ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою п’ятих зборів Ради Укоопспілки шістнадцятого скликання
 від 18 квітня 1996 року
(у редакції постанови третіх зборів Ради Укоопспілки двадцятого скликання
від 10 листопада 2010 року)

ПОЛОЖЕННЯ
про особливості інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків у споживчих товариствах, споживспілках, їх підприємствах (об’єднаннях), інших суб’єктах господарювання Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки)

(Кодифіковане станом на 01.01.2023 р.)

1. Загальні положення

1.1. При проведенні інвентаризації споживчі товариства, споживспілки, їх підприємства (об’єднання), інші суб’єкти господарювання Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) (далі – підприємства) керуються Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69, із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України № 268 від 05.12.97, № 115 від 26.05.2000, № 731 від 22.11.2004, № 353 від 05.03.2008, з урахуванням таких особливостей:

1.1.1. Підприємство проводить інвентаризацію усіх належних йому основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків, а також інших статей балансу у строки, визначені цим Положенням.

1.1.2. Інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.

1.2. Основним завданням інвентаризації як заходу контролю за збереженням колективної власності є:

1.2.1. Порівняння фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, а також розрахунків, інших статей балансу (далі – майно) з даними бухгалтерського обліку.

1.2.2. Виявлення товарів застарілих фасонів, моделей і майна, що частково втратило свою первісну якість, знятого з виробництва, яке не користується попитом у населення, товарів, у яких наближається або минув строк реалізації, а також матеріалів, що не використовують, та невстановленого обладнання.

1.2.3. Перевірка дотримання правил зберігання майна.

1.2.4. Приведення облікових даних у відповідність з фактичною наявністю майна.

1.2.5. Приведення вартості майна у відповідність з ринковими цінами.

1.2.6. Перевірка достовірності сум дебіторської і кредиторської заборгованості та всіх інших статей балансу.

1.3. Проведення інвентаризації є обов’язковим в таких випадках:

1.3.1. Перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року.

Примітка. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних засобів може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів – один раз на п’ять років.

1.3.2. При переоцінці товарно-матеріальних цінностей, якщо переоцінці підлягають більше 50 % товарів (по сумі в грошовому виразі), що знаходяться в підзвіті у даної матеріально відповідальної особи.

У підприємствах і організаціях, які ведуть кількісно-сумовий облік, інвентаризуються тільки цінності, що підлягають переоцінці.

1.3.3. При передачі цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій або однією бригадою з колективною матеріальною відповідальністю іншій, а саме:

а) при прийманні на роботу і звільненні осіб з індивідуальною матеріальною відповідальністю, наданні їм відпустки і поверненні з відпустки, у зв’язку з відсутністю через хворобу;

б) при зміні бригадира (завідуючого об’єктом роздрібної торгівлі, ресторанного господарства, виробництва, заготівель тощо) (далі – об’єкт), виході його в чергову відпустку, вибутті з бригади або на вимогу одного чи кількох членів бригади;

в) при поверненні бригадира (завідуючого підприємством) з чергової відпустки у разі, коли бригада складається з двох і більше осіб;

г) при звільненні всієї бригади;

ґ) при зміні керівника підприємства, організації.

1.3.4. При реорганізації, ліквідації підприємства.

1.3.5. При встановленні фактів крадіжок, зловживань, псування цінностей або надзвичайних подій (пожежа, повінь, землетрус тощо).

1.3.6. При проведенні ревізій.

1.3.7. В інших випадках, передбачених законодавством.

2. Строки проведення інвентаризації

2.1. Підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію:

2.1.1. Будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних засобів – не менше одного разу на три роки.

2.1.2. Бібліотечних фондів – не менше одного разу на п’ять років.

2.1.3. Основних засобів (крім будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів, бібліотечних фондів), капітальних вкладень, сировини та матеріалів, пального, малоцінних швидкозношуваних предметів; незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва; біологічних активів (молодняку тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, звірів); готової продукції, промислових і продовольчих товарів, продовольчих товарів в місцях зберігання, товарів і тари роздрібної торгівлі; експортних і імпортних товарів у зовнішньоторговельних підприємствах; сільгосппродукції і сировини на складах і базах заготівельних підприємств; запасних частин і ремонтних матеріалів до автотранспортних засобів – не менше одного разу на рік.

2.1.4. Грошових коштів, грошових документів, цінних паперів і бланків суворої звітності – щомісячно.

2.1.5. Розрахунків з платежів до бюджету, позабюджетних фондів та зі страхування – не менше одного разу на квартал.

2.1.6. Розрахунків підприємств зі своїми підрозділами, виділеними на окремий баланс, – на перше число місяця.

2.1.7. Розрахунків з покупцями і постачальниками та з іншими дебіторами і кредиторами – не менше одного разу на квартал.

2.1.8. Справ і сум заборгованості по нестачах, крадіжках і відшкодуванню матеріального збитку – не менше одного разу на квартал.

2.1.9. Витрат майбутніх періодів, забезпечення наступних витрат і платежів, доходів майбутніх періодів – не менше одного разу на рік перед складанням річної фінансової звітності, але не раніше 1 грудня.

2.1.10. Торговельних місць на ринках – не менше одного разу на рік.

2.2. Терміни проведення інвентаризації інших цінностей, розрахунків і статей балансу встановлює керівник підприємства та головний бухгалтер.

2.3. Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення, перелік майна та зобов’язань, що підлягають інвентаризації під час кожної із них, визначає керівник підприємства (крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим).

2.4. Матеріали інвентаризації керівник підприємства розглядає не пізніше як у 5-денний строк після її закінчення, а результати інвентаризації затверджуються постановою (наказом) по підприємству.

3. Загальний порядок проведення інвентаризації

3.1. Керівник підприємства несе відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення.

3.2. Головний бухгалтер разом з керівниками відповідних структурних підрозділів (служб) зобов’язаний контролювати дотримання установлених правил проведення інвентаризації.

3.3. На підприємствах створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі:

3.3.1. Керівника підприємства або його заступника (голова комісії).

3.3.2. Головного бухгалтера.

3.3.3. Начальників структурних підрозділів (служб).

3.3.4. Представників кооперативної громадськості (за згодою).

3.4. Персональний склад постійно діючої інвентаризаційної комісії затверджується наказом керівника підприємства.

3.5. Постійно діючі інвентаризаційні комісії:

3.5.1. Проводять профілактичну роботу із забезпечення збереження цінностей, а за необхідності заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів.

3.5.2. Організовують проведення інвентаризації і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій.

3.5.3. Здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей в місцях зберігання і переробки в міжінвентаризаційний період.

3.5.4. Перевіряють правильність визначення результатів інвентаризації, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей на базах, складах, коморах, цехах, на будівельних майданчиках та інших місцях зберігання.

3.5.5. При встановленні порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за розпорядженням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації.

3.5.6. Розглядають письмові пояснення, одержані від осіб, які допустили нестачу або псування цінностей, а також інші порушення, і дають пропозиції про порядок регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей.

3.6. Для безпосереднього проведення інвентаризації цінностей створюються робочі інвентаризаційні комісії. Вони призначаються у такому складі: голова інвентаризаційної комісії, члени інвентаризаційної комісії.

3.7. Головою інвентаризаційної комісії, як правило, призначається представник підприємства.

3.8. До складу інвентаризаційної комісії включаються досвідчені працівники, добре обізнані з цінностями, що інвентаризуються, ціноутворенням, первинним обліком і порядком проведення інвентаризації. До цієї роботи залучаються керівники підприємств, їх заступники, інвентаризатори, ревізори, товарознавці, технологи, інструктори, бухгалтери, економісти тощо.

3.9. Членами інвентаризаційної комісії також можуть призначатися представники комісії кооперативного контролю за роботою об’єктів торгівлі, закладів ресторанного господарства і виробничих підприємств, члени споживчого товариства. Кількість членів інвентаризаційної комісії визначається, виходячи з обсягу цінностей при інвентаризації і кількості матеріально відповідальних осіб. З особами, залученими до проведення інвентаризації, проводиться інструктаж з вивчення питань організації, техніки і методів проведення інвентаризації цінностей.

3.10. Забороняється призначати головою комісії для інвентаризації цінностей на одному об’єкті одного й того ж працівника два рази підряд. Також забороняється призначати до складу інвентаризаційної комісії матеріально відповідальних осіб.

3.11. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності інвентаризація цінностей проводиться за обов’язковою участю бригадира і членів бригади, котрі працюють на момент початку інвентаризації.

3.12. На об’єктах з колективною (бригадною) матеріальною відповідальністю інвентаризаційні комісії створюються з більшою кількістю членів з таким розрахунком, щоб два члени інвентаризаційної комісії разом з членом бригади, за її згодою, перевіряли відповідну частину цінностей. У цьому випадку до початку інвентаризації проводиться розподіл ділянок роботи між всіма членами інвентаризаційної комісії і членами бригади. Такий розподіл оформляється протоколом інвентаризаційної комісії.

3.13. При зміні бригадира і передачі товарно-матеріальних цінностей однією бригадою матеріально відповідальних осіб іншій розподіл ділянок роботи для інвентаризації об’єктів частинами не дозволяється.

3.14. З метою посилення контролю за обліком цінностей на об’єкті, де з колективною (бригадною) матеріальною відповідальністю працює дві і більше осіб, при наявній можливості, їм надається відпустка за умови, щоб товари приймала нова бригада.

3.15. На розподільчому складі підприємства інвентаризація цінностей проводиться комісією, як правило, на чолі з заступником керівника підприємства з торгівлі або начальником торговельного відділу.

3.16. У випадках, коли інвентаризація цінностей проводиться за відсутності матеріально відповідальних осіб (хвороба і ін.), а також після крадіжок і пограбувань, до складу інвентаризаційної комісії запрошується представник міліції, повноваження якого підтверджується відповідним документом, про що робиться відмітка в описі.

3.17. При проведенні інвентаризації після стихійного лиха (пожежі, повені, землетрусу тощо) до складу інвентаризаційної комісії запрошуються представник органу місцевого самоврядування, страхової організації, пожежної безпеки.

3.18. Призначення інвентаризаційних комісій в усіх випадках оформляється письмовим розпорядженням (додаток 1), в якому вказується склад комісії, об’єкти, порядок і тривалість інвентаризації.

3.19. Розпорядження про призначення інвентаризаційної комісії керівником підприємства, головним бухгалтером вручається голові інвентаризаційної комісії не раніше як за 2 – 3 години до початку проведення інвентаризації.

3.20. Категорично забороняється ставити до відома матеріально відповідальних осіб про призначення інвентаризації.

3.21. Розпорядження про призначення інвентаризації реєструється в Книзі обліку інвентаризацій (додаток 2).

3.22. Контроль за правильним веденням Книги покладається на головного бухгалтера.

3.23. Інвентаризаційні комісії мають право:

3.23.1. Вимагати від матеріально відповідальних осіб пред’явлення усіх цінностей, що знаходяться на їхньому відповідальному зберіганні, попереджувати можливі приховування.

