МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 20.09.2023 р. № 123964/140379-19-23/8.4.4

Щодо надання роз’яснення

Міністерство юстиції України розглянуло Ваш лист […] щодо надання роз’яснення стосовно державної реєстрації права власності за померлою особою на підставі заяви спадкоємця у випадку втрати державного акта про право власності на земельну ділянку і в межах компетенції повідомляє.

Листом Міністерства юстиції України від 25 травня 2021 року № 22296/13079-26-21, на який Ви покликалися, надано роз’яснення щодо державної реєстрації права власності в порядку, передбаченому пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (зі змінами), та зроблено висновок про те, що “пункт 66 Порядку слід застосовувати у сукупності зі статтею 27 Закону та тими пунктами Порядку, якими встановлено перелік документів для відповідної державної реєстрації. При цьому обов’язковими умовами застосування цього пункту є те, що документ, що відповідно до законодавства підтверджує набуття спадкодавцем прав на нерухоме майно, має бути виданий на його ім’я та за життя спадкодавця. Також потрібно враховувати факт відсутності проведення державної реєстрації права власності на нерухомість за спадкодавцем відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення речового права. Механізм, передбачений пунктом 66 Порядку, не застосовується, якщо набуте право власності вже зареєстроване”.

Порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно у випадку втрати документів визначений пунктом 53 Порядку, а умовою його застосування є наявність реєстрації права, проведеної відповідно до вимог законодавства, чинних на момент такої реєстрації.

За змістом пункти 66 та 53 Порядку націлені на врегулювання різних відносин, тому у разі їх поєднання для застосування виникає питання стосовно наявності державної реєстрації права, проведеної до 01 січня 2013 року.

Водночас потрібно виходити з того, що людина, яка втратила документи, що посвідчують набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 року, могла би за життя самостійно звернутися до державного реєстратора для проведення державної реєстрації речового права. Державний реєстратор на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, – на підставі відомостей таких носіїв інформації відповідно провів би державну реєстрацію такого права.

Спадкоємець не позбавлений можливості скористатися відповідним правом спадкодавця. У даній ситуації не порушуються права інших осіб, відсутні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, забезпечується спрощення та доступність процедури державної реєстрації.

Отже, пункт 66 Порядку може бути застосований разом з пунктом 53.

Важливі юридичні застереження!

1. Листи Міністерства юстиції України не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та мають лише інформаційний характер. Їх реальне значення не перевищує авторитету аргументів та суджень, покладених в основу відповідної правової позиції.

2. Роз’яснення законодавства, яке міститься у цьому листі, не є юридичною консультацією щодо конкретної ситуації та не враховує особливостей відповідних фактичних обставин.

Перший заступник Міністра
Євгеній ГОРОВЕЦЬ