Протокол засідання Комісії
від 22 липня 2021 р. № 36
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
22 липня 2021 року № 558

Вимоги
до синхронізації систем фіксації дати та часу

1. Ці Вимоги до синхронізації систем фіксації дати та часу розроблено відповідно до частини сьомої статті 52 Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”, та встановлюють вимоги до синхронізації систем фіксації дати та часу в електронних торгових системах і програмно-технічних комплексах, що використовуються операторами організованого ринку для провадження відповідного виду діяльності з організації торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

2. У цих Вимогах використовуються наступні поняття та скорочення:

оператор ОР – юридична особа, яка набула статусу оператора організованого ринку з дня отримання будь-якої з ліцензій на провадження відповідного виду діяльності з організації торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

ЕТС та ПТК – електронна торгова система і програмно-технічний комплекс, що використовується оператором організованого ринку для провадження відповідного виду діяльності з організації торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

система фіксації дати та часу (СФДЧ) – програмний або технічний або програмно-технічний засіб, який дозволяє зафіксувати дату та час виконання операцій (виконання дій) з мінімальним відхиленням від еталонних значень дати та часу;

система точного часу (СТЧ) – комплекс технічних засобів, який забезпечує періодичну передачу цифрової інформації про значення поточного часу від еталонного джерела до всіх мережевих елементів з метою синхронізації їх внутрішніх годинників;

керівний годинник (Master) – годинник який забезпечує керування іншими годинниками систем;

керований годинник (Slave) – годинник, який керується іншими годинниками систем;

3. СФДЧ в системах необхідна для узгодження роботи пристроїв і додатків, які здійснюють обробку даних в режимі реального часу (фіксація виконання операцій). Синхронізація потрібна також в системах моніторингу та управління з метою протоколювання виникнення подій і своєчасного реагування на них.

4. Створення СТЧ включає в себе:

• вибір джерела сигналу точного часу (еталонного джерела);
• визначення способу передачі сигналів точного часу по мережі зв’язку;
• вибір мережевих протоколів та сигналів точного часу;
• визначення обладнання та програмного забезпечення, що потребує синхронізації по часу;
• вибір варіанту забезпечення різних видів обладнання та програмного забезпечення сигналами точного часу.

5. Програмне та апаратне забезпечення, що використовується оператором ОР, повинно відповідати цим Вимогам та мати механізми контролю за коректністю функціонування СФДЧ, які використовуються у компонентах системи (серверів, систем управлення та моніторингу мережевим обладнанням, обладнанням транспортних мереж SDH, ATM, IP та мереж комутації, серверів баз даних, обладнання передачі даних і пакетної комутації (маршрутизатори, комутатори) клієнтських додатках, мобільних застосуваннях та інших застосуваннях, що забезпечують функціонування організованого ринку.

6. Залежно від завдань, що виконуються ЕТС та ПТК, можуть знадобитися різні рівні точності синхронізації часу, але одночасно в межах ЕТС та ПТК застосовується єдиний рівень точності. Найбільш чутливими до точності часу є системи для оброблення заявок або котирувань та/або повідомлень про їх скасування, у т. ч. в режимі пікових навантажень, системи що забезпечують впорядковану торгівлю в умовах сильного ринкового стресу. Точність синхронізації часу в СФДЧ цих процесів для алгоритмічної торгівлі повинна бути не більше 100 мікросекунд. Для будь-яких інших видів торгівельної діяльності, не призначеної для алгоритмічної торгівлі, точність синхронізації часу в СФДЧ процесів повинна бути не більше 1 мілісекунди.

7. При виборі джерел сигналу точного часу (основного та альтернативних) оператору ОР слід керуватись вимогами щодо надійності джерела, безперервності надання послуг точного часу, максимально припустимим рівнем відхилення точності часу з урахуванням затримки, яка визначається способом передачі сигналів точного часу.

8. Періодичність синхронізації сигналу точного часу з еталонним джерелом повинна проводитись при кожному запуску ЕТС та ПТК або складати не менше ніж раз на годину в робочому режимі.

9. Оператор ОР може одночасно використовувати в межах ЕТС та ПТК один з методів синхронізації часу, що можуть використовуються залежно від завдань, що виконуються ЕТС та ПТК:

1) односторонній метод – Master відправляє інформацію про час на Slave. Останні використовують отримані дані, з огляду на затримку на передачу інформації, для синхронізації часу. Затримка може бути виміряна або розрахована. Даний метод може бути використаний тільки в тих системах, де мережа передачі даних і шлях від Master до Slave не змінюються, в іншому випадку при синхронізації часу буде невірно врахована затримка. При використанні цього методу слід врахувати, що в будь-якій системі можуть виникнути будь-які перешкоди і шуми, які вплинуть на час передачі інформації від Master, але, так як зв’язок односторонній, відстежити додаткові затримки неможливо;

2) двосторонній метод – метод використовує двостороннє з’єднання між Master і Slave. Це необхідно, щоб динамічно визначати затримку на передачу даних при синхронізації по мережі. Master і Slave обмінюються повідомленнями з мітками часу, після чого розраховується затримка, яка враховується при синхронізації часу на пристроях.

10. Основні технології синхронізації часу, що можуть застосовуватись залежно від застосування в програмному та апаратному забезпеченні, що використовується оператором ОР:

• GPS (Global Positioning System) – глобальна система позиціонування. Синхронізація часу здійснюється під час визначення місцезнаходження пристрою, оснащеного GPS-приймачем. Пристрій ловить сигнал зі супутників, встановлених на коло земній орбіті, які мають атомні годинники, за рахунок чого система GPS забезпечує високу точність;
• 1PPS (1 pulse per second) – сигнал 1PPS не містить мітки часу. Master посилає 1 імпульс в секунду по окремій мережі: оптоволоконній мережі, витій парі або коаксіальному кабелю. Slave використовують цей імпульс тільки для синхронізації початку кожної секунди. Пристрої не можуть за допомогою 1PPS отримати інформацію про дату та час, тому його доцільно використовувати спільно з іншими протоколами синхронізації;
• NTP (Network Time protocol) – протокол мережевого часу, який широко використовується в мережах Ethernet та Інтернет. Принцип роботи NTP оснований на багаторівневій системі з великою кількістю джерел часу;
• IRIG-B (Inter Range Instrumentation Group) – за допомогою даної технології передається інформація про дату та час разом з імпульсним сигналом синхронізації. IRIG-B використовують виділену мережу для передачі інформації. Мережа може бути побудована на оптичному волокні, витої парі або коаксіальному кабелі;
• SNTP (Simple Network Time Protocol) – звичайний протокол мережевого часу. Використовується в локальних мережах для некритичних до часу застосунків. Формат повідомлень, якими між собою обмінюються пристрої в системах SNTP и NTP, ідентичний, тому протоколи сумісні між собою.

11. Оператор ОР після визначення основної технології синхронізації часу повинен застосовувати в межах ЕТС та ПТК лише одну технології синхронізації часу одночасно.

12. З метою забезпечення безперервності надання послуг у випадку збою ЕТС та ПТК, що використовуються оператором організованого ринку, СФДЧ повинна мати надійний механізм відліку часу, який базується на даних останньої синхронізації, який дозволяє здійснити фіксацію виконання операцій (виконання дій) за умови мінімального відхилення від еталонного часу. Порівняння результатів системи відліку з еталонними значеннями відбувається при запуску ЕТС та ПТК або при відновленні зв’язку, який дозволяє здійснити запит до систем еталонного часу.

Директор департаменту
інформаційних технологій
Андрій ЗАЇКА