ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Бюджетного кодексу України
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50 – 51, ст. 572) такі зміни:
1. У частині першій статті 2:
1) доповнити пунктом 212 такого змісту:
“212) довгострокове зобов’язання у рамках державно-приватного партнерства – зобов’язання державного партнера за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства згідно із Законом України “Про державно-приватне партнерство”, відповідно до якого протягом поточного та/або майбутніх бюджетних періодів необхідно здійснити на користь приватного партнера передбачені зазначеним договором платежі (зокрема плату за експлуатаційну готовність). Для цілей цього Кодексу до таких довгострокових зобов’язань належать зобов’язання концесієдавця за концесійним договором, укладеним згідно із Законом України “Про концесію”, щодо здійснення на користь концесіонера передбачених зазначеним договором платежів”;
2) пункт 47 після слів “довгострокових зобов’язань за енергосервісом” доповнити словами “довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства”;
3) доповнити пунктом 473 такого змісту:
“473) середньострокове зобов’язання за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів – зобов’язання відповідно до укладених договорів (контрактів) за напрямами використання коштів, визначеними пунктами 2 – 5 частини третьої статті 245 цього Кодексу, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягом поточного бюджетного періоду та/або середньострокового періоду в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, та обсягу коштів державного фонду внутрішніх водних шляхів, визначеного Бюджетною декларацією”.
2. Статтю 22 доповнити частиною восьмою такого змісту:
“8. Розпорядники бюджетних коштів, які є державними партнерами, мають право брати довгострокові зобов’язання у рамках державно-приватного партнерства шляхом укладення договорів на підставі рішення про надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, прийнятого відповідно до законів України “Про державно-приватне партнерство”, “Про концесію”, за умови що видатки на виконання таких зобов’язань у поточному та/або майбутніх бюджетних періодах здійснюються виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету у відповідному бюджетному періоді.
Рішення про надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, якщо така державна підтримка надається за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету шляхом виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність та здійснення інших платежів, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, приймається окремо щодо кожного проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”.
3. Статтю 23 доповнити частиною сімнадцятою такого змісту:
“17. Обсяг видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства на відповідний бюджетний період встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у межах бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів протягом усього строку дії відповідного договору, укладеного у рамках державно-приватного партнерства, у розмірі, необхідному для виконання таких зобов’язань у кожному відповідному бюджетному періоді (з урахуванням встановлених цим Кодексом обмежень), до повного виконання таких зобов’язань.
Загальний обсяг щорічних видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності (крім зобов’язань з виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги) не може перевищувати обсяг бюджетних призначень, встановлених на цю мету, з урахуванням залишків коштів минулих періодів, джерелом формування яких були доходи, визначені пунктом 66 частини третьої статті 29 цього Кодексу.
Загальний обсяг щорічних видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства в частині виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги, не може перевищувати 30 відсотків обсягу джерел формування державного дорожнього фонду, визначених пунктом 1 частини другої статті 242 цього Кодексу, які спрямовуються за напрямами, визначеними пунктами 1 і 2 частини третьої статті 242 цього Кодексу.
Загальний обсяг щорічних видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного. партнерства щодо об’єктів комунальної власності не може перевищувати 30 відсотків доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування доходів, визначених пунктами 1 і 11 частини першої статті 64, пунктом 1 частини першої статті 66 цього Кодексу, та міжбюджетних трансфертів).
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, веде реєстр довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному сайті у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”.
4. У статті 242:
1) у пункті 1 частини другої цифри і слово “64 та 65” замінити цифрами “64, 65, 68, 69“;
2) у частині третій:
у пункті 1 слова і цифру “(з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд)” замінити словами і цифрами “(з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд, не більше 30 відсотків коштів – на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства в частині виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування державного значення та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги)”;
у пункті 2 слова і цифру “(у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд)” замінити словами і цифрами “та інших заходів, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 3 Закону України “Про джерела фінансування дорожнього господарства України” (у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд, не більше 30 відсотків коштів – на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства в частині виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування місцевого значення та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги)”;
доповнити пунктом 5 такого змісту:
“5) формування державного фонду внутрішніх водних шляхів”;
3) у частині четвертій:
в абзаці п’ятому цифру і слово “5 відсотків” замінити цифрою і словом “4 відсотки”;
після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
“1 відсоток – за напрямом, визначеним пунктом 5 частини третьої цієї статті”.
У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим;
4) доповнити частиною шостою такого змісту:
“6. Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду визначається Кабінетом Міністрів України”.
5. Доповнити статтею 245 такого змісту:
“Стаття 245. Державний фонд внутрішніх водних шляхів
1. Державний фонд внутрішніх водних шляхів створюється у складі спеціального фонду Державного бюджету України.