3.23.2. Залучати працівників підприємства з дозволу його керівника для надання допомоги інвентаризаційній комісії в перемірюванні, переважуванні, підрахунку цінностей.

3.23.3. Перевіряти документи первинного обліку і звітності.

3.23.4. Брати участь разом з працівниками бухгалтерії у визначенні результатів інвентаризації.

3.23.5. Вносити пропозиції з питань упорядкування, приймання, охорони і відпуску товарно-матеріальних цінностей, а також покращення обліку і контролю за їх збереженням.

3.24. Інвентаризаційні комісії зобов’язані:

3.24.1. Перевіряти наявні цінності шляхом обов’язкового перерахунку, перемірювання, переважування та визначати їх якість.

3.24.2. Перевіряти ціни на цінності у відповідності з діючими положеннями і даними обліку.

3.24.3. Правильно оформляти інвентаризаційні описи фактичних залишків цінностей. Підписувати кожну сторінку опису після її заповнення.

3.24.4. Виявляти товари застарілих фасонів і моделей, товари, які частково втратили свою первісну якість, зняті з виробництва, не користуються попитом у населення, а також невикористані матеріали та невстановлене обладнання і незадокументоване надходження цінностей.

3.24.5. Доповідати керівнику підприємства про виявлені випадки нестач цінностей (завищення цін, наявність бездокументних товарів тощо).

3.25. Інвентаризаційні комісії несуть відповідальність згідно з законодавством України за:

3.25.1. Дотримання порядку проведення інвентаризації.

3.25.2. Повноту і достовірність внесення в інвентаризаційні описи даних про фактичні залишки цінностей.

3.25.3. Точність підрахунків сум в інвентаризаційних описах.

3.25.4. Правильність і своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації відповідно до вимог цього Положення.

3.25.5. Дотримання порядку оформлення надходження і відпуску цінностей в період інвентаризації.

3.25.6. Внесення в опис свідомо неправдивих даних про залишки цінностей з метою приховування нестач, розкрадань, лишків, а також за інвентаризацію цінностей без перевірки, зі слів матеріально відповідальних осіб або за обліковими даними.

3.25.7. Якість опломбовування або опечатування приміщень на час перерви у роботі при проведенні інвентаризації цінностей.

3.26. Проведення контрольних перевірок якості інвентаризацій визначається безпосередньо керівником підприємства і головним бухгалтером, а також ревізором (при ревізії). До перевірок якості проведених інвентаризацій залучаються досвідчені працівники, які досконало володіють методикою, технікою та порядком проведення інвентаризації.

3.27. Обсяги цінностей, які підлягають контрольній перевірці, визначаються у розмірах не менше 20 відсотків від загальної кількості найменувань та суми за інвентаризаційним описом.

3.28. Обсяг проведених контрольних перевірок ведеться в Книзі обліку інвентаризацій (додаток 2).

3.29. Контрольні перевірки проводять в присутності членів інвентаризаційної комісії під час проведення інвентаризації або після її закінчення.

3.30. Наслідки контрольної перевірки оформляються відповідним актом (додаток 3).

3.31. У разі встановлення значних розходжень між даними інвентаризаційного опису і фактичною наявністю цінностей керівнику підприємства подається письмова інформація з викладенням виявлених порушень. Керівник підприємства на підставі письмової інформації і акта про контрольну перевірку інвентаризації цінностей призначає новий склад інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.

3.32. Питання про відповідальність членів інвентаризаційної комісії, котрі допустили порушення в проведенні інвентаризації цінностей, розглядається керівником підприємства.

3.33. Інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у об’єктах роздрібної торгівлі і закладах ресторанного господарства проводять, як правило, без припинення торгівлі (у неробочий час).

3.34. Інвентаризація цінностей на кухні та в буфеті одного закладу ресторанного господарства проводиться одночасно.

3.35. У випадках, коли інвентаризація цінностей не закінчується в один день, а також під час перерви на обід, особи, які беруть участь у проведенні інвентаризації, залишають приміщення одночасно. Приміщення закривається, опломбовується або опечатується. При цьому ключі від замка залишаються в матеріально відповідальної особи, а пломбір (печатка) – у голови інвентаризаційної комісії. Відкриття приміщення здійснюється в присутності всіх членів комісії.

3.36. Інвентаризаційні описи в цих випадках зберігають в закритому ящику (шафі) об’єкта, де проводиться інвентаризація цінностей.

3.37. На час інвентаризації усі операції з цінностями, що інвентаризуються, припиняються, і сторонні особи в приміщення, де проводиться інвентаризація, не допускаються.

4. Інвентаризація виробничих запасів, готової продукції, товарів та тари

4.1. Перш ніж приступити до перевірки фактичної наявності товарів, тари, сировини, матеріалів і готової продукції на складах, базах, об’єктах роздрібної торгівлі, в коморах виробничих цехів, а також в закладах ресторанного господарства, інвентаризаційні комісії зобов’язані:

4.1.1. Опломбувати або опечатати підсобні приміщення, підвали, овочесховища й інші місця зберігання цінностей, які мають окремі входи і виходи.

4.1.2. На об’єктах роздрібної торгівлі і закладах ресторанного господарства провести інвентаризацію грошових коштів (у касирів, продавців, буфетників) шляхом підрахунку готівки покупюрно, про що складається відповідний акт, суму фактичної наявності готівки внести у відповідний рядок інвентаризаційного опису на першій сторінці.

4.1.3. Перевірити точність і строки таврування ваговимірювальних приладів.

4.1.4. Товари, що знаходяться в різних місцях приміщення в однієї матеріально відповідальної особи, згрупувати за найменуваннями, сортами, розмірами тощо в одному місці.

4.1.5. Штучні товари розкласти так, щоб легко було рахувати.

4.1.6. Відкласти окремо браковані і непридатні для використання товари.

4.1.7. Одержати у матеріально відповідальних осіб:

– розписку про те, що всі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності включені до останнього звіту, всі цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули, – списані;

– останні касові, товарно-грошові звіти про рух товарів і тари з відповідними підтверджувальними документами про оприбуткування та видачу цінностей на момент інвентаризації (для передачі їх у бухгалтерію).

4.1.8. Пред’явлені товарно-грошові звіти і додані до них документи інвентаризаційна комісія перевіряє, встановлює наявність дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера на внутрішнє переміщення цінностей на інші об’єкти, відділи, секції. Всі прибуткові накладні звіряються з даними Книги надходження товарів.

4.1.9. На всіх документах, доданих до звітів, перевіряється наявність підписів матеріально відповідальних осіб, правильність цін на товари.

Перевіряється правильність виведених в товарно-грошових звітах залишків товарів і тари.

На кожному представленому комісії документі і товарно-грошових звітах ставиться штамп (або надписується від руки) за підписом голови інвентаризаційної комісії “до інвентаризації…” (дата), що є підставою визначення залишку бухгалтерією підприємства цінностей до початку інвентаризації за обліковими даними.

4.2. Інвентаризація цінностей проводиться в порядку їх розташування в приміщенні, під час інвентаризації не допускається безладний перехід від одного виду цінностей до іншого, а також перенесення цінностей з однієї секції в іншу, з магазину – в палатку тощо.

4.3. Обмір, зважування і підрахунок цінностей проводиться матеріально відповідальними особами за участю членів інвентаризаційної комісії, які перевіряють правильність підрахунків, переважування і перемірювання цінностей. Підрахунку, зважуванню, обміру підлягають усі наявні цінності.

4.4. Товари, які знаходяться на об’єктах роздрібної торгівлі в нерозпакованому стані, розпаковуються і перевіряються за кількістю та якістю. Не можна обмежуватися підрахунком тільки ящиків або бочок без перевірки їх вмісту.

4.5. На складах, базах і холодильниках при явній недоцільності переважування, підрахунку тих чи інших цінностей, що знаходяться в непошкодженій тарі з пломбами постачальників (в цілих пронумерованих пачках, ящиках, бочках), допускається внесення в опис цих цінностей за специфікацією або маркуванням, які є на тарі або упаковці. При цьому кожна назва товару (матеріалів), сорт, його розпізнавальні ознаки тощо повинні бути записані до опису окремо.

4.6. В таких випадках інвентаризаційна комісія обов’язково проводить перевірку окремих місць товарів (матеріалів) на вибір шляхом розпаковування цих місць, зважуванням, підрахунком наявних в них товарів, ставить при цьому відповідну відмітку в описі.

4.7. Якщо вибірковою перевіркою будуть встановлені розбіжності між фактичною наявністю та даними показниками в специфікаціях або в маркуванні, то інвентаризаційна комісія проводить повну перевірку наявності цих цінностей. В необхідних випадках ця перевірка проводиться з викликом представника постачальника.

4.8. Інвентаризація товарів, які обліковуються партіями, проводиться по окремих партіях.

4.9. Для підвищення якості інвентаризації вагових сипучих товарів, сировини тощо складаються відомості відважувань (додаток 4), в яких підсумки перераховуються по кожній назві відповідних цінностей. Підсумки перерахунків записуються в інвентаризаційний опис.

4.10. Відомості відважування заповнюються в двох примірниках: один – членами інвентаризаційної комісії; другий – матеріально відповідальними особами. Підписані членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальними особами відомості відважувань здаються в бухгалтерію підприємства разом з описами фактичних залишків цінностей. При перевірці описів фактичних залишків цінностей необхідно звірити дані про кількість місць і вагу товарів, сировини, матеріалів у них з даними відомості відважування.

4.11. Фактично виявлені в наявності товари і тара в об’єктах роздрібної торгівлі, на кухні, в цехах і буфетах закладів ресторанного господарства записуються в описи за формою № інв-13 (додаток 5).

4.12. Ковбасні вироби і забита птиця, підготовлена для продажу (очищені від шпагату, вузлів, обгорткового паперу і тампонів), записується в інвентаризаційний опис з обов’язковою поміткою (в графі “Назва”) “очищені”.

4.13. Ковбасні вироби і забита птиця, не підготовлені для продажу (не очищені від шпагату, вузлів, обгорткового паперу і тампонів), записуються в інвентаризаційний опис з відміткою “неочищені”, при цьому вага неочищених ковбасних виробів і забитої птиці показується в графі “брутто”, а після застосування скидки на відходи в межах встановлених норм – в графі “нетто”.

4.14. Правильність визначення скидки на відходи обов’язково перевіряється бухгалтерією, про що в описі робиться спеціальна відмітка.

4.15. До початку проведення інвентаризації в спеціалізованих книжкових магазинах повинен бути складений опис місць зберігання товарів (додаток 6).

4.16. Опис складається в порядку нумерації приміщень, тобто спочатку записується приміщення, яке значиться під номером першим, і далі перераховуються усі місця, що знаходяться в ньому, зберігання товарів (шафи, вітрини і т. ін.), потім записується приміщення номер два і т. д.

