ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 10.06.2021 р. № 682/2/99-00-07-03-01-02
Державна податкова служба України […] розглянула звернення […] щодо проведення процедури припинення бюджетних установ і в межах компетенції повідомляє.
Порядок державної реєстрації припинення юридичних осіб регулюється Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), Господарським кодексом України, Законом України від 15 травня 2003 року № 755 “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, процедури зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначено Податковим кодексом України (далі – ПКУ), розділом XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, розділом IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).
1. У зв’язку з припиненням юридичної особи (її відокремлених підрозділів) контролюючі органи розпочинають і проводять процедури, передбачені розділом XI Порядку № 1588 та розділом IV Порядку № 1162, у разі одержання хоча б однієї з таких відомостей (документів): заяви від платника податків; відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з ЄДР чи Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про припинення (закриття) відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з ЄДР, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
При проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розділу XI Порядку № 1588).
Підстави і порядок проведення документальних позапланових перевірок платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) передбачено ст. 78 ПКУ. Зокрема, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
При цьому в обов’язковому порядку забезпечується проведення доперевірочного аналізу діяльності платника податків. Так, за результатами доперевірочного аналізу виявляються податкові ризики у діяльності платника податків, що можуть свідчити про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також питання, які підлягають включенню до робочого плану проведення перевірки та які необхідно дослідити під час її проведення.
Доперевірочний аналіз є невід’ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства і здійснюється на підставі інформації, отриманої як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел.
Отже, щодо позапланових документальних перевірок платників податків, щодо яких прийнято рішення про припинення, рішення про проведення документальної перевірки платника податків приймається керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) органу ДПС за результатами ґрунтовного аналізу всієї наявної в органах ДПС стосовно нього податкової інформації про ризики в його діяльності щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС. В іншому випадку, а саме при відсутності ризиків у діяльності платника податків, – за рішенням керівника контролюючого органу документальна позапланова перевірка не проводиться.
2. Згідно з п. 11.1 Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в ЄДР, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.
Юридичні особи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР (у тому числі військові частини), зобов’язані подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такі документи (п. 11.2 Порядку № 1588):
- заява про ліквідацію платника податків за формою № 8-ОПП;
- копія розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;
- копія розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).
У разі прийняття рішення про закриття відокремленого підрозділу юридичної особи до контролюючого органу за основним місцем обліку такого відокремленого підрозділу подаються такі документи (п. 11.3 Порядку № 1588):
- заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП;
- копія розпорядчого документа про закриття відокремленого підрозділу.
Отже, платник податків зобов’язаний самостійно повідомляти контролюючий орган про рішення щодо припинення лише у випадку, коли відомості щодо нього не містяться в ЄДР, та у разі прийняття рішення про закриття відокремленого підрозділу юридичної особи.
3. Після завершення розрахунків з кредиторами, до зняття з реєстрації в контролюючому органі та скасування реєстрації юридичної особи, враховуючи норми ст. 111 ЦКУ, юридична особа в особі ліквідатора є платником тих податків та зборів, щодо яких виникає об’єкт оподаткування. При цьому ліквідатор повинен подати податкову декларацію до контролюючого органу за основним місцем обліку або за неосновним місцем обліку за звітний період, на який припадає дата такої ліквідації (у тому числі якщо ліквідація припадає на середину звітного періоду).
До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідатор зобов’язаний здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідатор складає та подає до органів ДПС податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон № 996).
Згідно з частиною першою ст. 8 розділу III Закону № 996 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 розділу IV Закону № 996).
Відповідно до частини восьмої ст. 111 ЦКУ ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина п’ята ст. 105 ЦКУ).
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, у якому відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам (частина одинадцята ст. 111 ЦКУ).
Враховуючи те, що окремої форми для ліквідаційного балансу не встановлено, то суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі ліквідаційний баланс складається за формою № 1-дс.
При цьому ліквідаційний баланс подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
З повагою
Перший заступник Голови
Наталія РУБАН
