МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.07.2021 р. № 33509/8.4.3/-21

Департамент з питань реєстрації
 виконавчого органу Київської міської ради
 (Київської міської державної адміністрації)
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044

Міністерством юстиції України розглянуто лист Департаменту з питань реєстрації Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 червня 2021 року № 074/07/1-1631 щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення у разі, коли таке рішення неможливо отримати в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до положень статей 31¹ та 10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон) реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії.

В контексті порушеного питання також звертаємо увагу на те, що підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності” встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов’язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду.

Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Водночас звертаємо увагу на особливості порядку вчинення реєстраційних дій на підставі судових рішень, ухвалених в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК).

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 КПК, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (частина перша статті 170 КПК).

Частинами першою та другою статті 400 КПК встановлено, що подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 175 КПК ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Враховуючи наведені норми законодавства щодо особливостей негайного виконання ухвал про арешт майна, а також те, що норми Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності” в частині направлення державним реєстратором речових прав на нерухоме майно запиту на отримання копії судового рішення, що відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень, спрямовані на недопущення подання заявниками для проведення реєстраційних дій судових рішень, що мають виправлення, чи підроблених судових рішень, оскільки виконання ухвали про арешт майна покладається саме на слідчого, прокурора, за зверненням вказаних осіб реєстраційні дії на підставі ухвали про арешт майна можуть бути проведені без відповідного запиту до суду за отриманням копії такої ухвали.

Водночас зазначаємо, що листи Міністерства юстиції України не встановлюють норм права, а мають інформаційний характер.

Перший заступник Міністра
Євгеній ГОРОВЕЦЬ