4.17. В описи повинні включатися всі без винятку місця зберігання товару, тобто всі шафи, прилавки, вітрини, стелажі, штабелі. Кожне місце зберігання повинне бути записане під окремим номером. Об’єднувати в описі декілька місць зберігання товарів під однією загальною назвою “стелажі” або “штабелі” забороняється. Кожна полиця в шафі повинна бути пронумерована і внесена в опис.

4.18. Під час складання опису на кожне місце зберігання прикріпляється талон із зазначенням номера, під яким це місце позначено в описі.

4.19. При проведенні інвентаризації книги знімають з полиці на прилавок (стіл). Після підрахунку книг з цієї полиці їх ставлять на попереднє місце так, щоб при підрахунку книг з наступної полиці ніяких інших книг на прилавку не було.

4.20. На фактично виявлені в наявності в книжкових магазинах книжкові товари (друковані видання) складаються описи (додаток 7), в яких записи роблять без назви книг.

4.21. В необхідних випадках на книжкові товари складаються описи (додаток 8), в яких вказуються назви книг, автори, видавництво тощо.

4.22. На браковані книги (торговельний брак) складається акт із зазначенням у ньому кожної назви книги, її автора, видавництва, року видання, кількості, ціни, суми, суті і причини браку.

4.23. Канцелярські, шкільно-письмові, художні й інші товари, крім друкованих видань, а також тара, яка знаходиться в книжкових магазинах, інвентаризуються як товари і тара в об’єктах роздрібної торгівлі і записуються в опис фактичних залишків за формою № інв-13 (додаток 5).

4.24. Книжкові залишки всіх цінностей (за товарно-грошовим звітом) і фактичні залишки їх (згідно з описом) проставляються на титульній і останній сторінках описів (додаток 7 і 8). Таким чином, описи фактичних залишків канцелярських, шкільно-письмових, художніх, інших товарів (крім друкованих видань) і тари (додаток 5) є додатком до описів фактичних залишків друкованих видань (додаток 7 і 8).

4.25. На фактично виявлені товари на оптових складах, сировину і матеріали в коморах закладів ресторанного господарства, виробничих підприємств, готові вироби й інші цінності, облік яких ведеться за кількістю і в сумі, складаються описи за формою № інв-12 (додаток 9).

4.26. На фактично виявлені залишки сільськогосподарських продуктів і сировини на заготівельних складах, базах і заготівельних пунктах складаються описи за встановленою формою (додаток 10).

4.27. Описи складаються окремо:

4.27.1. На товари й інші цінності, які є в наявності, по кожному місцю зберігання цінностей.

4.27.2. На товари, які надійшли під час інвентаризації.

4.27.3. На цінності, які знаходяться на відповідальному зберіганні.

4.27.4. На немарковані товари (у разі їх наявності).

4.27.5. По кожній матеріально-відповідальній особі (бригаді матеріально відповідальних осіб).

4.27.6. При наявності в однієї матеріально відповідальної особи товарів (матеріалів), які знаходяться в різних, територіально відокремлених одне від одного, приміщеннях.

4.28. Наявність товарів застарілих фасонів і моделей, які підлягали раніше уцінці, відмічаються в описі (форма № інв-13) в графі “Примітка”. Ці відмітки використовуються для складання торговельними відділами списків наявності товарів застарілих фасонів і моделей та товарів, знятих з виробництва, які не користуються попитом населення, що надаються керівнику підприємства для розроблення і здійснення заходів щодо реалізації цих товарів і попередження нових надходжень таких товарів від постачальників.

4.29. Описи складаються у трьох примірниках: один примірник – матеріально відповідальною особою, два примірники (під копірку) – членами комісії.

4.30. При передачі цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій описи складаються в п’яти примірниках. В цьому випадку по одному примірнику описи складають матеріально відповідальна особа, яка приймає цінності, та, яка здає їх, а три примірники (під копірку) – члени комісії.

4.31. При ревізії матеріально відповідальні особи складають описи в двох примірниках (під копірку), один з яких подається ревізору.

4.32. Кожний примірник опису підписують всі члени комісії окремо (не під копірку).

4.33. Усі примірники описів вважаються оригіналами.

4.34. При виявленні псування, бою і лому товарів під час проведення інвентаризації інвентаризаційна комісія складає акт про псування, бій, лом товару (матеріалу) за формою № 026. При цьому матеріально відповідальна особа дає комісії письмове пояснення про причини виникнення втрат від псування цінностей.

4.35. Товари на оптових складах (або в експедиціях) і готові вироби на складах виробничих підприємств, підготовлені до відправлення, та ті, що знаходяться на складі, включаються в загальний інвентаризаційний опис. Упаковані товари повинні бути в цих випадках розпаковані та записані з натури, а не за супровідними документами.

4.36. В цих випадках інвентаризаційна комісія перевіряє, чи не списані за звітом матеріально відповідальної особи у видатки цінності, підготовлені до відправлення (відвантаження).

4.37. Одночасно за підписами голови інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальної особи на всіх примірниках товарних документів робиться надпис, з якої причини ці товари включені в інвентаризаційні описи як залишок на складі.

4.38. Товари (сировина, матеріали, тара), які належать іншим підприємствам і знаходяться на відповідальному зберіганні, інвентаризуються одночасно з власними цінностями. На ці товари (сировину, матеріали, тару) складається окремий опис за формою № інв-5 (додаток 11), причому до початку інвентаризації матеріально відповідальні особи повинні скласти на них окремий звіт та пред’явити його інвентаризаційній комісії.

4.39. Товари (сировина, матеріали, тара і ін.), які надходять в склад, магазин, комору тощо підчас інвентаризації, матеріально відповідальна особа приймає в присутності інвентаризаційної комісії і записує в окремий опис відповідної форми під назвою “Товари (сировина, матеріали, тара і ін.), які надійшли під час інвентаризації”. В описі вказується: коли, від кого надійшли цінності, дата і номер супровідного документа, назва цінностей, їх кількість, ціна, сума. Одночасно на товарному документі (рахунку-фактурі) за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться посилання на номер опису, в який записані ці цінності.

4.40. Документи на цінності, що надійшли в період проведення інвентаризації, включаються в перший товарно-грошовий (товарний) звіт, який складається після інвентаризації.

4.41. Описи можуть бути заповнені як ручним, так і автоматизованим способом. Описи, що складаються вручну, заповнюються чорнилами або кульковою ручкою чітко і ясно. Жодні виправлення і підчищення є неприпустимими. В описах незаповнені рядки прокреслюються.

4.42. Виправлення допущених помилок робиться на всіх примірниках описів закресленням помилкових записів (так, щоб можна було прочитати закреслене) та написанням зверху правильних даних. Виправлення в назвах товарів, їх кількості, розфасуванні і цінах обумовлюються та підтверджуються підписами усіх членів комісії.

4.43. Якщо опис складається з кількох сторінок, то всі сторінки пронумеровуються, а внизу кожної сторінки здійснюються посилання на номер наступної сторінки.

4.44. В опис записується повна назва товару із зазначенням номенклатурного номера (у випадках, коли ведеться кількісно-сумовий облік – форма № інв-12), розмір, розфасування та ґатунок, а також інші розпізнавальні ознаки товару.

4.45. У графі “Ціна” зазначають ціну, за якою товар на підставі прибуткових товарних документів зданий під звіт матеріально відповідальній особі. При цьому ціни повинні відповідати виміру, в якому товар занесений в опис.

4.46. В описах фактичних залишків товарів посилання на номер прейскуранта і доповнення до нього та на порядковий номер за прейскурантом робиться у випадках, якщо вони зазначені у прибуткових товарних документах.

4.47. По товарах, які у міжінвентаризаційний період підлягали переоцінці, в інвентаризаційних описах у графах, призначених для запису підстави ціни, робиться посилання на відповідний акт переоцінки (його дату і порядковий номер за актом).

4.48. Інвентаризаційна комісія завіряє своїми підписами, що ціни, зазначені в описі, відповідають цінам, зазначеним на самому товарі або на прикріплених ярликах, а на товарах, які не мають фабричного позначення ціни, ціни перевірені за прейскурантами чи товарними документами. Такий надпис передбачено в описі фактичних залишків товарів (форма № інв-13, додаток 5).

4.49. При отриманні від комісії описів-актів інвентаризації бухгалтерія підприємства передає їх економісту з цін (у разі його відсутності за штатом – відповідальній за ціни особі) для перевірки правильності цін за описами-актами.

4.50. На кожній сторінці інвентаризаційного опису-акта повинна бути зроблена відмітка накладенням спеціального штампа або написом від руки “Ціни перевірені” за підписом економіста з цін (відповідальної за ціни особи).

4.51. Якщо товар знаходиться у ящиках або бочках, то разом з фактичною наявністю товару проставляється кількість місць (ящиків, бочок і ін.).

4.52. По вагових товарах у тарі зазначається вага брутто і вага нетто.

4.53. Товари однієї і тієї ж назви, артикулу, сорту і ціни записуються в інвентаризаційні описи, як правило, один раз.

4.54. У процесі заповнення опису робиться звіряння записів по кожній сторінці, зроблених матеріально відповідальною особою і членом комісії, і в разі виявлення розходжень негайно перевіряються цінності, по яких виявили розходження.

4.55. Голова та члени інвентаризаційної комісії після звіряння підраховують кількість цінностей в натуральних і сумарних показниках по кожній сторінці і підписують окремо кожну сторінку опису фактичних залишків, цінностей.

4.56. В кінці опису на останній сторінці члени інвентаризаційної комісії записують дані окремо по цій сторінці і, крім цього, в цілому по всьому опису.

4.57. Перед перевіркою фактичної наявності тари порожня тара повинна бути підібрана за видами.

4.58. Кожен вид тари повинен бути розсортований за якісним складом (нова, яка була в споживанні, що потребує ремонту, відремонтована і ін.). 

4.59. Мішки з-під хлібопродуктів, цукру та насіння сільськогосподарських культур повинні бути розсортовані за матеріалом виготовлення (лляні, напівлляні, льоноджутові, льоноджутоканатні, конопледжутові) і за якістю – категоріями (I, II, III, IV, V).

4.60. На фактично виявлену тару під час інвентаризації складається два описи: а) на порожню, б) під товарами.

4.61. В описі вказується назва тари і ознаки, які визначають її якість і вартість.

4.62. Гроші, які залишилися у матеріально відповідальної особи на момент інвентаризації, повинні бути здані у повному обсязі, за винятком обов’язкового залишку розмінної монети, після закінчення інвентаризації в касу підприємства або у відділення банку окремо від виторгу.

4.63. Після закінчення інвентаризації залишків цінностей голова та члени інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальні особи роблять підрахунки підсумків опису окремо по товарах та окремо по тарі. Перевірені підсумки записуються літерами. Правильність складання інвентаризаційних описів підтверджується підписами голови та членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальних осіб.

4.64. На об’єктах роздрібної торгівлі з колективною (бригадною) матеріальною відповідальністю інвентаризаційні описи підписують члени бригади і голова та члени інвентаризаційної комісії, які відповідно до розподілу ділянок інвентаризували певну частину цінностей.