2. Джерелами формування державного фонду внутрішніх водних шляхів є:
1) кошти державного дорожнього фонду в розмірі, визначеному абзацом шостим частини четвертої статті 242 цього Кодексу, та доходи державного бюджету, визначені пунктами 31, 139 частини третьої статті 29 цього Кодексу;
2) державні запозичення, залучені згідно з пунктом 1 частини третьої статті 15 цього Кодексу для реалізації інвестиційних проектів з будівництва, реконструкції та розвитку стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
3) кошти від реалізації ґрунту (мінеральної сировини), що вилучається у результаті проведення шляхових робіт, державним підприємством, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, до основних завдань якого належить обслуговування внутрішніх водних шляхів;
4) інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.
3. Кошти державного фонду внутрішніх водних шляхів спрямовуються на фінансове забезпечення:
1) обслуговування внутрішніх водних шляхів для утримання їх у судноплавному стані;
2) будівництва, реконструкції, ремонту і утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
3) здійснення заходів із забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
4) навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
5) функціонування, реконструкції, ремонту та розвитку річкової інформаційної служби;
6) заходів з розвитку інфраструктури внутрішнього водного транспорту відповідно до державних програм;
7) утримання, реконструкції, ремонту, у тому числі капітального, технічного переоснащення та охорони судноплавних гідротехнічних споруд (судноплавних шлюзів), а також витрат на використання цих споруд для пропуску суден;
8) виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток та утримання внутрішніх водних шляхів;
9) функціонування державного підприємства, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, до основних завдань якого належить обслуговування внутрішніх водних шляхів, для їх утримання у судноплавному стані, у тому числі витрат на використання судноплавних шлюзів для пропуску суден.
4. Порядок використання коштів державного фонду внутрішніх водних шляхів затверджується Кабінетом Міністрів України”.
6. У статті 29:
1) у частині другій:
пункт 4 викласти в такій редакції:
“4) 45 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення, а також рентної плати за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики)”;
пункт 23 після цифр “64” доповнити цифрами “69“;
пункт 52 викласти в такій редакції:
“52) 90 відсотків концесійних платежів щодо об’єктів державної власності (крім концесійних платежів, визначених пунктом 65 частини третьої цієї статті, та частини концесійного платежу, що за рішенням концесієдавця сплачується на користь балансоутримувача відповідно до умов концесійного договору)”;
доповнити пунктом 521 такого змісту:
“521) одноразова фіксована плата, визначена концесійним договором, та кошти, що надійшли у результаті реалізації забезпечення конкурсної пропозиції відповідно до умов концесійного конкурсу (якщо вони не повертаються учаснику), щодо об’єктів державної власності”;
2) у частині третій:
пункт 3 після слів “транспортні засоби” доповнити словами і цифрами “(крім ввізного мита на транспортні засоби, визначені у пункті 31 цієї частини статті)”;
доповнити пунктом 31 такого змісту:
“31) ввізне мито, яке сплачується при поміщенні суден у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами”;
пункт 62 викласти в такій редакції:
“62) плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення, крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) та подальшої експлуатації відповідної автомобільної дороги загального користування на умовах концесії, якщо це передбачено умовами концесійного договору”;
доповнити пунктами 66, 67, 68, 69 і 139 такого змісту:
“66) 10 відсотків концесійних платежів щодо об’єктів державної власності (крім концесійних платежів, визначених пунктом 65 цієї частини статті, та частини концесійного платежу, що за рішенням концесієдавця сплачується на користь балансоутримувача відповідно до умов концесійного договору);
67) реєстраційний внесок щодо об’єктів державної власності, що сплачується відповідно до Закону України “Про концесію”;
68) плата за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами з повною масою 12 т і більше;
69) адміністративні штрафи за правопорушення, передбачені статтею 1322 Кодексу України про адміністративні правопорушення”;
“139) 45 відсотків рентної плати за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення)”.
7. У частині четвертій статті 30:
доповнити пунктом 11 такого змісту:
“11) підготовку проектів державно-приватного партнерства, виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності (крім здійснення приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги) (за рахунок джерел, визначених пунктами 66 і 67 частини третьої статті 29 цього Кодексу) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”;
у пункті 21 цифри і слово “64 та 65” замінити цифрами “64, 65, 68, 69“;
доповнити пунктом 24 такого змісту:
“24) заходи, визначені частиною третьою статті 245 цього Кодексу (за рахунок коштів державного дорожнього фонду в розмірі, визначеному абзацом шостим частини четвертої статті 242 цього Кодексу, та джерел, визначених пунктами 31, 139 частини третьої статті 29 цього Кодексу)”.
