МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 16.06.2023 р. № 1285
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 липня 2023 р. за № 1236/40292
Про стандартизований страховий продукт для страхування майбутнього врожаю зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування
Відповідно до абзацу дев’ятого частини другої статті 26 Закону України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою” та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
1) Істотні умови договору страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування;
2) Умови страхування майбутнього врожаю зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування;
3) форму Заяви на страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування;
4) форму Переліку ділянок посівів зернової сільськогосподарської культури;
5) форму Акта огляду посівів зернової сільськогосподарської культури;
6) Інструкцію по заповненню Акта огляду посівів зернової сільськогосподарської культури;
7) форму Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом;
8) Інструкцію по заповненню Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом;
9) форму Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури методом контрольного обмолоту;
10) Інструкцію по заповненню Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури методом контрольного обмолоту;
11) форму Страхового акта при страхуванні майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування;
2. Фінансово-економічному департаменту забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України Віктора Канцурака.
Міністр аграрної політики
та продовольства України
Микола СОЛЬСЬКИЙ
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної
регуляторної служби України
Олексій КУЧЕР
Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій
Сергій КРУК
Міністр захисту довкілля
та природних ресурсів України
Руслан СТРІЛЕЦЬ
Голова Національного
банку України
Андрій ПИШНИЙ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
16 червня 2023 року № 1285
Істотні умови договору страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування
1. Загальні відомості Договору страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування (далі – Договір):
1) дата та місце укладання Договору;
2) для страховика:
найменування, місцезнаходження та код згідно з ЄДРПОУ;
серія та номер ліцензії (за наявності) на здійснення страхування сільськогосподарської продукції;
посада, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи на підписання Договору, реквізити документа, що уповноважує особу на підписання Договору;
3) для страхувальника:
найменування, місцезнаходження/прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), місце проживання, дата народження;
код згідно з ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – реєстраційний номер) / серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) (далі – серія та номер паспорта);
посада, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи на підписання Договору, реквізити документа, що уповноважує особу на підписання Договору;
4) для вигодонабувача (призначається страхувальником):
найменування, місцезнаходження/прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), місце проживання, дата народження;
код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер або серія та номер паспорта.
2. Предмет Договору та умови страхування:
назва зернової сільськогосподарської культури;
загальна площа посівів зернової сільськогосподарської культури, майбутній врожай якої передається на страхування;
кадастровий номер або координати меж територій глобальної системи позиціонування (GPS-супутникової системи навігації) ділянки;
середня врожайність;
ціна одиниці врожаю;
розмір франшизи;
загальна страхова сума за Договором;
страховий тариф;
страховий платіж;
дата складання Акта огляду посівів зернової сільськогосподарської культури (здійснюється з 10 березня (за умови відновлення весняної вегетації озимих зернових сільськогосподарських культур / наявності сходів ярих зернових сільськогосподарських культур) по 30 травня наступного року (за умови відсутності снігового покрову) включно);
строк сплати страхового платежу.
3. Перелік страхових випадків та страхові ризики на випадок яких здійснюється страхування, визначаються відповідно до Умов страхування майбутнього врожаю зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування (далі – Умови страхування), Закону України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою”.
4. Умови здійснення виплати страхового відшкодування:
показники, які вказують на загибель урожаю зернової сільськогосподарської культури (відповідно до Умов страхування);
виключення зі страхових випадків та обмеження страхування;
формула розрахунку розміру збитку та страхового відшкодування;
випадки, коли збитки не підлягають страховому відшкодуванню (відповідно до Умов страхування);
дії страхувальника у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком;
умови здійснення виплати страхового відшкодування при загибелі (недоборі, недоотриманні) врожаю зернової сільськогосподарської культури;
строки виплати страхового відшкодування;
підстави, які надають право страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування (відповідно до Умов страхування);
строки прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.
5. Права та обов’язки сторін:
права страховика та страхувальника (відповідно до Умов страхування);
обов’язки страховика та страхувальника (відповідно до Умов страхування).
6. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору.
7. Інші умови Договору:
підстави для укладання Договору;
умови подання повідомлень за Договором;
порядок зміни умов і припинення дії Договору;
строк дії Договору.
8. Невід’ємні частини Договору:
Заява на страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування;
Перелік ділянок посівів зернової сільськогосподарської культури;
Акт огляду посівів зернової сільськогосподарської культури.
9. Реквізити та підписи сторін Договору.
Директор Фінансово-економічного
департаменту Мінагрополітики
Баграт АХІДЖАНОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
16 червня 2023 року № 1285
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 липня 2023 р. за № 1237/40293
Умови
страхування майбутнього врожаю зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування
I. Загальні положення
1. Ці Умови визначають особливості страхування сільськогосподарської продукції, а саме майбутнього врожаю зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків (далі – страхових ризиків) на весняно-літній період вирощування.
2. У цих Умовах терміни вживаються у таких значеннях:
біологічна врожайність – урожайність усієї продукції, створеної шляхом фотосинтезу за один вегетаційний сезон у перерахунку на один гектар площі посіву зернової сільськогосподарської культури, що визначається в момент досягнення біологічного дозрівання;
виплата страхового відшкодування (страхове відшкодування) – грошова сума, яка виплачується страховиком у разі загибелі (недобору або неотримання) врожаю зернової сільськогосподарської культури унаслідок дії страхових ризиків відповідно до договору страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування;
договір страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування (далі – Договір) – договір страхування сільськогосподарської продукції, а саме майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури, що передбачає виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу), визначеному таким договором, у разі настання страхового випадку;
застрахований майбутній врожай зернової сільськогосподарської культури (далі – застрахований врожай) – врожай зернової сільськогосподарської культури (озимі: пшениця, жито, ячмінь та ярі: пшениця, жито, ячмінь, овес, тритикале), яка висівається восени попереднього року (озима культура) або навесні поточного року (яра культура) з метою виробництва зерна та врожай якої збирається в поточному році, щодо страхування якого укладений Договір;
зернова сільськогосподарська культура – зернова сільськогосподарська культура (озимі: пшениця, жито, ячмінь та ярі: пшениця, жито, ячмінь, овес, тритикале), майбутній врожай якої страхується з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування;
метод контрольного обмолоту (механізованого збирання) – збирання застрахованого врожаю зернозбиральною технікою з одиниці площі посіву з наступним зважуванням та перерахунком на стандартні показники за засміченістю і вологістю для відповідної зернової сільськогосподарської культури;
середня врожайність – показник врожайності зернової сільськогосподарської культури, що розраховується за даними про фактичний збір вирощеної продукції з одного гектара у центнерах за останні п’ять років, що надаються страхувальником при укладанні Договору. У разі якщо страхувальник здійснює свою діяльність менше п’яти років, середня врожайність для розрахунку вартості врожаю визначається відповідно до середніх даних по району (об’єднаній територіальній громаді), в якому розташовані посіви зернової сільськогосподарської культури, що підлягає страхуванню;
ціна одиниці врожаю – узгоджена страховиком та страхувальником вартість одиниці врожаю, у межах його майбутньої вартості, але не більше реалізаційної вартості врожаю зернової сільськогосподарської культури в господарстві за третій квартал року, що передує року укладання Договору, заявленої страхувальником. Якщо страхувальником не здійснювалася реалізація врожаю зернової сільськогосподарської культури за вищезазначений період, то така вартість визначається в розмірі не більше реалізаційної вартості зернової сільськогосподарської культури в районі (об’єднаній територіальній громаді), яка склалася в третьому кварталі року, що передує року укладання Договору.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою” та інших нормативно-правових актах у сфері страхування.
