НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.06.2021 р. № 27-0008/52608

Про надання роз’яснень стосовно окремих положень законодавства України

Національний банк України (далі – Національний банк) згідно з пунктом 8 частини першої статті 7 Закону України “Про Національний банк України” та з метою роз’яснення окремих норм банківського законодавства України повідомляє таке.

1. Щодо особливостей звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту за угодою сторін

Відповідно до частини одинадцятої статті 45 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (далі – Закон про банки) рішення про звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту не з його ініціативи в обов’язковому порядку погоджується з Національним банком.

Згідно з пунктом 354 глави 42 розділу VI Положення про ліцензування банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 22.12.2018 № 149 (зі змінами) (далі – Положення про ліцензування), банк погоджує з Національним банком рішення про звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку не з його ініціативи.

У Кодексі законів про працю України (далі – Кодекс) визначено, зокрема, такі підстави припинення трудового договору:

• угода сторін (пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу);
• розірвання трудового договору з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу, статті 38, 39 Кодексу).

До Національного банку надійшли звернення від банків з проханням надати роз’яснення щодо того, чи можна вважати припинення трудового договору з керівником підрозділу внутрішнього аудиту за угодою сторін таким, що прийняте не з його ініціативи.

Основною відмінністю між звільненням за угодою сторін і звільненням з ініціативи працівника є вираження волевиявлення: волевиявлення обох сторін одночасно – у разі угоди сторін і відповідно волевиявлення лише працівника – у разі припинення трудових відносин за його ініціативою.

Отже, обидва випадки потребують вираженої волі працівника на припинення трудових відносин. Таким чином, звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку за угодою сторін не може розцінюватись як звільнення не з його ініціативи.

Так, у разі припинення трудових відносин з керівником підрозділу внутрішнього аудиту банку за угодою сторін погодження Національного банку не вимагається.

Водночас слід звернути увагу на те, що в разі припинення трудових відносин відповідні волевиявлення сторін мають виражатися в належній формі.

З метою забезпечення дотримання вимог статті 45 Закону про банки та пункту 354 глави 42 розділу VI Положення про ліцензування Національний банк рекомендує банкам під час припинення трудових відносин з керівником підрозділу внутрішнього аудиту за угодою сторін оформляти відповідну заяву, в якій фіксуватиметься волевиявлення працівника щодо його звільнення за угодою сторін, або фіксувати таке волевиявлення в договорі про припинення трудового договору (або в інший спосіб, передбачений законодавством України, внутрішніми документами банку або трудовим договором).

2. Щодо порядку прийняття рішень радою банку

У статті 55 Закону України “Про акціонерні товариства” (далі – Закон про акціонерні товариства) визначено два порядки прийняття рішень наглядовою радою акціонерного товариства:

1) шляхом проведення засідань (частини перша – сьома статті 55 Закону про акціонерні товариства);

2) шляхом проведення заочного голосування (опитування), якщо це передбачено статутом акціонерного товариства (абзац п’ятий частини першої статті 55 Закону про акціонерні товариства).

Так, основною організаційною формою для прийняття наглядовою радою рішень є саме проведення засідань наглядової ради. Відповідно до статті 55 Закону про акціонерні товариства:

• засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради;
• засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу;
• засідання наглядової ради або розгляд окремого питання за її рішенням може фіксуватися технічними засобами.

У частині двадцять дев’ятій статті 7 Закону про банки деталізовано питання проведення засідань наглядовою радою державного банку.

Наведена вище норма передбачає, зокрема, що:

• засідання наглядової ради державного банку є правомочним за присутності не менше шести її членів;
• рішення наглядової ради державного банку приймаються простою більшістю голосів членів, які присутні на засіданні та мають право голосу;
• порядок скликання і проведення засідань, голосування, прийняття та оформлення рішень наглядової ради державного банку визначається статутом державного банку і положенням про наглядову раду державного банку.

У підпункті 4 пункту 72 Методичних рекомендацій щодо організації корпоративного управління в банках України, затверджених рішенням Правління Національного банку України від 03.12.2018 № 814-рш (зі змінами) (далі – Методичні рекомендації), передбачено проведення засідань ради банку лише в очній формі.

Системне тлумачення наведених вище норм дає змогу зробити висновок про те, що ухвалення радою банку рішень шляхом проведення засідань передбачає спільну присутність (шляхом фізичного перебування в одному приміщенні або шляхом забезпечення дистанційної участі засобами аудіовізуального зв’язку) членів ради, що забезпечує всім учасникам засідання можливість чути один одного, спілкуватися між собою та ідентифікувати результати голосування.

Також акціонерне товариство відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 55 Закону про акціонерні товариства має право передбачити в статуті іншу організаційну форму прийняття рішень наглядової ради, а саме прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).

Законодавством України не врегульовано порядок проведення заочного голосування (опитування) та надано право акціонерному товариству самостійно його визначити в статуті товариства. Водночас право наглядової ради приймати рішення в порядку “заочного голосування” передбачає можливість для наглядової ради ухвалювати рішення без забезпечення спільної присутності членів наглядової ради.

Ураховуючи вищезазначене, Національний банк вважає, що законодавством України надано акціонерному товариству право передбачити в статуті можливість для наглядової ради приймати рішення в порядку:

• проведення засідань наглядової ради (шляхом фізичного перебування в одному приміщенні або шляхом дистанційної участі) або
• прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування) (без забезпечення спільної одночасної присутності членів наглядової ради).

Однак за результатами аналізу статутів банків та положень про раду банку Національний банк установив системні недоліки. Так, внутрішні акти значної кількості банків передбачають заочне голосування (опитування) не як порядок прийняття рішення наглядовою радою, а як особливу форму проведення засідання наглядової ради.

Це суперечить вимогам статті 55 Закону про акціонерні товариства, статті 7 Закону про банки, підпункту 4 пункту 72 Методичних рекомендацій, які встановлюють лише очну форму проведення засідання, тобто необхідність спільної присутності членів ради банку на засіданні.

Ураховуючи вищевикладене, з метою забезпечення дотримання зазначених вище вимог законодавства України Національний банк рекомендує банкам комплексно переглянути внутрішні документи, зокрема, статути та положення про раду банку щодо питань, які стосуються порядку прийняття рішень радою банку на засіданні ради та шляхом проведення заочного голосування (опитування). 

Заступник Голови
Ярослав МАТУЗКА