8. У статті 33:
1) частину третю доповнити абзацом шостим такого змісту:
“Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, подає Міністерству фінансів України до 1 березня року, що передує плановому, інформацію про загальний обсяг довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності на середньостроковий період та обсяг щорічних видатків на виконання таких зобов’язань”;
2) у частині дев’ятій:
пункт 7 доповнити словами і цифрами “обсягу коштів державного фонду внутрішніх водних шляхів (за напрямами, визначеними частиною третьою статті 245 цього Кодексу)”;
доповнити пунктом 71 такого змісту:
“71) загального обсягу довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності на середньостроковий період та обсягу щорічних видатків на виконання таких зобов’язань”.
9. Частину другу статті 35 після слів “довгострокових зобов’язань за енергосервісом” доповнити словами “довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства”.
10. Частину першу статті 38 доповнити пунктом 63 такого змісту:
“63) переліки та обсяги довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за договорами, укладеними у рамках державно-приватного партнерства”.
11. У статті 48:
1) у частині першій:
абзац перший після слів “органами Казначейства України” доповнити словами “довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов’язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів”;
доповнити абзацом четвертим такого змісту:
“Довгострокове зобов’язання у рамках державно-приватного партнерства набуває статусу бюджетного зобов’язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору, укладеного у рамках державно-приватного партнерства, у межах бюджетних асигнувань, встановлених на відповідний бюджетний період (з дотриманням вимог частини другої цієї статті та частини четвертої статті 23 цього Кодексу)”;
2) частину другу після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
“Кредиторська заборгованість розпорядників бюджетних коштів за середньостроковими зобов’язаннями за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів на кінець поточного бюджетного періоду не може перевищувати залишка коштів спеціального фонду державного бюджету, утвореного за рахунок надходжень, які є джерелами формування державного фонду внутрішніх водних шляхів та використовуються за напрямами, визначеними пунктами 2 – 5 частини третьої статті 245 цього Кодексу”.
У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.
12. Частину другу статті 59 після слів “державного фонду розвитку водного господарства” доповнити словами “державного фонду внутрішніх водних шляхів”.
13. Частину другу статті 61 доповнити пунктами 85 і 153 такого змісту:
“85) звіт про надходження і використання коштів державного фонду внутрішніх водних шляхів”;
“153) інформацію про виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, що передбачають довгострокові зобов’язання державного партнера у рамках здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності або якими передбачено надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, із зазначенням інформації про стан виконання договорів, форму та обсяг наданої державної підтримки за рахунок державного бюджету за звітний бюджетний період. Підготовка таких матеріалів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства”.
14. Пункт 34 частини першої статті 64 виключити.
15. Пункт 5 частини першої статті 641 виключити.
16. Пункт 29 частини першої статті 66 виключити.
17. Пункт 3 частини першої статті 691 викласти в такій редакції:
“3) реєстраційний внесок щодо об’єктів комунальної власності, що сплачується відповідно до Закону України “Про концесію”.
18. У статті 71:
1) частину першу доповнити пунктами 43 і 44 такого змісту:
“43) концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності (крім частини концесійного платежу, що за рішенням концесієдавця сплачується на користь балансоутримувача відповідно до умов концесійного договору);
44) одноразова фіксована плата, визначена концесійним договором, та кошти, що надійшли у результаті реалізації забезпечення конкурсної пропозиції відповідно до умов концесійного конкурсу (якщо вони не повертаються учаснику), щодо об’єктів комунальної власності”;
2) частину другу доповнити пунктом 61 такого змісту:
“61) видатки на підготовку проектів державно-приватного партнерства, виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності”.
19. Частину сьому статті 751 доповнити пунктом 62 такого змісту:
“62) загальний обсяг довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності на середньостроковий період та обсяг щорічних видатків на виконання таких зобов’язань”.
20. Частину першу статті 76 доповнити пунктом 52 такого змісту:
“52) переліки та обсяги довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за договорами, укладеними у рамках державно-приватного партнерства”.
21. Частину першу статті 110 після слів “у тому числі за” доповнити словами “виконанням довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства”.
22. Частину першу статті 113 доповнити пунктом 42 такого змісту:
“42) відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства умовам договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, та вимогам бюджетного законодавства”.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 квітня 2022 року, крім пунктів 3 і 4 цього розділу, які вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Внести до пункту 2 частини четвертої статті 3 Закону України “Про джерела фінансування дорожнього господарства України” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 14, ст. 60 із наступними змінами) такі зміни:
в абзаці першому слова “плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування” замінити словами “плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування місцевого значення”, а слова і цифру “залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення відповідної адміністративно-територіальної одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому” – словами і цифрами “таким чином: 10 відсотків загального обсягу субвенції надається бюджету міста Києва на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві; 90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому”;
абзац другий після слів “Зазначена субвенція” доповнити словами “(крім субвенції, що надається бюджету міста Києва)”.
3. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, пов’язані з реалізацією цього Закону, насамперед щодо формування державного фонду внутрішніх водних шляхів.
4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
15 лютого 2022 року
№ 2043-IX