3. У цих Умовах страхові ризики вживаються у таких значеннях:
1) аномально волога погода – часті дощі і підвищена вологість повітря у період достигання і збирання зернових культур, що призводить до полягання посівів, “стікання” і проростання зерна, затримки збиральних робіт, якщо кількість опадів 150 – 200 відсотків декадної норми, середньодобова відносна вологість 80 відсотків впродовж 10 діб;
2) весняне водопілля і паводки – підйом рівнів води у річках, який супроводжується підтопленням (або затопленням) сільськогосподарських угідь;
3) вторинні хвороби рослин – масовий розвиток захворювань рослин, викликаних напівпаразитичними збудниками, що є наслідком первинного механічного ушкодження рослин градом, бурею, зливою, низькою температурою, стоячою водою або іншими явищами;
4) град (градобій) – опади, що випадають у теплий період року у вигляді часточок льоду різних розмірів. Градобій – пошкодження градом 50 відсотків рослин і більше (на одиниці площі) при охопленні 20 відсотків площі ділянки з пошкодженими рослинами (у відсотках від загальної площі), якщо крупний град – діаметр 20 – 39 мм будь-якої тривалості; надзвичайний град – діаметр ≥ 40 мм будь-якої тривалості;
5) дощі – рідкі опади різної тривалості та інтенсивності, якщо сильний дощ – кількість опадів 50 – 79 мм за 12 годин і менше; надзвичайний дощ – кількість опадів ≥ 80 мм за 12 годин і менше; сильні тривалі дощі – кількість опадів 100 – 149 мм тривалістю від 12 до 48 годин; надзвичайні тривалі дощі – кількість опадів ≥ 150 мм тривалістю від 12 до 48 годин;
6) заморозок – зниження мінімальної температури повітря або поверхні ґрунту (травостою) до 0,0° C і нижче у вегетаційний період (період зі стійкою середньодобовою температурою повітря плюс 5° C і вище), якщо інтенсивність заморозку, що викликає пошкодження та загибель весною – мінус 7 – 10° C (колосіння);
7) засуха (посуха) ґрунтова – низькі запаси продуктивної вологи у ґрунті впродовж тривалого часу, якщо впродовж 20 днів запаси вологи орного шару ґрунту 10 мм і менше у період сівби озимини, у метровому шарі ґрунту запаси вологи менше 30 відсотків найменшої польової вологоємності в інші періоди вегетації:
колосіння – молочна стиглість (період формування зерна), якщо запаси вологи менше 25 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) – незадовільні, погіршення стану посівів; зерно щупле, зниження урожаю на 30 – 50 відсотків; менше 30 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) при дефіциті вологості повітря 30 мб – “захват” та “запал” зерна;
колосіння-цвітіння – запаси вологи менше 60 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) – спричиняють зниження кількості зерен у колосі;
молочна – воскова стиглість зерна – запаси вологи менше 25 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) – незадовільні (засуха, підвищена щуплість, неповне наливання зерна);
нижній вузол соломини – колосіння (найбільша потреба у волозі), якщо запаси вологи 51 – 80 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) – недостатні; менше; 60 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) – обумовлюють недорозвиненість та безплідність колосків; менше 50 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) – незадовільні (засуха);
початок весни (відновлення вегетації) – запаси вологи 61 – 90 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) – незадовільні; менше 60 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) – дуже погані;
сівба – сходи – запаси вологи 5 – 10 мм (у шарі ґрунту 0 – 20 см) – незадовільні (проростання затримується, сходи зріджені); менше 5 мм (у шарі ґрунту 0 – 20 см) – насіння не проростає, сходи не утворюються;
сходи – кущіння – запаси вологи менше 10 мм (у шарі ґрунту 0 – 20 см) – незадовільні (погіршення стану посівів);
8) засуха (посуха) повітряна – тривала відсутність ефективних опадів у поєднанні з високою температурою та низькою відносною вологістю повітря, якщо впродовж не менше 30 днів кількість опадів не більше 5 мм; максимальна температура повітря вище 25° C, відносна вологість повітря вдень 30 відсотків і менше впродовж 10 днів і більше;
9) злива – опади, що відрізняються раптовістю початку і кінця випадання та різким наростанням інтенсивності; випадають з купчасто-дощових хмар, можуть супроводжуватися грозою, шквалом, градом, якщо сильна злива – кількість опадів 30 – 49 мм тривалістю 1 година і менше; надзвичайна злива – кількість опадів ≥ 50 мм тривалістю 1 година і менше;
10) комплекс посушливих явищ – поєднання високих температур повітря та ґрунту, засухи та суховіїв, що призводить до підсилення сумарного несприятливого впливу на сільськогосподарські культури. Можливі варіанти поєднання: ґрунтова й атмосферна посуха; ґрунтова посуха та суховій; атмосферна посуха та суховій;
11) осередок масового розмноження шкідливого організму – певна територія агроландшафту, на якій відбувається масове розмноження шкідника, інтенсивний розвиток хвороби рослин, засмічення бур’яном;
12) перезволоження ґрунту – надмірне зволоження ґрунту впродовж тривалого часу у вегетаційний період, яке порушує процеси росту і розвитку рослин, ускладнює збиральні роботи. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту перевищують величину найменшої польової вологоємності впродовж 20 діб підряд і більше:
колосіння – молочна воскова стиглість зерна, якщо запаси вологи більше 125 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) – надмірні, спричиняють полягання та розвиток хвороб, у першу чергу на загущених посівах;
нижній вузол соломини – колосіння (найбільша потреба у волозі), якщо запаси вологи більше 200 мм (у шарі ґрунту 0 – 100 см) при підвищеній вологості повітря обумовлюють розвиток хвороб та полягання посівів;
13) пилова буря – руйнування верхнього шару ґрунту та перенесення великої кількості пилу (піску) сильним тривалим вітром (засипання, видування сходів рослин);
14) протиправні дії третіх осіб – умисне пошкодження та/або знищення посівів зернової сільськогосподарської культури, що призвело до загибелі (недобору або недоотримання) врожаю зернової сільськогосподарської культури;
15) сильний вітер (у тому числі ураганний вітер, шквал, смерч):
сильний вітер – сукупність горизонтальних рухів повітря відносно земної поверхні, швидкість якого викликає порушення фізіологічних процесів у рослинах або їх механічні пошкодження з максимальною швидкістю 25 – 34 м/с будь-якої тривалості. У тому числі шквал – короткочасне різке збільшення швидкості вітру, що супроводжується зміною його напряму, якщо сильний шквал – максимальна швидкість 25 – 34 м/с будь-якої тривалості; надзвичайний шквал – максимальна швидкість ≥ 35 м/с будь-якої тривалості;
смерч – сильний дрібномасштабний вихор під хмарами, має майже вертикальну, часто зігнуту вісь, невеликий поперечний перетин та низький тиск у центральній частині. Призводить до катастрофічних руйнувань, завдає шкоди сільськогосподарським посівам. Швидкість вітру може досягати 50 м/с і більше, будь-якої тривалості;