4.65. Після закінчення інвентаризації всіх цінностей окремі інвентаризаційні описи записуються у зведений опис фактичних залишків товарів.

4.66. У зведеному описі перераховується окремо кожен інвентаризаційний опис із зазначенням суми цінностей і робиться загальний підсумок усіх цінностей по об’єкту інвентаризації в цілому.

4.67. Всі реквізити, передбачені на титульній і останній сторінках опису, записуються також і в зведений опис.

4.68. Зведений опис підписує голова і члени інвентаризаційної комісії, члени бригади (матеріально відповідальні особи).

4.69. Після закінчення інвентаризації оформлені і пронумеровані описи фактичних залишків цінностей передаються головою інвентаризаційної комісії в такому порядку:

4.69.1. Перший примірник опису, заповнений членом інвентаризаційної комісії, а також примірник, заповнений матеріально відповідальною особою, – в бухгалтерію підприємства, де ведеться облік цінностей.

4.69.2. Другий примірник опису, заповнений членом інвентаризаційної комісії, – матеріально відповідальній особі.

4.70. У разі коли проводиться передача цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій, оформлені описи фактичних залишків цінностей передаються головою інвентаризаційної комісії в такому порядку:

4.70.1. Перший примірник опису, заповнений членом інвентаризаційної комісії, а також примірники описів, заповнені матеріально відповідальними особами (ті, що передають, і ті, що приймають), – в бухгалтерію підприємства, де ведеться облік цінностей.

4.70.2. Другий примірник опису, заповнений членом інвентаризаційної комісії, – матеріально відповідальній особі, яка приймає цінності.

4.70.3. Третій примірник опису, заповнений членом інвентаризаційної комісії, – матеріально відповідальній особі, яка здає цінності.

4.71. Матеріально відповідальним особам примірник опису передається негайно після підписання описів головою і членами інвентаризаційної комісії під розпис на першому примірнику, що передається в бухгалтерію.

4.72. Інвентаризаційні описи передаються в бухгалтерію підприємства в той же день або на початку наступного робочого дня, якщо інвентаризація закінчується в неробочий час, згідно з переліком (додаток 12) під розпис головного бухгалтера.

4.73. Перелік інвентаризаційних описів складається у двох примірниках: перший примірник з підписом головного бухгалтера залишається у голови інвентаризаційної комісії, другий – при інвентаризаційних описах в бухгалтерії.

4.74. У разі виявлення при інвентаризації непридатних або зіпсованих матеріальних цінностей разом з інвентаризаційними описами голова комісії передає в бухгалтерію перший примірник акта про псування, бій, лом товару (матеріалу) (форма № 026), до якого додається письмове пояснення матеріально відповідальних осіб про причини виникнення псування товарів (матеріалів).

4.75. При проведенні інвентаризації товарів, матеріалів, сировини, готових виробів і тари перевіряється стан складського господарства та торговельних приміщень, що забезпечують збереження товарно-матеріальних цінностей за кількістю і якістю. Перевіряється стан запорів, ґрат, віконниць, охоронної сигналізації, організація охорони складів і торговельних приміщень, пристосованість приміщень для здійснення господарських операцій, справність пожежних пристроїв тощо, про що складається окремий акт за підписами голови і членів інвентаризаційної комісії.

5. Особливості проведення інвентаризації на об’єктах роздрібної торгівлі типу маркет, в яких облік руху товарів, готівки, тари автоматизований

5.1. При проведенні інвентаризації на об’єктах роздрібної торгівлі типу маркет інвентаризаційні комісії керуються цим Положенням з урахуванням наступного.

5.2. Інвентаризація проводиться із використанням технічних засобів – мобільних терміналів збору даних, сканерів, що зчитують штрих-коди товарів.

5.3. Залежно від кількості терміналів збору даних формується група операторів, які закріплюються за інвентаризаційною комісією. Розподіл операторів по ділянках роботи здійснює голова інвентаризаційної комісії.

5.4. По товарах, які не мають штрихового коду, а мають код товару, оператор вводить код товару в термінал набором останнього на клавіатурі.

5.5. Вагові товари в процесі проведення інвентаризації переважуються. В разі якщо ваговий товар після зважування має роздрукований внутрішній штриховий код (на вагах з друком штрихових кодів), інформація сканується терміналом. Таким чином, в термінал записується як сам штрих-код товару, так і його кількісний параметр – вага. В разі якщо ваговий товар після зважування не має роздрукованого штрих-коду, в термінал вводиться код товару і його кількість.

5.6. Після закінчення введення оператором фактичних залишків в термінал інформація з нього переноситься в комп’ютерну базу даних.

5.7. На підставі документальних та фактичних залишків товарів у базі даних комп’ютера формується порівняльна інвентаризаційна відомість по кожній товарній позиції (додаток 13). У порівняльній інвентаризаційній відомості друкується документальний залишок товарів, їх фактичний залишок та відхилення.

У разі значних розходжень по товарних позиціях інвентаризаційна комісія зобов’язана повторно перевірити фактичну наявність товарів.

5.8. При відсутності мобільних терміналів збору даних на комп’ютері формується інвентаризаційний опис товарів по об’єкту роздрібної торгівлі типу маркет в установленому порядку.

6. Інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів

6.1. При інвентаризації витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів інвентаризаційна комісія встановлює правильність сум таких витрат, які рахуються на балансі. Перевіряються усі види врахованих витрат майбутніх періодів, їх первісна сума, строки погашення, на які вони розраховані і, виходячи з цього, визначається розрахунок залишків цих витрат на дату інвентаризації. Порівнянням розрахункового залишку з залишком витрат за обліковими даними виводяться наслідки інвентаризації (за видами витрат).

6.2. В ході інвентаризації правильність залишку забезпечення (резерву) на оплату чергових відпусток, включаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум, які рахуються в балансі на перше січня наступного за звітним роком, встановлюється по спеціальному розрахунку, який базується на кількості днів невикористаної щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників.

6.3. При інвентаризації резерву на виплату передбаченої законодавством винагороди за вислугу років уточнюється розмір резерву, який не повинен перевищувати суми нарахованої винагороди і підлягає віднесенню на витрати виробництва і обігу.

6.4. До суми резервів на оплату відпусток і винагороди за вислугу років додаються відрахування за встановленими нормативами на державне соціальне страхування з цих сум.

6.5. Середньоденна оплата праці визначається відповідно до законодавства України.

6.6. Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками підприємства, на яку створюється резерв, не може бути обчислена більш як за два роки із зменшенням на кількість авансової відпустки в тих випадках, коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього (невідпрацьованого) періоду.

6.7. У тих випадках, коли в сезонних виробництвах сума витрат, пов’язаних з обслуговуванням виробництва і управлінням, включена в фактичну собівартість випущеної продукції за встановленими нормами, перевищує фактичні витрати, ця різниця резервується як майбутні витрати. Інвентаризаційна комісія повинна перевірити обґрунтованість розрахунків, при необхідності запропонувати коригування норм витрат на наступний рік. Залишку на кінець року по цьому резерву не повинно бути. При складанні річної фінансової звітності витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, включені в собівартість продукції в кошторисно-нормативному порядку, повинні бути приведені у відповідність з фактичними витратами на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничими і загальногосподарськими витратами.

6.8. Інвентаризаційна комісія за документами встановлює та включає до опису суму, що підлягає відображенню в обліку витрат майбутніх періодів і резерву сумнівних боргів.

6.9. Акт інвентаризації витрат майбутніх періодів складається за формою № інв-11 (додаток 14).

7. Інвентаризація грошових коштів, цінних паперів, бланків, документів, суворого обліку

7.1. Не рідше одного разу на місяць на кожному підприємстві проводиться інвентаризація каси шляхом покупюрного перерахунку грошових коштів та перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі.

7.2. Перед початком інвентаризації інвентаризаційна комісія одержує від касира (або особи, яка виконує його обов’язки) останній касовий звіт з доданими до нього підтверджуючими документами по прибутку і видатку грошових коштів і розписку про те, що всі документи і звіти здані, грошові кошти, що надійшли, повністю оприбутковані, а вибулі – списані на видаток. Ця розписка знаходиться на титульній сторінці акта інвентаризації.

7.3. Повний перерахунок готівки в касі проводиться касиром та складається покупюрна відомість. Наявність готівки та дані покупюрної відомості перевіряються головою і членами інвентаризаційної комісії. Ніякі документи або розписки в фактичний залишок наявності коштів не включаються.

Зберігання в касі наявних грошей і інших цінностей, які не належать даному підприємству, забороняється.

7.4. Залишок грошей, який встановлений при перерахуванні готівки в касі, звіряється з даними обліку за касовою книгою (касовому звіту касира) і бухгалтерськими даними по рахунку каси. Якщо підприємство застосовує РРО, інвентаризаційна комісія і касир-оператор РРО звіряють наявну готівку із сумою, зазначеною у денному звіті РРО.

7.5. Інвентаризація каси оформляється актом за формою № інв-15 (додаток 15).

7.6. В акті інвентаризації каси підприємства, поряд з іншими показниками, вказують номери останніх прибуткового і видаткового касових ордерів.

7.7. Одночасно з наявними грошовими коштами перевіряються грошові документи, цінні папери, членські квитки й інші цінності, які знаходяться в касі, а також чекові книжки.

7.8. При інвентаризації документів на одержання готівки встановлюється сума та достовірність кожного документа, реальність строків і правильність оформлення цих документів.

7.9. Про наслідки інвентаризації складається акт, в якому перераховується кожний грошовий документ із зазначенням номера, ким виданий, дати видачі і суми.

7.10. Перевірка готівки в об’єктах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства проводиться підрахуванням денного виторгу і звірянням з показниками щоденного касового звіту по реєстратору розрахункових операцій (РРО). Наслідки перевірки оформляються актом за формою № інв-15 (додаток 15), одночасно фактична наявність готівки записується в інвентаризаційний опис за формами NN інв-13, інв-12 (додатки 5, 9, 7, 8).

7.11. Всі цінні папери, які знаходяться в касі підприємства, перевіряються поштучно. Цінні папери, які знаходяться в банку, повинні підтверджуватися виписками.

7.12. Інвентаризація цінних паперів проводиться окремо за емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної та балансової вартості, строків їх погашення.

7.13. Інвентаризація цінних паперів оформляється описом за формою № інв-16 (додаток 16). Якщо цінні папери знаходяться на зберіганні в банку, то в описі вказується номер і дата свідоцтва банку, вартість цінних паперів.

7.14. Інвентаризація інших бланків суворої звітності оформляється описом за формою № інв-16 (додаток 16).

8. Інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів

8.1. Інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів проводиться за їх місцезнаходженням та матеріально-відповідальними особами.

8.2. Перевірка малоцінних та швидкозношуваних предметів проводиться інвентаризаційною комісією шляхом огляду кожного предмета.

8.3. Малоцінні та швидкозношувані предмети включаються до описів за найменуваннями відповідно до номенклатурних номерів і в одиницях виміру, що прийняті у бухгалтерському обліку.

