
Одночасно з цим, банкам необхідно врахувати наступне:
1. Інтернет (блоги, онлайн платформи, включно з соціальними мережами) належить до засобів масової інформації та є повноцінним рекламним каналом комунікації.
Отже, реклама, що поширюється в такому каналі, має відповідати вимогам законів України та нормативно-правових актів Національного банку.
2. Обмежений розмір рекламного макету не є підставою для невиконання вимог законів України та нормативно-правових актів Національного банку в повному обсязі.
Якщо рекламний макет через свій розмір не має достатньої площини для відображення повних умов надання послуги та розкриття іншої обов’язкової інформації, банку доречно застосувати іміджеву або категорійну рекламу.
3. Фізичні або технологічні обмеження певних рекламних каналів комунікації не є виправданням для оманливості рекламних повідомлень, що розміщуються у них.
Скорочення або замовчування в рекламі істотних характеристик фінансової послуги з причини того, що технічні можливості/вимоги онлайн платформи, платформи соціальної мережі або каналу комунікації не дозволяють відобразити інформацію повно, точно, чітко, неоманливо, не є дозволеним рішенням.
Банкам необхідно використовувати тільки такі рекламні площини та канали комунікації, які дозволяють вмістити всю необхідну за законодавством інформацію щодо фінансової послуги.
4. Розміщення в рекламному макеті QR-коду, гіперпосилань, кнопок “Деталі” та інших аналогічних написів та іконок, які ведуть на інший ресурс/сторінку/текст із подробицями щодо рекламної інформації, не є виконанням вимог статті 7 Закону про кредитування або пунктів 3, 6 – 8, 13 – 141 Положення № 141.
5. Істотні характеристики фінансової послуги доцільно викладати в рекламному макеті разом/поруч. Розміщення істотних характеристик саме таким чином знизить ризик звернення споживачів зі скаргами до Національного банку щодо фінансової реклами банку, яка може вводити в оману.
6. У відеороликах доцільно розміщувати істотні характеристики фінансової послуги текстом, який демонструється впродовж усього ролику у нижній частині макету, щоб споживач мав достатньо часу для зчитування та розуміння інформації.
Альтернативним варіантом розміщення істотних характеристик може бути застосовування наприкінці відеоролику стоп-кадру із розміщеними на ньому істотними характеристиками послуги, тривалість якого достатня для зчитування та розуміння інформації.
7. У рекламних макетах так званих необанків для дотримання повноти викладення інформації про діяльність такого банку у сфері банківських послуг зазначається не тільки знак для товарів і послуг цього необанку, а й торговельна марка банку, який створив цей проєкт та/або якому він належить.
8. Інформація про послуги банку, яку розміщено на вебсайті іншої особи, вбачається рекламою цього банку. Така інформація поширюється з урахуванням вимог законодавства про рекламу, споживче кредитування та про регулювання діяльності з надання фінансових послуг, а також вимог Постанови № 141 у частині реклами.
Розміщення реклами про послугу банку на вебсайті іншої особи не звільняє банк від розміщення інформації про зазначену послугу на власному вебсайті банку відповідно до вимог Постанови № 141.
9. При розміщенні реклами фінансових послуг необхідно дотримуватися встановлених законодавством вимог щодо розміру шрифту, яким викладається інформація про умови надання фінансових послуг, а також із дотриманням термінології, визначеної законодавством України (наприклад “реальна річна процентна ставка”).
10. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу покладається як на рекламодавця (особу, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження), так і на розповсюджувача реклами (стаття 27 Закону про рекламу).
З повагою
Начальник Управління
захисту прав споживачів
фінансових послуг
Ольга ЛОБАЙЧУК