ураганний вітер – сукупність горизонтальних рухів повітря відносно земної поверхні, швидкість якого викликає порушення фізіологічних процесів у рослинах або їх механічні пошкодження з максимальною швидкістю 35 м/с будь-якої тривалості;
16) спалах масового розмноження шкідника рослин – значне багаторазове збільшення чисельності особин шкідника, що відбувається циклічно або без видимих закономірностей;
17) спека – підвищення максимальної температури повітря до встановленого небезпечного значення і вище, у тому числі: сильна спека – температура повітря 35 – 39° C; надзвичайна спека температура повітря 40° C і вище:
колосіння – молочна стиглість (період формування зерна) – температура повітря вдень 33° C, відносна вологість нижче 30 відсотків та недостача вологи у ґрунті – передчасне засихання зерна;
колосіння-цвітіння – високі температури повітря (33° C і вище) при низькій вологості (нижче 30 відсотків), сильні вітри викликають засихання колосу та перешкоджають заплідненню, що призводить до череззерниці;
цвітіння – вище 33° C – припинення цвітіння та формування зерна;
18) суховій – вітер у поєднанні з високою температурою і низькою вологістю повітря, якщо впродовж трьох діб і більше вітер зі швидкістю 5 м/с і більше при максимальній температурі повітря 25° C і вище, відносній вологості повітря 30 відсотків і нижче хоча б у один зі строків спостережень, викликає “захват” та “запал” зерна.
Терміни “епіфітотія” та “пожежа” вживаються у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України.
II. Предмет Договору. Підстави його укладання
1. Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, пов’язані із володінням, користуванням та розпорядженням сільськогосподарською продукцією, а саме врожаєм зернової сільськогосподарської культури.
2. Договір укладається відповідно до Закону України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою” та іншими нормативно-правовими актами у сфері страхування, а також:
Заяви на страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування (далі – заява на страхування), форма якої затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України;
Істотних умов Договору, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України;
цих Умов.
3. Обов’язковою умовою Договору є підписання страховиком та страхувальником Акта огляду посівів зернової сільськогосподарської культури (далі – Акт огляду), форма якого затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.
4. Страхувальник при укладенні Договору має право призначити фізичну або юридичну особу (осіб) для одержання страхового відшкодування (вигодонабувача/ів).
III. Страхові випадки, страхові ризики. Виключення зі страхових випадків та обмеження страхування
1. Страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою здійснюється на випадок загибелі (недобору, недоотримання) врожаю внаслідок настання страхових ризиків (окремих або їх комбінації) у весняно-літній період, а саме:
1) аномально волога погода, весняне водопілля і паводки, дощі, злива, перезволоження ґрунту;
2) сильний вітер (у тому числі ураганний вітер, шквал, смерч), град (градобій), пилова буря, суховій;
3) заморозок;
4) засуха (посуха) ґрунтова, засуха (посуха) повітряна, комплекс посушливих явищ, спека, удар блискавки та пожежі, спричинені блискавкою;
5) епіфітотія, осередок масового розмноження шкідливого організму, спалах масового розмноження шкідника рослин, вторинні хвороби рослин;
6) протиправні дії третіх осіб.
2. Страховим випадком при страхуванні майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури є настання страхових ризиків (одного або кількох), визначених пунктом 1 цього розділу, що призвело до загибелі (недобору, недоотримання) врожаю зернової сільськогосподарської культури.
3. Факт настання страхового випадку при загибелі (недоборі, недоотриманні) врожаю, визначається уповноваженою особою страховика шляхом застосування методу контрольного обмолоту або біологічного методу.
4. Страхувальник зобов’язаний надати підтвердні документи для підтвердження факту настання страхового випадку: стосовно епіфітотії від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, відповідно до Закону України “Про захист рослин”, стосовно протиправних дій третіх осіб від відповідних органів державної влади, що можуть надати такі документи відповідно до законодавства України.
5. Розрахунок збитку проводиться страховиком на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування відповідно до умов Договору і зазначається страховиком у страховому акті. У разі розбіжностей при визначенні причин і розміру збитку страхувальник і страховик мають право провести незалежну експертизу. Така експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.
6. Не вважається страховим випадком загибель (недобір, недоотримання) врожаю зернової сільськогосподарської культури, якщо вона настала у разі подій, не передбачених Договором:
захворювань рослин, якщо їх поширення не визнане епіфітотією;
вторинних хвороб рослин, якщо вони не спричинені страховими ризиками, зазначеними у підпунктах 1 – 5 пункту 1 цього розділу;
впливу ядерної енергії та іонізуючого випромінювання в будь-якій формі;
техногенних аварій, будь-якого забруднення або зараження навколишнього природного середовища;
військових дій, маневрів або здійснення інших військових заходів, дії знарядь війни;
громадянської війни, терористичного акту, народного хвилювання або страйку;
вилучення або знищення застрахованого майна за розпорядженням органів державної або самопроголошеної влади;
порушення страхувальником встановлених правил зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин і предметів або інших правил експлуатації, визначених для інших категорій майна;
страхувальник або особа, яка знаходиться з ним у трудових відносинах або залучена на договірних умовах, вчинила навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку, або не вжила заходів щодо запобігання страховому випадку і зменшенню розміру збитку.
7. При настанні страхового випадку страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу) в строк, передбачений Договором.
IV. Страхова сума, франшиза
1. Загальна страхова сума застрахованого врожаю розраховується за формулою:
| ССзаг = S х Вст х Ц, | (1) |
де ССзаг – загальна страхова сума за Договором (грн);
S – площа посівів зернової сільськогосподарської культури, яка приймається на страхування (га);
Вст – середня врожайність зернової сільськогосподарської культури (ц/га);
Ц – ціна одиниці врожаю зернової сільськогосподарської культури (грн/ц).
2. При виплаті страхового відшкодування у разі загибелі (недобору, недоотримання) застрахованого врожаю франшиза застосовується на рівні 20 відсотків від загальної страхової суми.