8.4. Опис малоцінних та швидкозношуваних предметів складається за формою № інв-3 (додаток 17).

8.5. При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням в них матеріально-відповідальних осіб з проставленням підпису в описі.

8.6. Малоцінні та швидкозношувані предмети, які непридатні для подальшого використання, але не списані, в опис фактичних залишків не включаються. На них інвентаризаційна комісія складає окремий акт із вказівкою часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів у господарських цілях.

9. Інвентаризація довгострокових і поточних біологічних активів

9.1. При інвентаризації тварин, птиці, кролів, звірів до складу інвентаризаційних комісій залучаються, як правило, ветеринарні і зоотехнічні працівники.

9.2. Фактична наявність тварин оформляється описом за відповідною формою (додаток 18).

9.3. Опис складається за видами тварин окремо по фермах, відділах, бригадах, в розрізі облікових груп і матеріально відповідальних осіб.

9.4. По продуктивних тваринах основного стада худоби в інвентаризаційному описі вказуються: номер тварин (бірка, тавро), кличка тварини, рік народження, порода, угодованість, жива вага і балансова вартість.

9.5. Велика рогата худоба, робоча худоба, свині (матки і хряки) і особливо цінні екземпляри овець та інші тварини (племінне ядро) включаються в опис індивідуально.

9.6. Інші тварини основного стада, обліковані груповим порядком, включаються в опис за віковими і статевими групами з зазначенням кількості голів і живої ваги кожної групи.

9.7. Молодняк великої рогатої худоби, коней та іншої робочої худоби включається в опис індивідуально із зазначенням інвентарних номерів, кличок, статі, масті, породи і ін.

9.8. Тварини на відкормі і в нагулі, молодняк свиней, овець, кіз, птиці, звірів та інші види тварин обліковуються в груповому порядку, в опис включається за віковими і статевими групами із зазначенням кількості голів і живої ваги (крім звірів) по кожній групі.

9.9. Інвентаризація поголів’я хутрових звірів проводиться окремо від продуктивного стада і окремо від молодняка протягом робочого дня.

9.10. Підрахунок поголів’я здійснюється шляхом перерахунку їх по окремих шедах, бригадах та матеріально відповідальних особах.

9.11. Перед початком інвентаризації комісія перевіряє наявність трафареток (бірок) по кожному шеду, при їх відсутності здійснюється їх нумерація.

9.12. В інвентаризаційному описі (додаток 18) в графі порядковий номер через риску вказується номер шеда.

9.13. Після внесення в опис наявності звірів в шедові, він пломбується до повного закінчення інвентаризації поголів’я і проведення вибіркової контрольної перевірки.

Примітка. Роздача кормів звірям (у разі, якщо шеди опломбовані) здійснюється в присутності інвентаризаційної комісії, яка при цьому розпломбовує шеди і знову пломбує їх після роздачі кормів.

10. Інвентаризація незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва

10.1. При проведенні інвентаризації незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва до складу інвентаризаційної комісії включають інженера (технолога).

10.2. При інвентаризації незавершеного виробництва з землеробства до інвентаризаційної комісії включається агроном.

10.3. До незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва відносяться:

10.3.1. У промислових підприємствах – заділи (деталі, вузли, агрегати) і вироби, обробка і складання яких ще не закінчені, а також вироби, не повністю укомплектовані і не передані на склад готової продукції.

10.3.2. У підсобних виробничих підприємствах – сировина і продукти, що перебувають на різних стадіях обробки.

10.3.3. У сільськогосподарських підприємствах – оранка, озимі посіви, пари, підкормка ґрунтів під врожай майбутнього року, снігозатримувачі, необмолочені культури поточного року тощо.

10.4. Перед початком інвентаризації здають (повертають) на склад усі непотрібні для виробництва сировину, матеріали, покупні деталі і напівфабрикати та повністю очищують цехи і виробничі приміщення відбракованої продукції і відходів. Заділи незавершеного виробництва і напівфабрикатів, які знаходяться у виробничих приміщеннях (в цехах), приводять в порядок, який забезпечить правильність і зручність перевірки.

10.5. Перевірка залишків незавершеного виробництва і напівфабрикатів проводять фактичним підрахуванням, переважуванням і перемірюванням.

10.6. При інвентаризації незавершеного виробництва в інвентаризаційних описах за формою, наведеною у додатку 19 за кожним окремим незавершеним виробничим процесом (виробом) вказують найменування, стадію або ступінь готовності, кількість або об’єм. На виявлений брак складають окремий опис.

10.7. В інвентаризаційних описах незавершеного сільськогосподарського виробництва вказують назву робіт або предметів, об’єм або кількість, суму фактичних витрат та інші показники, що дозволяють визначити вартість залишків незавершеного виробництва.

10.8. За незавершеним виробництвом, яке являє собою неоднорідну масу (суміш), в інвентаризаційних описах наводять два кількісних показники – кількість цієї маси і кількість сировини й матеріалів, які входять до її складу. Кількість сировини і матеріалів визначають за технічними розрахунками.

10.9. Виявлені при інвентаризації сировину, матеріали і покупні напівфабрикати, які знаходяться в цехах, коморах, біля робочих місць і не піддавались обробці, а також всі не здані на склад відходи, оформляються окремим описом (форма № інв-12). Ці матеріали і відходи не включаються в залишок незавершеного виробництва, їх розглядають як залишок матеріалів.

10.10. Незавершене виробництво, як правило, оцінюють за фактичною вартістю прямих матеріальних витрат (сировини, матеріалів, напівфабрикатів).

11. Інвентаризація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів

11.1. До початку інвентаризації перевіряється наявність договорів про матеріальну відповідальність, стан інвентарних книг, технічних паспортів, облікових документів за об’єктами основних засобів, документи на основні засоби, які прийняті або здані в оренду, на зберігання.

11.2. Інвентаризаційна комісія проводить огляд усіх об’єктів і предметів основних засобів в натурі та вносить в інвентаризаційні описи за формою № інв-1 (додаток 20).

11.3. Інвентаризація основних засобів проводиться в порядку їх територіального розміщення. В інвентаризаційних описах записується назва об’єкта, головні його технічні або експлуатаційні дані, інвентарний номер, заводський номер, первісна вартість тощо.

11.4. Основні засоби записуються в описи під найменуванням відповідно до основного призначення об’єктів. В тих випадках, коли було проведено відновлення, реконструкцію, розширення або переобладнання об’єкта і внаслідок цього змінилося його основне призначення, він включається в опис під найменуванням, що відповідає новому призначенню. При виявленні придатних для використання об’єктів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, постійно діюча (робоча) інвентаризаційна комісія подає пропозицію керівнику підприємства про визначення їх справедливої та ліквідаційної вартості.

11.5. При інвентаризації будівель, споруд, іншої нерухомості, земельних ділянок комісія перевіряє наявність документів, що підтверджують право власності підприємства на ці об’єкти або право користування ними.

11.6. Будинки, споруди, інша нерухомість записуються в опис за показником, передбаченим в Книзі обліку. Зазначається їх призначення, основні матеріали, з яких зроблений фундамент, стіни, покрівля; об’єм (за зовнішнім або внутрішнім обміром), площа (загальна корисна площа), конструкція (для споруд), число поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо.

11.7. По обладнанню, машинах і силових установках в описах вказуються: на якому заводі виготовлені, рік випуску, призначення, модель, тип, марка, конструкція, потужність (для силових установок), продуктивність, пристрої та пристосування, які відносяться до доданого устаткування, машини або установки тощо.

11.8. Для машин, устаткування і механізмів, які не використовуються або знаходяться в запасі, вказується наявність або відсутність належних частин, пристроїв, інструментів тощо.

11.9. Стосовно механічних транспортних засобів зазначається: назва транспортних засобів, марка, тип кузова, завод-виготовлювач, рік випуску, номер шасі, номер двигуна, номер технічного паспорта, номерні знаки, вартість (первісна), короткий опис технічного стану транспортних засобів на день інвентаризації.

11.10. У разі виявлення при інвентаризації основних засобів, які не значаться в обліку, дані про ці предмети вносяться в окремий опис з детальним зазначенням їх стану, причому оцінка виявлених і неврахованих раніше предметів повинна бути проведена за дійсною вартістю, а знос встановлений за справжнім технічним станом предметів.

Оцінка і знос таких основних засобів оформляється актами.

11.11. Інвентаризаційна комісія виявляє, коли і за чиїм розпорядженням побудовані (придбані) основні засоби, які не рахуються в обліку, куди були списані витрати на будівництво або придбання об’єктів і доповідає про це керівнику підприємства. Нововиявлені об’єкти відображаються в обліку на рахунку “Основні засоби”.  

11.12. Об’єкти основних засобів, які в момент інвентаризації будуть знаходитися поза підприємством (автомобілі, що відбувають в далекий маршрут, машини і обладнання, які підлягають відправленню на капітальний ремонт, і ін.), інвентаризуються до моменту їх тимчасового вибуття з підприємства.

11.13. Основні засоби, які непридатні для експлуатації і не підлягають відновленню, заносяться в окремі описи (із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об’єкти).

11.14. Після оформлення інвентаризаційні описи основних засобів в установленому порядку передаються в бухгалтерію підприємства.

11.15. Одночасно з інвентаризацією власних основних засобів проводять інвентаризацію і орендованих основних засобів. Опис на орендовані основні засоби складається окремо по кожному орендодавцю. В описах на орендовані основні засоби, крім визначених даних, вказуються назва орендодавця і строк оренди.

11.16. Один примірник інвентаризаційного опису на орендовані основні засоби надсилається орендодавцю.

11.17. При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність установлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, або за документами, якими оформлені майнові права.

11.18. Для відображення результатів інвентаризації нематеріальних активів (у тому числі об’єктів права інтелектуальної власності) застосовується інвентаризаційний опис нематеріальних активів (додаток 21).

11.19. Інвентаризаційний опис нематеріальних активів складається на кожний окремий об’єкт нематеріальних активів чи групу однотипних за призначенням та умовами використання об’єктів нематеріальних активів, окремо за кожною особою, відповідальною за використання об’єкта чи групи об’єктів нематеріальних активів.

11.20. До опису комісією вносяться дані про назву нематеріального активу, характеристику, призначення, дату придбання (введення в експлуатацію), первісну вартість, строк корисного використання, кількість та вартість об’єкта чи групи об’єктів нематеріальних активів.

11.21. У разі виявлення надлишків об’єктів нематеріальних активів інвентаризаційна комісія записує їх в окремий інвентаризаційний опис. Оцінка таких об’єктів проводиться відповідно до відновлювальної вартості і оформляється відповідними актами.

11.22. У разі виявлення розходжень (нестач, надлишків) між даними бухгалтерського обліку і фактичними залишками складається порівняльна відомість результатів інвентаризації нематеріальних активів (додаток 22).

11.23. Стосовно недостач і надлишків інвентаризаційна комісія одержує письмові пояснення осіб, відповідальних за використання та зберігання нематеріальних активів, і подає їх на розгляд керівника підприємства.

