МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 05.12.2019 р. № 1777/0/206-19
Про надання роз’яснення
Директорат норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики розглянув лист щодо деяких питань оплати праці працівників та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до статті 122 Кодексу законів про працю України за працівниками, що направляються для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, зберігається місце роботи (посада) і їм проводяться виплати, передбачені законодавством.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.97 № 695 “Про гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва” передбачено збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання, оплата вартості проїзду працівника до місця навчання та назад і виплата добових за кожний день перебування в дорозі в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи.
Умови оплати праці працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ визначаються відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 “Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ” (зі змінами) (далі – наказ № 557), розробленого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (зі змінами) (далі – постанова № 1298), та Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 № 102, яка з 01 вересня 2005 року застосовується в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним наказом № 557.
Разом з тим, згідно зі статтею 1 Закону України “Про культуру” діяльність у сфері культури (культурна діяльність) – це творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян.
Кваліфікаційні вимоги для зайняття посад бібліотечних працівників визначені у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск № 81 “Культура і мистецтво”, затвердженому наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14.04.2000 № 168.
Враховуючи зазначене, посада бібліотекаря відноситься до галузі культури.
Умови та розміри оплати праці бібліотекарів врегульовані наказом Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 № 745 “Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки” (зі змінами), розробленим на виконання постанови № 1298.
Враховуючи зазначене, у разі направлення вчителя на курси або до інститутів удосконалення вчителів за ним зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи незалежно від посади, яку він займає за сумісництвом.
Порядок роботи сумісників та оплата їх праці регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій” (зі змінами) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.93 № 43.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом.
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин (0,5 ставки) на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України та статті 19 Закону України “Про оплату праці” працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Таким чином, працівники, що працюють за сумісництвом нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату праці відповідно до чинного законодавства.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони мають інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні встановлювати нових правових норм.
Генеральний директор Директорату
норм та стандартів гідної праці
Ю. Кузовой