V. Страховий тариф. Страховий платіж та строки його сплати
1. Страховий тариф за окремим Договором є однаковим для всіх ділянок із посівами зернової сільськогосподарської культури в межах однієї області або Автономної Республіки Крим (далі – регіон).
2. Страховий тариф для страхування майбутнього врожаю зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків встановлюється відповідно до частини другої статті 10 Закону України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою”.
3. Страховий платіж визначається шляхом множення загальної страхової суми за Договором на страховий тариф.
4. Строк сплати страхового платежу зазначається у Договорі. Сплата страхового платежу здійснюється одноразово.
5. Усі розрахунки за Договором, укладеним відповідно до цих Умов, здійснюються у грошовій одиниці України.
VI. Строк та місце дії Договору
1. Договір, укладений відповідно до цих Умов, набирає чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за датою надходження на банківський рахунок страховика страхового платежу, сплаченого страхувальником, у розмірі, визначеному в Договорі, та діє до завершення збирання врожаю зернової сільськогосподарської культури, але не пізніше 24 години 00 хвилин (за київським часом) 10 вересня поточного року укладання Договору.
2. Страховий захист діє протягом усього строку дії Договору.
3. Договір діє виключно в межах території, на якій розташовані посіви зернової сільськогосподарської культури, вказаній в заяві на страхування.
4. За наявності у страхувальника посівів зернової сільськогосподарської культури в декількох регіонах сторони укладають окремі Договори для посівів у кожному регіоні.
VII. Права та обов’язки сторін Договору до укладання Договору та під час його дії
1. До укладення Договору сторони зобов’язані провести огляд посівів зернової сільськогосподарської культури, щодо майбутнього врожаю якої укладається Договір, зі складанням Акта огляду, в якому зазначається інформація про стан посівів та рішення страховика щодо прийняття на страхування майбутнього врожаю. У разі укладення Договору Акт огляду долучається до нього.
Для складання Акта огляду сторони мають право між собою визначити уповноважену/уповноважених на огляд посівів особу/осіб.
2. До укладення Договору страхувальник має право:
1) одержати від страховика інформацію, передбачену статтею 12 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”;
2) ознайомитися з цими Умовами та проєктом Договору, підготовленим страховиком до укладання.
3. При укладанні Договору страхувальник зобов’язаний надати страховику інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, та надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику протягом 10 робочих днів з дня виникнення такої зміни страхового ризику, зокрема, про зміну обставин, відомостей, повідомлених страхувальником у заяві на страхування та/або інформації, зазначеної у Договорі (додатках до нього).
4. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страховик зобов’язаний:
1) ознайомити страхувальника з цими Умовами;
2) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законодавством у сфері страхування;
3) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування страхувальнику;
4) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений Договором строк;
5) у випадку відмови у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити страхувальника про причини відмови у передбачений цими Умовами та Договором строк;
6) у разі отримання від страхувальника у період дії Договору повідомлення, передбаченого підпунктом 7 пункту 7 цього розділу, провести спільний зі страхувальником огляд посівів зернової сільськогосподарської культури для фіксування їх стану не пізніше 5 робочих днів після отримання такого повідомлення, про що скласти Акт огляду зернової сільськогосподарської культури у довільній формі, зазначивши в коментарях виконавця огляду інформацію про вплив страхових ризиків та їх наслідки, які сприяли настанню страхового випадку, та стан зернової сільськогосподарської культури;
7) у разі отримання від страхувальника у період дії Договору повідомлення щодо початку збирання врожаю зернової сільськогосподарської культури розпочати роботу з виконання спільно зі страхувальником процедури із врегулювання страхових випадків, а саме: визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом або методом контрольного обмолоту не пізніше 7 робочих днів після отримання такого повідомлення, про що скласти Акт визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом або Акт визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури методом контрольного обмолоту, форми яких затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.
5. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страховик має право:
1) перевіряти надану страхувальником інформацію щодо зернової сільськогосподарської культури, а також отримувати інформацію та проводити огляд її стану під час дії Договору;
2) у разі необхідності залучати уповноважених осіб для участі у проведенні оглядів посівів зернової сільськогосподарської культури під час виконання Договору, а також врегулювання збитків;
3) перевіряти виконання страхувальником вимог цих Умов та Договору;
4) проводити власну перевірку (розслідування) для з’ясування причин настання страхового випадку та розміру збитку;
5) направляти запити до органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування з питань (відповідно до їх компетенції), пов’язаних з перевіркою (розслідуванням) причин настання страхового випадку і визначенням розміру збитку;
6) отримувати від страхувальника інформацію, необхідну для встановлення факту настання страхового випадку та визначення розміру страхового відшкодування;
7) відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених цими Умовами та законодавством у сфері страхування;
8) не приймати на страхування зернові сільськогосподарські культури, врожай яких при культивуванні протягом трьох або більше років у господарстві страхувальника становив менше 50 відсотків середньостатистичного врожаю в районі, на території якого розташована зернова сільськогосподарська культура, та/або за наявності таких ознак:
ураження хворобами та шкідниками, пошкодження внаслідок несприятливих погодних умов, посіви засмічені, в тому числі і карантинними об’єктами (організмами), зазначеними у Переліку регульованих шкідливих організмів, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 716, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2006 року за № 1300/13174 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 липня 2019 року № 397);
посіви зернових сільськогосподарських культур мають огріхи (незасіяні або необроблені частини ділянки), загущені чи зріджені на окремих ділянках;
на посівах зернових сільськогосподарських культур спостерігається пригнічення рослин внаслідок нестачі або надлишку вологи чи поживних елементів (азоту, фосфору, калію);
густота стояння рослин зернових сільськогосподарських культур становить менше ніж: (озимі та ярі) для пшениці – 250 штук, для жита – 250 штук, для ячменю, вівса, тритикале – 220 штук на метр квадратний (або не менше, ніж зазначено у рекомендаціях авторів сортів, власників майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту, володільців патентів та підтримувачів сортів рослин) та/або стан рослин не відповідає фазі розвитку.
6. До укладення Договору страхувальник зобов’язаний в узгоджений зі страховиком термін (протягом строку) провести спільний огляд посівів зернової сільськогосподарської культури, що приймаються на страхування, зі складанням Акта огляду, в якому зазначається інформація про стан посівів.
7. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страхувальник зобов’язаний:
1) своєчасно сплатити страховий платіж у розмірі та в строк передбачений у Договорі;
2) дотримуватись під час дії Договору агротехнічних та технологічних заходів щодо вирощування зернової сільськогосподарської культури, а також вимог законодавства у сфері пожежної безпеки;
3) оперативно усувати виявлені під час перевірок уповноваженою особою страховика недоліки та упущення в агротехніці вирощування зернової сільськогосподарської культури, а також порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки;
4) надавати можливість страховику та/або уповноваженій ним особі проводити огляд стану посівів зернової сільськогосподарської культури у період дії Договору;
5) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення;
6) при укладенні Договору повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо врожаю зернової сільськогосподарської культури;
7) при настанні страхового випадку:
повідомити у письмовій формі страховика не пізніше 72 годин з дня, коли стало відомо про настання події, що має ознаки страхового випадку та має вплив на стан посівів зернової сільськогосподарської культури;
надати страховику на його запит у строки, вказані в такому запиті, необхідну документально підтверджену інформацію про перелік фактично виконаних агротехнічних заходів на дату настання страхового випадку щодо вирощування зернової сільськогосподарської культури;
не перешкоджати страховику та/або уповноваженій особі в огляді місця події та проведенні власної перевірки (розслідуванні), а також надавати їм правдиву інформацію щодо події, яка відбулася;
надати страховику та/або уповноваженій особі всі наявні у страхувальника документи, необхідні для встановлення факту настання страхового випадку та визначення розміру страхового відшкодування;
зберегти до огляду страховиком та/або уповноваженою ним особою пошкоджені / загиблі / втрачені посіви зернової сільськогосподарської культури в тому вигляді, якого вони набули після настання події, що може бути визнана страховим випадком;
у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, та відповідної фіксації даного факту страхувальнику необхідно не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку збирання врожаю зернової сільськогосподарської культури повідомити про це страховика та надати йому можливість проведення огляду посівів зернової сільськогосподарської культури і процедур із врегулювання збитків;
здійснювати інші дії, передбачені законодавством, цими Умовами та Договором.
8. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страхувальник має право:
1) при настанні страхового випадку отримати страхове відшкодування в порядку та в термін (протягом строку), передбачені Договором;
2) у судовому порядку оскаржити рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування;
3) у разі незгоди з результатами експертизи, замовленої та оплаченої страховиком, замовити за свій рахунок проведення повторної експертизи.
VIII. Порядок та строки врегулювання збитків, умови здійснення страхового відшкодування
1. Підставою для виплати страхового відшкодування є Страховий акт при страхуванні майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування (далі – страховий акт), форма якого затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.
2. Страховий акт оформлюється страховиком на підставі письмової заяви про виплату страхового відшкодування страхувальника та документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, його причин і обставин, а також розмір збитків.
3. Строк складання страховиком страхового акта – 7 робочих днів з дати отримання всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку.
4. Основними документами для складання страхового акта є Акт огляду посівів зернової сільськогосподарської культури, Акт визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом або Акт визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури методом контрольного обмолоту.
5. Виплата страхового відшкодування при загибелі (недобору, недоотриманні) врожаю зернової сільськогосподарської культури здійснюється за такими правилами:
1) розмір прямого збитку, завданого страхувальнику, розраховується в цілому за площею посівів зернової сільськогосподарської культури, як вартість частини запланованого врожаю, втраченого в результаті настання подій, що передбачені Договором, як страхові випадки, визначеної з урахуванням фактичної врожайності, зафіксованої у відповідному Акті визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом або методом контрольного обмолоту, складеному страховиком чи його уповноваженим представником;
2) якщо сторони Договору погодилися, що визначення фактичної врожайності зернової сільськогосподарської культури буде проведене методом контрольного обмолоту, однак страхувальник не надав необхідну техніку та інші ресурси, необхідні для визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури в обумовлені терміни/строки, уповноважений представник страховика, проводить визначення фактичної врожайності зернової сільськогосподарської культури методом визначення біологічної врожайності зі складанням Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом;
3) розмір страхового відшкодування (СВ) визначається відповідно до формули:
| СВ = (Вст – Вф) х S х Ц – Ф, | (2) |
де Вст – середня врожайність зернової сільськогосподарської культури відповідно до Договору (ц/га);
Вф – фактична врожайність зернової сільськогосподарської культури згідно з Актом визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом або Актом визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури методом контрольного обмолоту (ц/га);
S – загальна площа посіву зернової сільськогосподарської культури відповідно до Договору (га);
Ц – ціна одиниці врожаю зернової сільськогосподарської культури відповідно до Договору (грн/ц);
Ф – франшиза, грн;
4) визначення біологічної врожайності зернової сільськогосподарської культури проводиться шляхом зрізу всіх колосків зернової сільськогосподарської культури на 1 м2 в декількох типових місцях (пробах) на кожній з ділянок (не менше 3 проб для ділянок площею до 50 га та не менше 5 проб для ділянок площею від 50 до 100 га плюс одна проба на кожні додаткові 20 га для ділянок площею понад 100 га). Вага зерна без домішок визначається шляхом множення середньої ваги всіх колосків з 1 м2 відповідно до кількості проб на відповідні коефіцієнти: (озимі та ярі) 0,77 – для пшениці, ячменю, вівса, тритикале, 0,756 – для жита;
5) за умови використання методу визначення біологічної врожайності фактична врожайність поточного року для цілей обчислення суми страхового відшкодування визначається з урахуванням фактичної вологості зерна під час проведення визначення врожайності та із застосуванням коригувального коефіцієнта 0,9 для врахування втрат на доробку зерна та втрат при збиранні зернозбиральною технікою;
6) за умови використання методу визначення біологічної врожайності для визначення врожайності для цілей врегулювання збитків враховується втрата врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором. За результатами огляду ділянок посівів зернової сільськогосподарської культури страховиком та/або уповноваженим представником страховика в Акті визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом біологічна врожайність для кожної ділянки збільшується на відсоток втрати врожаю внаслідок настання подій, що не є страховими ризиками за Договором;
7) за домовленістю сторін Договору визначення фактичної врожайності зернової сільськогосподарської культури може здійснюватися методом контрольного обмолоту (механізованого збирання). Страховик повинен ознайомити страхувальника з процедурою визначення врожайності методом контрольного обмолоту перед проведенням визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури. При визначенні фактичної врожайності методом контрольного обмолоту проводиться збір врожаю зернової сільськогосподарської культури зернозбиральною технікою страхувальника смугами шириною, що дорівнює ширині жатки комбайна, та довжиною до 100 метрів (або іншою узгодженою сторонами Договору довжиною). Зібраний урожай зважується. Врожайність вираховується шляхом ділення обсягу зібраного врожаю на зібрану площу зернової сільськогосподарської культури. Отриманий результат коригується з урахуванням вологості зерна та з урахуванням відсотка втрати врожаю зернової сільськогосподарської культури внаслідок настання подій, що не є страховими ризиками за Договором, таким же чином, як і при застосуванні методу біологічної врожайності.
6. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний надати страховику такі документи:
1) заяву про виплату страхового відшкодування;
2) документи відповідних органів державної влади, які підтверджують факт та/або причину настання страхових випадків, зазначених у пункті 1 розділу III цих Умов, якщо страховик та страхувальник не можуть встановити його самостійно;
3) документи, що відповідно до чинного законодавства України дозволяють ідентифікувати одержувача страхового відшкодування;
4) інші документи на обґрунтований письмовий запит страховика щодо факту, обставин, причин настання страхового випадку, розміру завданого збитку, а також особи, яка є одержувачем страхового відшкодування.