12. Інвентаризація незавершеного капітального будівництва і незавершеного ремонту

12.1. При інвентаризації незавершеного капітального будівництва і незавершеного ремонту до складу інвентаризаційних комісій залучається інженер (технік-будівельник).

12.2. Перед початком інвентаризації перевіряється, чи не значиться у складі незавершеного капітального будівництва устаткування, що передане до монтажу, але фактично не розпочате монтажем. При виявленні такого устаткування слід зробити відповідні виправлення в бухгалтерському обліку і звітності.

12.3. Перевіряється стан об’єктів, що законсервовані та будівництво яких тимчасово припинено, встановлюються причини і підстави для їх консервації та припинення будівництва.

12.4. Наявність і обсяг незавершеного капітального будівництва і незавершеного виробництва будівельно-монтажних робіт та незавершених капітальних ремонтів встановлюється при інвентаризації. При цьому в актах вказується найменування об’єкта, обсяг виконаних робіт по об’єкту – по кожному окремому виду робіт, конструктивних елементах, обладнанню тощо.

12.5. До незавершеного виробництва по будівельно-монтажних роботах відносяться роботи, виконані підрядними організаціями, не здані замовникам, а при здійсненні будівництва господарським способом роботи, оформлені актами виконаних робіт до здачі об’єкта в експлуатацію.

12.6. Інвентаризація незавершеного виробництва будівельно-монтажних робіт оформляється актом (додаток 23).

12.7. Звірка облікових даних по незавершеному будівництву з даними інвентаризації оформляється відомістю (додаток 23а).

12.8. Одночасно з інвентаризацією незавершеного об’єкта підлягають інвентаризації заготовлені матеріали і устаткування, тимчасові споруди, інструменти тощо.

12.9. На об’єкти завершені, але з якоїсь причини не здані в експлуатацію, складаються окремі акти. Окремі акти також складаються на завершені об’єкти, фактично введені в експлуатацію повністю або частково, але приймання та введення їх в дію не оформлені належними документами.

12.10. На припинені будівельні об’єкти, а також на проектно-розвідувальні роботи по нездійсненому будівництву складаються акти, в яких наводяться дані про характер виконаних робіт, їх вартість за кошторисом та фактична із зазначенням обставин припинення будівництва.

12.11. Інвентаризація незавершених ремонтів будівель, споруд, машин, устаткування, енергетичного устаткування та інших об’єктів проводиться перевіркою стану роботи в натурі. На незавершений ремонт складається акт за формою № інв-10 (додаток 24), в якому вказується назва об’єкта, що ремонтується, повна кошторисна вартість ремонту, процент виконаних робіт (за видами робіт), кошторисна і фактична вартість виконаних робіт.

13. Інвентаризація грошових коштів, товарів і матеріалів, які знаходяться в дорозі, товарів відвантажених і товарно-матеріальних цінностей на відповідальному зберіганні

13.1. Грошові кошти в дорозі, які рахуються у балансі та в обліку на кінець місяця, перевіряються на підставі документів, що підтверджують відправлення чи здавання грошей у банк, на пошту тощо.

13.2. На грошові кошти в дорозі складається опис, у якому вказується дата і номер документів, за якими гроші здані в банк, на пошту, назва відправника, спосіб переводу, дата надходження грошей в наступному за звітним місяцем (за виписками з поточного рахунку в банку). Суми грошових коштів в дорозі, за якими закінчився строк одержання грошей (строк пробігу документів), перевіряються виясненням усіх обставин відправлень та причин затримки.

13.3. Інвентаризація товарів і матеріалів, які знаходяться в дорозі, а також товарів і матеріалів, які перебувають на складах інших підприємств, полягає в перевірці документів, що підтверджують суми на відповідних рахунках.

13.4. В актах інвентаризації товарів і матеріалів, які знаходяться в дорозі (форма № інв-6, додаток 25), вказується назва постачальника, номер і дата рахунку-фактури (накладної, квитанції), номер вагона (баржі) і ін., назва товарів (матеріалів) або груп товарів та їх вартість, дата відвантаження.

13.5. Акт інвентаризації відвантажених товарів складається за формою № інв-4 (додаток 26).

13.6. На товари відвантажені, але не оплачені в строк, складається окремий акт.

13.7. Товари і матеріали, які зберігаються на складах інших підприємств, заносяться до описів (за формою № інв-5) на підставі документів, що підтверджують їх передавання на відповідальне зберігання.

13.8. В описах інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання на підставі перевірки і перерахунку цінностей в натурі, вказується:

назва, кількість, сорт, фактична вартість (за даними обліку), дата прийняття на зберігання, номер і дата документів, які підтверджують прийняття товарно-матеріальних цінностей на зберігання.

14. Інвентаризація розрахунків

14.1. Уся дебіторська і кредиторська заборгованість підлягає інвентаризації. По кожній сумі заборгованості встановлюються усі обставини виникнення і заходи, що вживаються для її відшкодування, перевіряється наявність договорів.

14.2. Встановлюється дата виникнення заборгованості по рахунках дебіторів і кредиторів, перевіряється достовірність цієї заборгованості і виявляються особи, винні у пропущенні строків позовної давності, якщо такі випадки мають місце.

14.3. Усі види розрахунків з бюджетом повинні бути вивірені з фінансовими і податковими органами та підтверджені актами звірки. В актах звірки розрахунків з фінансовими і податковими органами встановлюються також прострочені платежі по податках, бюджетні різниці й інші розрахунки. Щодо прострочених платежів вживаються заходи для негайного їх погашення.

14.4. На рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами залишаються виключно погоджені суми.

В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунено або залишились не з’ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі у сумах, що випливають із записів у бухгалтерському обліку і визнаються нею правильними.

14.5. 3 покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами необхідно обмінюватися документами (виписка, акт) про стан розрахунків з особових рахунків. Організації-дебітори зобов’язані протягом декади з дня отримання документа (виписка, акт) про стан розрахунків підтвердити заборгованість або сповістити свої заперечення. У разі непідтвердження заборгованості в 30-ти денний строк дебітору направляється претензія.

14.6. На основі виписок, підтверджень, актів і іншого листування визначається достовірність заборгованості.

14.7. Перевіряються суми, які рахуються на рахунку “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, в аналітичному обліку – “Постачальники з невідфактурованих поставок”.

14.8. Ця перевірка здійснюється за документами і звірками записів з відповідними іншими рахунками. З’ясовується, чи не значаться по даному рахунку суми, сплата яких відображена на інших рахунках, або суми за товари і матеріали, фактично сплачені і одержані, але рахуються в дорозі.

14.9. На суми, залишені на аналітичному рахунку “Постачальники з невідфактурованих поставок”, письмово вимагаються від постачальників розрахунково-платіжні документи або повідомлення про причини їх непред’явлення чи про відсутність такої заборгованості.

14.10. Суми заборгованості за покупцями і замовниками, залишені після вивірки на балансі, повинні бути розшифровані та підтверджені у такому порядку:

14.10.1. Заборгованість покупців та замовників за документами, строк сплати яких не настав, повинна бути звірена і розшифрована в довідці, в якій зазначається: назва платника, сума і встановлений строк оплати.

14.11. Заборгованість покупців за несплаченими в строк сумами розшифровується в довідці, де вказується: назва покупця і платника, номер і дата рахунку, сума рахунку, за що заборгованість, коли минув строк оплати.

14.12. За заборгованостями робітникам і службовцям повинні бути виявлені суми своєчасно невиплаченої заробітної плати, відпускних і встановлені причини їх виникнення.

14.13. Розрахунки з банком, з підприємствами споживчої кооперації відображаються в балансі підприємства узгоджені і однозначні.

14.14. При розгляді суперечних боргів, які рахуються на балансі, перевіряються усі наявні документи і з’ясовується, чи немає серед цих боргів безнадійних та/або боргів, розгляд справ за якими затягується, з встановленням причини затримки.

14.15. Заборгованість підзвітних осіб інвентаризується окремо по кожній підзвітній особі і строку виникнення.

14.16. Підзвітні особи, які не здали звіти та підтверджуючі документи на витрачені ними з одержаних під звіт сум і не повернули залишки цих сум у встановлені строки, притягуються до відповідальності.

14.17. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду не вдалося усунути виниклі розбіжності або невстановлені розбіжності, розрахунки з дебіторами і кредиторами в балансі показуються кожною зі сторін в сумах, які виходять з їх бухгалтерських записів і визнаються ними вірними.

14.18. Зацікавлена сторона зобов’язана негайно передати матеріали про розбіжності на вирішення суду.

14.19. При інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами документальною перевіркою встановлюється:

14.19.1. Чи пред’явлені претензії і позови в установлені законодавством строки на відшкодування своєчасно не сплаченої дебіторської заборгованості.

14.19.2. Суми кредиторської заборгованості, за якими минули строки позовної давності.

14.20. Суми кредиторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності, стають безповоротною фінансовою допомогою і включаються до валового доходу.

14.21. Суми дебіторської заборгованості, за якими закінчилися строки позову, списуються у збиток за рішенням органу управління підприємства в порядку, встановленому нормативними актами Укоопспілки. Посадові особи, винні в пропущенні термінів позовної давності, притягуються до відповідальності.

14.22. Наслідки інвентаризації розрахунків оформляються актом за формою № інв-17 (додаток 27).

14.23. В акті зазначаються назви проінвентаризованих рахунків (субрахунків), вказуються суми підтвердженої і непідтвердженої дебіторської і кредиторської заборгованості, строки позовної давності яких минули.

14.24. До актів інвентаризації розрахунків, як розшифрування наведених даних, додається довідка по кожному окремому проінвентаризованому рахунку (субрахунку).

14.25. В довідці вказується: найменування і адреса дебітора або кредитора; сума заборгованості; за що обліковується заборгованість, з якого часу і на підставі яких документів.

14.26. По дебіторській заборгованості, щодо якої строк позовної давності минув, в довідці вказуються особи, винні у пропущенні цих термінів.

14.27. Стосовно спірних боргів в довідці (в графі “Примітка”) вказується дата передачі справ до суду, а щодо дебіторів присуджених – наявність рішення суду і виконавчих документів.

14.28. При проведенні інвентаризації справ по нестачах і крадіжках перевіряється і уточнюється кількість справ і суми по:

14.28.1. Заборгованостях, справи по яких не передані в судово-слідчі органи.

14.28.2. Заборгованостях, справи по яких знаходяться в судово-слідчих органах.

14.28.3. Заборгованостях, присуджених судом до відшкодування по виконавчих листах, які знаходяться в судових виконавців, в підприємствах споживчої кооперації, в інших підприємствах – за місцем стягнення.