7. Страхове відшкодування здійснюється страховиком протягом 14 календарних днів після складання страхового акта.
8. Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, якщо страхувальник:
1) не надав необхідних документів відповідно до пункту 6 цього розділу або не допустив представника страховика для проведення огляду посіву зернової сільськогосподарської культури, в тому числі і при врегулюванні збитків, у зв’язку з чим не можна визначити причини та розмір збитку;
2) не виконав своїх зобов’язань, зазначених у Договорі;
3) надав свідомо неправдиві відомості про об’єкти, що страхуються, або про факт настання страхового випадку;
4) не повідомив або несвоєчасно повідомив страховика без поважних причин про настання страхового випадку, що призвело до неможливості встановлення обставин, характеру та розміру збитків.
9. Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування оформлюється письмово з обґрунтуванням причин відмови та протягом 7 робочих днів з дня складання Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом або Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури методом контрольного обмолоту надсилається страхувальнику.
IX. Порядок зміни та припинення дії Договору
1. Зміна умов Договору не допускається.
2. Дія Договору припиняється:
1) після закінчення строку дії Договору;
2) при виконанні страховиком зобов’язань за Договором у повному обсязі;
3) за рішенням суду, що набрало законної сили.
3. Договір не може бути розірваний достроково, крім його розірвання за рішенням суду, що набрало законної сили.
Директор Фінансово-економічного
департаменту Мінагрополітики
Баграт АХІДЖАНОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
16 червня 2023 року № 1285
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 липня 2023 р. за № 1238/40294
Інструкція
по заповненню Акта огляду посівів зернової сільськогосподарської культури
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає порядок заповнення Акта огляду посівів зернової сільськогосподарської культури (далі – Акт).
2. Акт оформлюється страховиком або уповноваженою ним особою безпосередньо перед укладенням договору страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування (далі – Договір).
3. Акт оформлюється після проведення огляду зернової сільськогосподарської культури за місцем розташування зернової сільськогосподарської культури, що передається на страхування (окрім розділу III Акта) і в нього заносяться всі отримані в результаті такого огляду дані.
4. Розділ III “Рішення страховика щодо прийняття на страхування” Акта заповнюється страховиком.
II. Порядок заповнення реквізитної частини Акта
1. У графі “Акт № ___” зазначається порядковий номер Акта. Порядок присвоєння номера Акта повинен бути встановлений страховиком.
2. У графі “Строк з “___” ____________ 20__ року по “___” ____________ 20__ року” повинні бути зазначені дата початку та дата закінчення проведення огляду у форматі: дд.мм.рррр, де дд – число огляду цифрами, мм – місяць огляду словом, рррр – рік огляду цифрами.
3. У графі “Найменування страховика” зазначається найменування страховика, який має намір укласти Договір з конкретним страхувальником.
4. У графах “Прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи страховика” та “Прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи страхувальника” вказуються прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи, яка здійснювала огляд.
5. У графі “Культура (код)” зазначається код зернової сільськогосподарської культури, що страхується (має бути застрахована):
озима пшениця – код 101;
озиме жито – код 102;
озимий ячмінь – код 103;
пшениця яра – код 104;
жито яре – код 105;
ячмінь ярий – код 106;
овес – код 107;
тритикале – код 108.
6. У графі “Найменування / прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) страхувальника” вказується найменування сільськогосподарського товаровиробника (для юридичних осіб) та прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб).
7. У графі “Місце розташування культури, що передається на страхування” вказується найменування населеного пункту (об’єднаної територіальної громади), де знаходиться культура, що передається на страхування.
III. Порядок заповнення розділу I “Результати огляду” Акта
1. У графі “Номер ділянки” вказується номер ділянки, який є номером (назвою) ділянки згідно з прийнятим у страхувальника обліком земель. У разі відсутності номера ділянки, вона зазначається як “б/н”, тобто без номера.
2. У графі “Кадастровий номер або координати меж територій глобальної системи позиціонування (GPS-супутникової системи навігації) ділянки” зазначається кадастровий номер або координати меж територій глобальної системи позиціонування (GPS-супутникової системи навігації) ділянки.
3. У графі “Площа ділянки, га” вказується посівна площа ділянки (у гектарах).
4. У графі “Найменування населеного пункту” вказується населений пункт, де знаходиться ділянка, що передається на страхування.
5. У графі “Фаза розвитку рослин (код)” вказується фаза розвитку зернової сільськогосподарської культури на дату огляду. Код фази розвитку залежить від виду обстежуваних рослин. У цій графі зазначається код, який відповідає фазі розвитку більш ніж 80 відсотків рослин на обстежуваній ділянці. В іншому разі вказуються через тире дві фази, тобто так званий умовний перехід рослин з однієї фази розвитку в іншу.
| Фаза розвитку рослин | Код фази |
| Сходи | 01 |
| Кущіння | 02 |
| Вихід в трубку | 03 |
| Колосіння | 04 |
| Цвітіння | 05 |
6. У підзаголовку графи “початок” графи “Дата посіву” вказується дата початку посіву культур, що оглядаються.
7. У підзаголовку графи “завершення” графи “Дата посіву” вказується дата закінчення посіву культур, що оглядаються.
8. У графі “Кількість рослин, шт./1 м2 (за пробами)” вказується отриманий після обстеження ділянки результат підрахунку кількості рослин на метр квадратний.
9. У графі “Середня кількість рослин, шт./м2” зазначається (на підставі результатів обстеження проб) середня кількість рослин на одному квадратному метрі.
IV. Порядок заповнення інших розділів Акта
1. У розділі II “Коментарі виконавця огляду” за потреби може бути наведено опис загальної ситуації на ділянках, відзначено наявність бур’янів, шкідників або ознак ушкодження рослин шкідниками. Крім цього, у розділі надаються рекомендації уповноваженої особи страховика щодо ліквідації виявлених недоліків та інше. Якщо уповноважена особа страховика дійшла висновку, що посіви не можна приймати на страхування або залишати на страхуванні за результатами огляду навесні, вона повинна навести причини такої рекомендації.
2. У розділі III “Рішення страховика щодо прийняття на страхування” зазначається рішення, прийнята чи ні ділянка на страхування у графі “Відмітка про прийняття на страхування: так/ні””.
V. Додаткова інформація
1. Акт підписується страховиком та страхувальником.
2. Після підписання Акта складається висновок уповноваженої особи страховика.
У цьому висновку уповноважена особа страховика зазначає ділянки, які, згідно умов Договору приймаються на страхування, та ставить свій підпис.
Директор Фінансово-економічного
департаменту Мінагрополітики
Баграт АХІДЖАНОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
16 червня 2023 року № 1285
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 липня 2023 р. за № 1239/40295
Інструкція
по заповненню Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає порядок заповнення Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури біологічним методом (далі – Акт).
2. Акт оформлюється страховиком або уповноваженою ним особою.
3. Акт оформлюється після проведення процедур із визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури за місцем розташування зернової сільськогосподарської культури, і в нього заносяться всі отримані в результаті дані.
II. Порядок заповнення реквізитної частини Акта
1. У графі “Акт № ___” зазначається порядковий номер Акта. Порядок присвоєння номера Акта повинен бути встановлений страховиком.
2. У графі “Строк з “___” ____________ 20__ року” по “___” ____________ 20__ року повинні бути зазначені дата початку та дата закінчення проведення процедур з визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури у форматі: дд.мм.рррр, де дд – число огляду цифрами, мм – місяць огляду словом, рррр – рік огляду цифрами.
3. У графі “N Договору” проставляється номер Договору страхування майбутнього врожаю зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування (далі – Договір), до якого складений Акт.
4. У графі “Найменування страховика” проставляється найменування страховика, який уклав Договір.
5. У графі “Культура (код)” зазначається код зернової сільськогосподарської культури:
озима пшениця – код 101;
озиме жито – код 102;
озимий ячмінь – код 103;
пшениця яра – код 104;
жито яре – код 105;
ячмінь ярий – код 106;
овес – код 107;
тритикале – код 108.
6. У графі “Найменування / прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) страхувальника” вказується найменування сільськогосподарського товаровиробника (для юридичних осіб) та прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб).
7. У графі “Місце розташування культури” вказується найменування населеного пункту (об’єднаної територіальної громади), де знаходяться посіви зернової сільськогосподарської культури.
8. У графі “Загальна площа ділянок культури, га” вказується загальна площа ділянок з посівами зернової сільськогосподарської культури.
9. У графах “Прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи страховика” та “Прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи страхувальника” вказуються прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи, яка здійснювала огляд.
III. Порядок заповнення розділу I “Результати визначення врожайності” Акта
1. У графі “Номер ділянки” вказується номер ділянки, який є номером (назвою) ділянки згідно з прийнятим у страхувальника обліком земель. У разі відсутності номера ділянки, вона зазначається як “б/н”, тобто без номера.
2. У графі “Площа ділянки, га” вказується посівна площа ділянки (у гектарах).
3. У графі “Кадастровий номер або координати меж територій глобальної системи позиціонування (GPS-супутникової системи навігації) ділянки” зазначається кадастровий номер або координати меж територій глобальної системи позиціонування (GPS-супутникової системи навігації) ділянки.
4. У графі “Вага колосків за пробами з 1 м2, г” зазначається кількість колосків на одному квадратному метрі у місці забору проби.
5. У графі “∑ (сума графи 4)” зазначається сума ваги колосків відповідно до всіх проб графи 4 розділу I Акта.
6. У графі “Фаза розвитку рослин (код)” вказується код фази розвитку зернової сільськогосподарської культури на момент визначення врожайності. У цій графі зазначається код, який відповідає фазі розвитку більше ніж 80 відсотків рослин на обстежуваному полі. В іншому випадку вказуються через тире дві фази, тобто так званий умовний перехід рослин з однієї фази розвитку в іншу.
| Фаза розвитку рослин | Код фази |
| Налив і дозрівання зерна | 06 |
| Повна стиглість | 07 |
7. У графі “Середня вага колосків з 1 м2, г (графа 5 / кількість проб у графі 4)” вказується середнє арифметичне значення ваги колосків за визначеними пробами згідно з отриманим результатом у графі 5, розділеним на кількість проб відповідно до графи 4 розділу I Акта.
8. У графі “Коефіцієнт переведення*” зазначається встановлений коефіцієнт переведення для відповідної зернової сільськогосподарської культури, який зазначено у виносці “* Коефіцієнт переведення” розділу I Акта.
9. У графі “Вага зерна без домішок, г (графа 7 х графу 8)” зазначається результат, отриманий шляхом множення даних в графі 7 розділу I Акта на коефіцієнт переведення ваги колосся у вагу чистого зерна відповідної культури з графи 8 розділу I Акта.
10. У графі “Вологість зерна (%)” зазначається середній показник вологості, визначений для зерна зернової сільськогосподарської культури з колосся усіх проб із поля.
11. У графі “Втрата ваги по вологості в % (** дивитись довідкову таблицю по втраті ваги по вологості)” розділу I Акта зазначається показник втрати ваги зерна по вологості, взятий із довідкової таблиці по втраті ваги по вологості згідно з показником вологості зерна відповідно до графи 10 розділу I Акта.
12. У графі “Коригувальний коефіцієнт” зазначається, що слід використовувати встановлений коригувальний коефіцієнт 0,9.
13. У графі “Фактор конверсії (ц/га)” зазначається, що слід використовувати встановлений фактор конверсії 0,1 ц/га.
14. У графі “Врожайність, ц/га ((графа 9 – графа 9 х графу 11 / 100 х графу 12 х графу 13)” зазначається показник врожайності кожної окремої ділянки згідно з результатами визначення врожайності культури відповідно до послідовності розрахунків, закладених у Акті.
15. У графі “Відсоток втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором (%)***” зазначається відсоток втрати врожаю в результаті настання страхових ризиків, що не передбачені в Договорі, визначений уповноваженим представником страховика та занесений до виноски “*** Відсоток втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором” розділу I Акта.
16. У графі “Фактична врожайність, ц/га (графа 14 + графа 14 х графу 15 / 100)” зазначається сума, отримана в результаті додавання показника в графі 15 (у відсотках) до показника в графі 14 розділу I Акта.
17. У виносці “*** Відсоток втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором” виконавцем визначення врожайності (за наявності) вноситься інформація про події, що не є страховими ризиками за Договором, які знизили врожайність культури. Розрахований відсоток втрати врожаю вноситься до графи 15 розділу I Акта. Цифри зазначаються у відсотках. У разі пошкодження посівів зернової сільськогосподарської культури як від дії страхових ризиків, що не є страховими ризиками за Договором (порушення технології вирощування культури, у тому числі високий рівень забур’яненості, ушкодження шкідниками, ураження хворобами), так і від дії страхових ризиків, що передбачені в Договорі, експерт повинен якомога точніше визначити втрату врожаю через основні страхові ризики. У цьому разі страхове відшкодування виплачується тільки за збиток, спричинений страховими ризиками, що передбачені в Договорі. Рекомендується визначати відсоток втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором, як співвідношення фактичної врожайності на полі, де спостерігається високий рівень забур’яненості, пошкодження врожаю шкідниками чи хворобами, до фактичної врожайності на ділянці, де дія страхових ризиків, що не є страховими ризиками за Договором, на врожай відсутня.