14.29. У кожній справі по нестачах, крадіжках і пожежах знаходиться:

а) постанова (розпорядження) керівника підприємства на проведення інвентаризації за фактом нестачі, крадіжки, пожежі;

б) інвентаризаційні відомості фактичної наявності матеріальних цінностей та грошових коштів у підприємстві на дату скоєння злочину чи стихійного лиха;

в) акт результатів контрольної перевірки якості інвентаризації;

г) акт результатів інвентаризації цінностей;

г) акт службового розслідування причин та обставин виникнення нестачі, крадіжки, пожежі;

д) наказ керівника підприємства за результатами інвентаризації цінностей та службового розслідування;

е) заява слідчим органам за місцем знаходження підприємства про нестачу, крадіжку, пожежу з переліком направлених їм матеріалів для розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності;

є) матеріали листування із судово-слідчими органами за фактом нестачі, крадіжки, пожежі, рішення суду, виконавчі листи, акти перевірок майнового стану боржників тощо.

14.30. При перевірці заборгованості по нестачах, справи по яких не передані в судово-слідчі органи, встановлюється наявність матеріалів по кожній непереданій справі, причини затримки передачі справи і осіб, винних у несвоєчасному оформленні і передачі справ судово-слідчим органам. Одночасно вживаються заходи щодо оформлення і передачі справ в судово-слідчі органи, а особи, винні в затримці передачі справ, притягаються до відповідальності.

14.31. Перевірка справ по нестачах, не переданих в судово-слідчі органи, оформляється актом за формою, зазначеною в додатку 28.

14.32. Стосовно справ, переданих в судово-слідчі органи в процесі інвентаризації, в графі “Примітка” вказується дата передачі і кому передана справа.

14.33. Для перевірки справ по нестачах і пограбуваннях, які знаходяться в судово-слідчих органах, проводиться взаємна звірка переданих справ (окремо) з органами: міліції, прокуратури і суду.

14.34. Взаємозвірка з судово-слідчими органами по справах нестач та пограбувань проводиться не менше одного разу на рік, як правило, перед складанням річної фінансової звітності.

14.35. Перевірка цих справ оформляється актами за формами, зазначеними в додатках 29, 30.

14.36. Акти підписуються працівниками судово-слідчих органів і підприємства.

14.37. В усіх випадках необґрунтовані відмови слідчих органів в прийманні справ по нестачах і крадіжках до розгляду, а також у тих випадках, коли питання при своєчасному розслідуванні або розгляді справ про крадіжки і нестачі не піддається вирішенню на місці, повідомляється споживспілці для контролю і вжиття необхідних заходів через відповідні органи прокуратури, суду тощо.

14.38. По сумах, присуджених судом до стягнення, треба здійснити облік усіх виконавчих листів, які знаходяться в судових виконавців, в підприємствах споживчої кооперації, інших підприємствах за місцем стягнення.

14.39. Перевірка виконавчих документів по нестачах і крадіжках, що знаходяться у судових виконавців, оформляється актом за формою, зазначеною в додатку 31.

14.40. Перевірка виконавчих документів по нестачах і пограбуваннях, які знаходяться в підприємствах споживчої кооперації, оформляється актом (додаток 32).

14.41. Перевірці підлягають суми присуджених боргів, списаних в збиток внаслідок неспроможності відповідачів і неможливості звернення стягнення на їх майно, в частині обґрунтованості списання заборгованості в збиток; правильності обліку списаної заборгованості за балансом; нагляду за можливістю стягнення цієї заборгованості у випадку зміни майнового стану боржників.

14.42. З метою максимального відшкодування збитку зі списання заборгованості такі борги обліковуються за балансом протягом десяти років з часу списання їх з балансу.

14.43. При інвентаризації заборгованості по дрібних нестачах перевіряється:

• обґрунтованість віднесення виявлених нестач до дрібних;

• наявність зобов’язань про погашення заборгованості, чи своєчасно вона погашається;

• при відмові видачі зобов’язання про погашення заборгованості по дрібних нестачах, чи пред’явлені до працівників позови в суд для примусового стягнення;

• у разі звільнення працівника, який допустив дрібні нестачі, чи оформлені до моменту звільнення цих працівників виконавчі надписи нотаріальних органів для стягнення заборгованості в обов’язковому порядку.

14.44. При інвентаризації заборгованості за особами по відшкодуванню матеріального збитку перевіряється обґрунтованість відображення в обліку таких сум та встановлюється причина виникнення, а також вжиття заходів для відшкодування заборгованості.

15. Особливості інвентаризації сільськогосподарських продуктів і сировини

15.1. Перед початком інвентаризації інвентаризаційна комісія перевіряє правильність зберігання та упакування сільгосппродуктів і сировини відповідно до вимог стандартів та технічних умов, зокрема:

вовна упаковується, спресовується, кожна пачка маркується в спеціальному журналі; шкіряна і хутрова сировина, яка підлягає індивідуальному биркуванню, забиркована; яйця розсортовані і вкладені в стандартні ящики тощо.

15.2. Спресована (упакована) вовна інвентаризується зважуванням пачок і порівнянням даних з маркуванням на пачках. В опис записується з зазначенням виду, сезону стрижки, кольору, класу, дефекту, процента виходу волокна, ваги. Якість вовни перевіряється вибірково.

15.3. Неупакована вовна перевіряється за фактичним станом, записується в опис із зазначенням вищенаведених показників.

15.4. Шкіряна сировина перевіряється підрахунком, зважуванням і обміром кожної шкури і порівнюється з бирками, прикріпленими до них. В описі вказується: назва сировини, вид консервування, ґатунок, кількість, вага або дециметраж.

15.5. У разі, коли шкури виявляться без бирок, вони визначаються за видом сировини, консервуванням, ґатунком, вагою або дециметражем, виходячи з фактичного стану на момент інвентаризації. При цьому до кожної шкури прикріпляється бирка з зазначенням цих даних.

15.6. Для одержання підсумкових даних по інвентаризації шкіряної сировини складаються накопичувальні листки відповідно до виду і якості цієї сировини за такою формою:

15.7. У накопичувальний листок записується окремо вага кожної шкури (дециметраж овчини). Тому кількість записів у накопичувальному листку повинна відповідати кількості шкур (овчини). За іншими видами сировини при необхідності також можуть складатися відповідні накопичувальні листки.

15.8. Хутросировина інвентаризується за фактичним станом на момент перевірки з зазначенням в описі: назви сировини, кряжу, розміру, ґатунку, дефектності і кількості.

15.9. По биркованій хутросировині фактично дані порівнюються з даними, вказаними на бирках.

15.10. Сировина, підготовлена до відвантаження, але не оформлена відповідними документами, де б вона не знаходилася, підлягає інвентаризації і перевірці з супровідними документами. Якість упакованої сировини перевіряється вибірково.

15.11. При записі цієї сировини в опис інвентаризаційна комісія перевіряє, чи не списані по звіту матеріально відповідальної особи у видаток цінності, підготовлені до відправлення (відвантаження).

15.12. Допускаються, як виняток, контрольні перевірки наявності деякої сільгосппродукції (наприклад, картопля, овочі), визначення ваги за об’ємом. В цих випадках наслідки контрольних перевірок у бухгалтерському обліку не відображаються.

15.13. У разі, коли при визначенні ваги сільгосппродукції і сировини за обсягом будуть встановлені значні відхилення від облікових даних (+, – 10 %), необхідно провести інвентаризацію цих товарів зважуванням.

15.14. Акти обмірів і розрахунків з визначення ваги згідно з об’ємом додаються до інвентаризаційних описів, в яких робляться відповідні відмітки.

15.15. Контрольна перевірка картоплі, закладеної на зберігання в овочесховищі, проводиться за обміром в такому порядку: обміром визначають об’єм одного з засіків овочесховища, заповненого картоплею, і фактичну вагу цієї картоплі зважуванням; встановлюють об’єм усіх інших засіків цього овочесховища, заповнених картоплею, і множать на вагу одного кубічного метра картоплі, одержаного вищенаведеним методом.

15.16. Інвентаризація солі проводиться переважуванням наявного залишку солі.

15.17. На складах і базах, які мають значні запаси солі, коли переважування її ускладнено, допускається контрольна перевірка її за обміром.

16. Інвентаризація торговельних місць на ринку

16.1. До початку проведення інвентаризації торговельних місць на ринку голові інвентаризаційної комісії видається інформація про облікову наявність торговельних місць на дату проведення інвентаризації (додаток 33). При наявності у ринку філії чи окремого торговельного майданчика інформація видається на кожну філію чи майданчик окремо; генеральний план (схема) ринку, погоджений з відповідними територіальними органами (архітектури, ветслужби, ДАІ, пожежної безпеки) та затверджений власником ринку або уповноваженим ним органом; графічно виготовлені, на основі генерального плану (схеми) ринку і затверджені директором ринку, плани-схеми розміщення торговельних місць у капітальних будівлях, спорудах та критих павільйонах, на майданчиках для торгівлі з автомобілів, причепів, візків, тимчасових тентових наметів тощо.

16.2. Всі торговельні місця на ринку обов’язково мають бути пронумеровані масляною фарбою. При відсутності нумерації на окремих місцях дирекція ринку разом з інвентаризаційною комісією проводить їх нумерацію згідно з вимогами до розміру торговельного місця, встановленого рішенням місцевої ради.

16.3. Інвентаризація торговельних місць проводиться суцільно по зонах торгівлі (м’ясопродукти, молокопродукти, сільськогосподарська продукція, овочі та фрукти, продтовари, непродтовари, квіти, свійські тварини і худоба). При цьому до інвентаризаційного опису вносяться такі дані: розмір земельної ділянки, відведеної для торгівлі відповідною групою товарів; кількість торговельних місць за видами їх розміщення (торговельні місця з прилавків, у палатках, кіосках та контейнерах, павільйонах (магазинах), малих архітектурних формах, об’єктах ресторанного господарства, з автотранспорту).

16.4. При інвентаризації торговельних місць у критих павільйонах та інших стаціонарних спорудах до інвентаризаційного опису вносяться: інвентарний номер; спеціалізація; загальна площа, у тому числі відведена під торгівлю; загальна облікова кількість торговельних місць відповідно до існуючого плану-схеми та фактична їх наявність; розміри торговельних місць (додаток 34).

16.5. При виявленні під час інвентаризації тимчасових, приставних, пересувних торговельних місць або інших видів місць, які не передбачені в діючому плані-схемі (металеві столи, прилавки, холодильні камери і вітрини, лотки для продажу морозива, насіння, кави тощо), дані вписуються в окремий інвентаризаційний опис з детальною інформацією про їх власника, місце розташування, нумерацію, розмір, оснащення,, спеціалізацію (додаток 35).

16.6. Директор ринку подає на ім’я власника ринку письмове пояснення причин наявності необлікованих торговельних місць. Нововиявлені (тимчасові і постійні) місця наказом директора ринку негайно вносяться до існуючого плану-схеми розміщення торговельних місць та у подальшому обліковуються згідно з їх спеціалізацією, розміром та місцем розташування відповідно до вимог Правил торгівлі на ринках.

16.7. Інвентаризаційний опис орендованих торговельних місць складається окремо. Окрім загальновизначених даних, до опису вносяться додаткові дані: повна інформація про орендаря (номер свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, вид діяльності, на який термін укладений договір оренди, вартість 1 кв. м торговельної площі, переданої в оренду) (додаток 36).