IV. Порядок заповнення розділу II “Коментарі виконавця визначення врожайності” Акта
У цьому розділі спеціалісти, що провели огляд посівів, зазначають:
опис загальної ситуації на ділянках;
наявність бур’янів, шкідників або ознак ушкодження рослин шкідниками;
основні аспекти процедури визначення врожайності;
час, витрачений на визначення врожайності біологічним методом на ділянках зернової сільськогосподарської культури страхувальника, тощо.
V. Додаткова інформація
1. Акт підписується страховиком та страхувальником.
2. Після підписання Акта складається висновок уповноваженої особи страховика.
У цьому висновку уповноважена особа страховика зазначає інформацію щодо фактичної врожайності зернової сільськогосподарської культури, та ставить свій підпис.
Директор Фінансово-економічного
департаменту Мінагрополітики
Баграт АХІДЖАНОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
16 червня 2023 року № 1285
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 липня 2023 р. за № 1240/40296
Інструкція
по заповненню Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури методом контрольного обмолоту
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає порядок заповнення Акта визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури методом контрольного обмолоту (далі – Акт).
2. Акт оформлюється страховиком або уповноваженою ним особою.
3. Акт оформлюється після проведення процедур визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури за місцем розташування зернової сільськогосподарської культури, і в нього заносяться всі отримані в результаті дані.
II. Порядок заповнення реквізитної частини Акта
1. У графі “Акт № ___” зазначається порядковий номер Акта. Порядок присвоєння номера Акта повинен бути встановлений страховиком.
2. У графі “Строк з “___” ____________ 20__ року по “___” ____________ 20__ року” повинні бути зазначені дата початку та дата закінчення проведення процедур з визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури у форматі: дд.мм.рррр, де дд – число огляду цифрами, мм – місяць огляду словом, рррр – рік огляду цифрами.
3. У графі “N Договору” проставляється номер Договору страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування (далі – Договір), до якого складений Акт.
4. У графі “Найменування страховика” зазначається найменування страховика, який уклав Договір.
5. У графі “Культура (код)” зазначається код зернової сільськогосподарської культури:
озима пшениця – код 101;
озиме жито – код 102;
озимий ячмінь – код 103;
пшениця яра – код 104;
жито яре – код 105;
ячмінь ярий – код 106;
овес – код 107;
тритикале – код 108.
6. У графі “Найменування / прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) страхувальника” вказується найменування сільськогосподарського товаровиробника (для юридичних осіб) та прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб).
7. У графі “Місце розташування культури” вказується найменування населеного пункту (об’єднаної територіальної громади), де знаходиться зернова сільськогосподарська культура;
8. У графі “Загальна площа ділянок культури, га” вказується загальна площа ділянок з посівами зернової сільськогосподарської культури (у гектарах).
9. У графах “Прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи страховика” та “Прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи страхувальника” вказуються прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи, яка здійснювала огляд.
III. Порядок заповнення розділу I “Результати визначення врожайності” Акта
1. У графі “Номер ділянки” вказується номер ділянки, який є номером (назвою) ділянки згідно з прийнятим у страхувальника обліком земель. У разі відсутності номера ділянки, вона зазначається як “б/н”, тобто без номера.
2. У графі “Площа ділянки, га” вказується посівна площа ділянки (у гектарах).
3. У графі “Кадастровий номер або координати меж територій глобальної системи позиціонування (GPS-супутникової системи навігації) ділянки” зазначається кадастровий номер або координати меж територій глобальної системи позиціонування (GPS-супутникової системи навігації) ділянки зернової сільськогосподарської культури.
4. У графі “Площа зібраної ділянки, га” зазначається фактична площа ділянки, на якій проводилось комбайнування врожаю культури.
5. У графі “Обсяг зібраної продукції, ц” зазначається фактична маса зібраної продукції зернової сільськогосподарської культури.
6. У графі “Вологість зерна, (%)” зазначається середній показник вологості, визначений для зерна зернової сільськогосподарської культури.
7. У графі “Втрата ваги по вологості, % (* дивитись довідкову таблицю по втраті ваги по вологості)” зазначається показник втрати ваги зерна по вологості, взятий із довідкової таблиці по втраті ваги по вологості згідно з показником вологості зерна відповідно до графи 6 розділу I Акта.
8. У графі “Вага зібраного зерна, ц (графа 5 – графа 5 х графу 7 / 100)” зазначається показник врожайності згідно з результатами визначення врожайності зернової сільськогосподарської культури відповідно до послідовності розрахунків, зазначених у Акті.
9. У графі “Відсоток втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором**, (%)” зазначається відсоток втрат врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором, визначений уповноваженим представником страховика та занесений до виноски “** Відсоток втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором”.
10. У графі “Фактична врожайність, ц/га (графа 8 + графа 8 х графу 9 / 100 / графу 4)” зазначається фактична врожайність, отримана шляхом поділу обсягу зібраного врожаю в центнерах на площу зібраної ділянки в гектарах з урахуванням втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором.
11. У виносці “** Відсоток втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором” виконавцем визначення врожайності (за наявності) вноситься інформація про події, що не є страховими ризиками за Договором, які вплинули на зниження врожайності культури. Розрахований відсоток втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором вноситься до графи 9 розділу I “Результати визначення врожайності” Акта. Цифри зазначаються у відсотках. У разі пошкодження посівів зернової сільськогосподарської культури як від дії страхових ризиків, що не є страховими ризиками за Договором (порушення технології вирощування культури, у тому числі високий рівень забур’яненості, ушкодження шкідниками, ураження хворобами), так і від дії страхових ризиків, що передбачені в Договорі, експерт повинен якомога точніше визначити втрату врожаю через основні ризики. У цьому разі страхове відшкодування виплачується тільки за збиток, спричинений страховими ризиками, що передбачені в Договорі. Рекомендується визначати відсоток втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором, як співвідношення фактичної врожайності на ділянці, де спостерігається високий рівень забур’яненості, пошкодження врожаю шкідниками чи хворобами, до фактичної врожайності на ділянці, де дія страхових ризиків, що не є страховими ризиками за Договором, на врожай відсутня.
IV. Порядок заповнення розділу II “Коментарі виконавця визначення врожайності” Акта
У цьому розділі спеціалісти, що провели огляд посівів, зазначають:
про стан посівів і специфіку проведення контрольних обмолотів;
вид техніки, що використовувався для збирання та транспортування врожаю;
місце і спосіб зважування зібраної продукції;
час, витрачений на визначення врожайності методом контрольного обмолоту (механізованого збирання) на ділянках зернової сільськогосподарської культури страхувальника, тощо.
V. Додаткова інформація
1. Акт підписується страховиком та страхувальником.
2. Після підписання Акта складається висновок уповноваженої особи страховика.
У цьому висновку уповноважена особа страховика зазначає інформацію щодо фактичної врожайності зернової сільськогосподарської культури, та ставить свій підпис.
Директор Фінансово-економічного
департаменту Мінагрополітики
Баграт АХІДЖАНОВ