16.8. Інвентаризаційна комісія перевіряє наявність акта приймання-передачі орендованого майна (торговельних місць) та умови страхування майна і заборгованість по орендній платі на дату проведення інвентаризації. При інвентаризації зазначені місця перемірюються членами інвентаризаційної комісії, визначені фактичні їх розміри порівнюються з розмірами, вказаними в договорах оренди. При виявленні розбіжностей фактичних розмірів торговельних місць з розмірами, зазначеними у договорах оренди, комісією, в присутності адміністрації ринку, складається акт розбіжностей, а директор ринку подає на ім’я власника ринку письмове пояснення причин розбіжностей.

16.9. При інвентаризації незавершеного будівництва торговельних місць до інвентаризаційного опису вносяться дані: назва незавершеного будівництва (коротка характеристика), розмір земельної ділянки або площа приміщення, на якій ведуться будівельні роботи, назва технічної документації про проведення будівельних робіт, відсоток виконаних робіт, кошторисна і фактична вартість виконаних робіт згідно з актами виконаних робіт. Зазначається кількість торговельних місць та обсяг коштів, затрачених на будівництво (додаток 37). До інвентаризаційного опису додаються копії дозволу власника ринку на проведення будівництва (реконструкції) та договору, на підставі якого ведеться будівництво (реконструкція).

17. Оформлення результатів інвентаризації

17.1. Поряд із інвентаризацією залишків товарно-матеріальних цінностей в натурі в бухгалтерії проводиться вивірення всіх рахунків, на яких обліковуються ці цінності, і співставлення даних інвентаризації з даними обліку.

17.2. Зокрема перевіряються:

а) по товарах, сировині і матеріалах – чи все надходження перераховано з рахунків товарів, сировини і матеріалів на рахунки, що враховують рух товарно-матеріальних цінностей;

б) по грошових коштах – чи всі списані по звітах матеріально відповідальних осіб суми зданої виручки оприбутковані в касі, зараховані на рахунок в банку тощо;

в) чи вивірені всі розрахунки з покупцями, постачальниками, дебіторами і кредиторами і чи є тотожність по розрахунках;

г) по рахунках виробництва – чи списані всі затрати на випущену продукцію;

ґ) по основних засобах – чи відображені всі об’єкти, прийняті в експлуатацію, чи списані всі витрати на реконструкцію, модернізацію та технічне переоснащення на рахунки, на яких ведеться облік основних засобів, чи зроблені відповідні відмітки в реєстрах аналітичного обліку основних засобів по проведених ремонтах з початку експлуатації до запису об’єктів в книгу ф. К-26, повноту та своєчасність нарахування амортизації і ін.

17.3. Всі матеріали, що надходять від інвентаризаційних комісій, перевіряються і обробляються.

17.4. Працівники, що здійснюють контроль за цінами, або інші працівники, на яких ці обов’язки покладені керівником підприємства, перевіряють ціни, указані інвентаризаційною комісією в інвентаризаційних описах, і роблять про це відмітку в описах.

17.5. Бухгалтер перевіряє правильність таксування і підрахунків підсумків в описах фактичних залишків цінностей.

17.6. Виявлені перевірками помилки в цінах, таксуванні і підрахунках виправляються і завіряються підписами осіб, які перевіряють описи, голови інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальних осіб.

17.7. До виведення результатів інвентаризації бухгалтерія обробляє і робить записи в облікові регістри, всі звіти та документи на надходження і видаток цінностей у матеріально відповідальних осіб (завідуючих об’єктами роздрібної торгівлі, складами, заготпунктами тощо), а також звіряє дані бухгалтерського обліку з обліковими даними матеріально відповідальних осіб.

17.8. Для виведення результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей бухгалтер підприємства складає порівняльні відомості.

17.9. Основні результати інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у об’єктах роздрібної торгівлі (магазинах, ларках, палатках, кіосках, буфетах тощо) оформляють порівняльною відомістю за формою № інв-21 (додаток 38).

17.10. В доповнення до неї складається порівняльна відомість (додаток 39) по тарі (за кількістю і в сумі).

17.11. За результатами інвентаризації цінностей в оптових складах, холодильниках, коморах підприємств ресторанного господарства і складах заготівельних та промислових підприємств, де ведеться облік товарно-матеріальних цінностей за кількістю і в сумі, складається порівняльна відомість фактичної наявності товарів, сільгосппродуктів, сировини, матеріалів і тари у порівнянні з обліковими даними (форма № інв-20, додаток 39).

17.12. Порівняльна відомість складається по товарах, продуктах, сировині, матеріалах і тарі, по яких встановлені відхилення від облікових даних.

17.13. Цінності, по яких розходжень не встановлено, у порівняльну відомість включаються загальним підсумком.

17.14. Для виведення результатів інвентаризації незакінчених капітальних ремонтів основних засобів, витрат майбутніх періодів, грошових коштів, цінностей і бланків документів суворої звітності відповідно застосовуються форми NN інв-10, інв-11, інв-15 та інв-16.

17.15. Для виведення результатів інвентаризації основних засобів, записаних в інвентаризаційний опис (форма № інв-1), в якому наведені фактичні і облікові дані основних засобів, складається порівняльна відомість за формою № інв-18 (додаток 40).

17.16. Порівняльна відомість за формою № інв-19 (додаток 41) застосовується для виведення результатів інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших матеріальних цінностей.

17.17. Для виведення результатів інвентаризації торговельних місць, облаштованих на ринках, складається порівняльна відомість за формою (додаток 42).

17.18. У порівняльних відомостях по виведенню результатів інвентаризації товарів на оптових складах, сільгосппродуктів, сировини, матеріалів, готових виробів, основних засобів, малоцінного інвентарю та інших цінностей, облік яких ведеться за кількістю і в сумі, дані приводяться по окремих предметах або найменуваннях відповідних цінностей так само і з такою ж оцінкою, за якою ведеться аналітичний облік.

17.19. У порівняльних відомостях за результатами інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, малоцінного інвентарю і спецодягу показується первинна їх вартість без вирахування суми зносу.

17.20. У випадках, коли при звірянні фактичних залишків з обліковими виявиться нестача, до виведення остаточного результату з дозволу керівника підприємства списується нестача на витрати у межах установлених норм природного убутку, але не більше суми виявленої нестачі.

17.21. На базах, складах, об’єктах роздрібної торгівлі типу маркет, де ведеться кількісно-сумовий облік товарів, і в коморах норми природного убутку застосовуються тільки на товари, по яких виявлена нестача. Природний убуток списується в межах норм, але не більше нестачі кожного найменування товару, що залишилися після заліку пересортиць.

17.22. Забороняється списувати матеріальні цінності в межах норм природного убутку до встановлення факту нестачі.

17.23. При регулюванні виявлених розходжень між фактичними залишками і даними бухгалтерського обліку при інвентаризації товарів в оптових підприємствах районних і обласних споживспілок, Кримспожиспілки та Укоопспілки, можливий, як виняток, залік надлишків і нестач в результаті пересортування, що сталася в одній і тій же групі товарів, якщо товари, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).

17.24. Остаточний результат інвентаризації бухгалтерія підприємства встановлює в такі терміни після закінчення інвентаризації:

а) по дрібному роздробу (ларках, кіосках, палатках) – в той же день;

б) по магазинах – не пізніше двох днів;

в) по продовольчих складах і базах – не пізніше трьох днів;

г) по промтоварних складах і базах – не пізніше п’яти днів;

ґ) по закладах ресторанного господарства (буфетах, кухнях, коморах при столових) – не пізніше наступного дня;

д) по складах і базах заготівельних підприємств – не пізніше п’яти днів;

е) по інших об’єктах інвентаризації – від одного до трьох днів, залежно від обсягу роботи.

Примітка. Попередні результати інвентаризації по об’єктах роздрібної торгівлі і ресторанного господарства встановлюються інвентаризаційною комісією на місці після закінчення інвентаризації і до відкриття об’єкта, а про її результати інформується керівник підприємства.

17.25. Порівняльні відомості підписує головний бухгалтер і бухгалтер, якщо відає обліком цінностей, матеріально відповідальна особа та голова інвентаризаційної комісії.

17.26. Всі виявлені розходження з’ясовуються, про виявлені надлишки або нестачі матеріально відповідальні особи дають письмові пояснення.

17.27. Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність складання порівняльних відомостей і свої висновки та пропозиції записує у протоколі.

17.28. Матеріали інвентаризації інвентаризаційна комісія негайно після закінчення інвентаризації подає керівнику підприємства.

18. Порядок розгляду і затвердження результатів інвентаризації

18.1. Всі матеріали інвентаризації цінностей (результати інвентаризації, виведені бухгалтерією, протокол інвентаризаційної комісії, висновки торговельних відділів та інших служб) з письмовими поясненнями матеріально відповідальних осіб розглядаються керівником підприємства.

18.2. При виявленні нестач цінностей у рішенні керівника підприємства обов’язково зазначається: нестача дрібна, яка підлягає відшкодуванню з винних осіб, або нестача, крім дрібної, з притягненням винних до відповідальності згідно з чинним законодавством.

18.3. Керівник підприємства вживає невідкладні заходи для стягнення нестач і відшкодування матеріального збитку.

18.4. На осіб, винних у допущенні пересортиць, накладаються дисциплінарні стягнення, а при встановленні випадків зловмисного внесення плутанини в первинні документи і облік (з метою заплутування сортового обліку товарів), винні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

18.5. Цінності, що виявилися в надлишках, підлягають оприбуткуванню,

18.6. Керівник підприємства вживає конкретні заходи для запобігання причин і умов, що спричиняють нестачі і надлишки цінностей.

18.7. Нестачі цінностей понад норми природного убутку, а також псування товарів і матеріалів у разі, коли конкретні винуватці нестач і псування цінностей, незважаючи на всі вжиті заходи, не встановлені, можуть бути списані на збитки підприємства лише після ретельної перевірки всіх обставин і вжиття необхідних заходів для недопущення збитку надалі у порядку, встановленому Положенням про порядок списання з балансу невідшкодованого збитку від нестач, псування цінностей, інших безнадійних боргів в організаціях, підприємствах і установах споживчої кооперації України (затверджено постановою шостих зборів Ради Укоопспілки сімнадцятого скликання).

18.8. Результати інвентаризації відображаються в обліку в тому місяці, в якому була проведена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.

19. Прикінцеві положення

19.1. Зміни і доповнення до Положення вносяться Правлінням Укоопспілки з наступним затвердженням Радою Укоопспілки.

19.2. Це Положення розповсюджується на споживчі товариства, споживспілки, їх підприємства (об’єднання), інші суб’єкти господарювання Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).

19.3. У разі внесення законодавцем змін чи доповнень до законів, інших нормативно-правових актів або прийняття нових, які регулюють правовідносини, що стосуються інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, інших статей балансу підприємства відповідні пункти цього Положення діють у частині, що не суперечить законам, іншим нормативно-правовим актам України.